На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Аналіз діяльності комерційного банку

Реферати > Банківська справа > Аналіз діяльності комерційного банку

· якщо я оплачую послугу, то які гарантії своєчасного і точного надходження платежу до адресата і як, у разі потреби, з мінімальними витратами особистого часу і нервової енергії, переконатися в тому, що платіж отриманий постачальником послуги (без походів у ЖЕК, виснажливого "видзвонювання" довідкових служб і т.д.);

· як мінімізувати час оформлення платежу в зручному для мене місці (поруч з будинком, роботою і т.д).

Одержувачі платежів. Це можуть бути будь-як організації, що роблять (надають) які-небудь послуги, але найчастіше ними є:

· державні установи (на користь яких перераховуються податки і штрафи);

· організації, що надають послуги населенню (ЖЕК, телефонна компанія, постачальники електроенергії, газу, тепла, вода і т.д.);

· торгові організації, що приймають торговий виторг.

Очевидне прагнення одержувача платежу побачити (і якомога раніше) гроші за надані послуги на своєму розрахунковому рахунку. Але це не все - якщо одержувач не завжди може одержати вчасно все те, що йому призначене (наприклад, зобов'язавши платника погасити усі свої заборгованості шляхом відмовлення від надання йому життєво важливих послуг чи істотного зменшення їхнього об'єму і якості), то, принаймні, він хотів би мати інформацію про те- хто сплатив вчасно, а хто (і скільки) лишився винним.

У результаті в одержувачів виникає потреба налагодити детальний, своєчасний і точний облік своїх клієнтів, відслідковувати динаміку надходження оплати за зроблені послуги, здійснювати аналіз структури і розмірів заборгованостей по платежах.

Цим пояснюються такі дії постачальників послуг як:

· вихід зі складу ЖЭКов з відкриттям окремих розрахункових рахунків у банку;

· ведення власних розрахункових книжок зі своїми форматами платіжних документів;

· переведення клієнтів на оплату по лічильниках (наприклад, по витраті газу, тепла, води);

· розгортання власних пунктів прийому платежів і т.д.

Ці дії (цілком резонні з погляду постачальників послуг), на жаль, створюють незручності як для платників (поява декількох розрахункових книжок, збільшення часу обслуговування), так і для банків ("дроблення" операцій по прийому платежів).

Банк, що приймає платежі. У цій системі він виконує роль посередника між платником і одержувачем і оскільки несе відповідальність перед своїми клієнтами, то зацікавлений у якісному обслуговуванні як одержувачів платежів, так і платників.

Але крім цього, банк, з одного боку, зацікавлений у залученні нових клієнтів, а отже, і одержанню додаткових коштів, з іншого боку, - прагне мінімізувати витрати на обслуговування клієнтів з метою збільшення одержуваного прибутку.

Іншими словами, банку невигідно, коли замість одного платежу на адресу Жэка з'являється 5-6 платежів в адреси водоканалу, газконторы, тепломережі і т.д. Плата за послуги банку в цих двох випадках буде приблизно однакова, але замість одної операції по прийому платежу в першому випадку, доведеться виконати кілька операцій у другому.

Можна відзначити також, що організація специфічного інформаційного сервісу для клієнта - додаткові витрати для банку. Але загубити наявних клієнтів (чи не набути нових) через краще інформаційне обслуговування в сусідньому банку - набагато гірше, так що деякі додаткові витрати на ці цілі виправдані.

Очевидно наступне: відстоюючи в першу чергу свої інтереси, кожний з учасників, проте, не може ігнорувати інтереси партнерів, тому що, в остаточному підсумку, це негативно позначиться на його власних.

Природним етапом в автоматизації розглянутого напрямку банківської діяльності став досвід автоматизації технології прийому платежів, регламентованою ще нормативними документами Ощадбанку СРСР.

Її відправним пунктом є момент, коли платник підходить до операційному вікна з попередньо оформленою і заповнений (одержувачем платежу чи самим клієнтом) квитанцією на оплату.

У першому випадку, одержувач платежу робить нарахування оплати, оформляє платіжний документ і який-небудь спосіб (поштою, кур'єром і т.д.) передає його платнику.

В другому випадку, платник на підставі показань лічильників і наявних у нього уявлень про діючі тарифи заповнює квитанцію самостійно. Після оформлення платежу і розрахунку з платником, йому повертається квитанція з позначкою про здійснення платежу. Друга частина квитанції (повідомлення) відривається і залишається в касира, а згодом (після проходження всіх етапів обробки платежу) передається одержувачу. Робчий день (зміна) на операційному вікні завершується підведенням підсумків. У результаті формується необхідна звітність, повідомлення сортуються по одержувачах платежів (формуються бандеролі повідомлень), а підсумки передаються в бухгалтерію банку.

У бухгалтерії перевіряється звітність і формуються платіжні доручення на адресу одержувачів.

Розглянута технологія реалізовується і при роботі з клієнтами філії ПРАК АПБ у м. Рибниця. Більш досконало можливо розглянути діючу систему прийому комунальних платежів на рис. 3.1.

1 етап : Платники, на підставі отриманої квітанції на оплату сплачують суму за наданий об’єм послуг, згідно тарифів.

2 етап: Касир приймає до оплати квітацію та повертає другу її частину з відмітками про здійснену оплату (дата, № пункту, ПІБ касира, наіменування банку.

           
 

Аналіз діяльності комерційного банку

 

Аналіз діяльності комерційного банку

 

Аналіз діяльності комерційного банку

Аналіз діяльності комерційного банкуАналіз діяльності комерційного банкуАналіз діяльності комерційного банку

ППКП №3  

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат