На сайті 11892 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Податок на прибуток


- для небанківських фінансових установ - розміру, що встановлюється відповідними законами про відповідну небанківську фінансову установу, але не більше ЗО відсотків від суми боргових вимог, а саме сукупних зобов'язань дебіторів такої небанківської фінансової установи на останній робочий день звітного податкового періоду.

До суми зазначеної заборгованості не включаються зобов'язання дебіторів, які виникають при здійсненні операцій, що не включаються до основної діяльності фінансових установ. Під терміном "основна діяльність" слід розуміти операції, визначені статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також відповідними статтями законів про небанківські фінансові установи.

1.15.2.4. У разі коли за наслідками звітного податкового періоду відбувається зменшення сукупного розміру нестандартних або безнадійних кредитів (інших видів заборгованості) у зв'язку з їх переведенням до стандартної категорії чи зі списанням до складу валових витрат платника податку за процедурою встановленою п.2.1.15.3, або при зменшенні сум боргових вимог, що використовується як база для визначення обмежень, встановлених підпунктом 2.1.15.2.3, надлишкова сума страхового резерву направляється на збільшення валового доходу фінансової установи за наслідками такого звітного періоду.

1.15.2.5. Порядок і джерела створення та використання резервів (фондів) для страхування вкладів (депозитів) фізичних осіб встановлюються окремим законом.

1.15.3. Порядок відшкодування сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву платника податку

1.15.3.1. Безнадійна заборгованість відноситься на валові витрати кредитора, у разі якщо термін позовної давності за відповідною угодою з дебітором минув до моменту набрання чинності Законом "Про оподаткування прибутку підприємств". У випадках коли термін позовної давності за кредитною угодою не минув на момент набрання чинності цим Законом, безнадійна заборгованість відшкодовується за рахунок страхового резерву та включається до складу валових витрат у порядку, передбаченому іншими підпунктами цього пункту.

При цьому валовий доход дебітора збільшується на суму його заборгованості, по якій минув термін позовної давності у відповідний податковий

1.15.3.2. Безнадійна заборгованість за угодами, що передбачають виставлення векселя на користь кредитора в якості забезпечення боргових зобов'язань па, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за умови, якщо не опротестований у неплатежі вексель залишається непогашеним протягом ЗО календарних днів з моменту його опротестування та векселеотримувач порушив справу про банкрутство векселедавця у громадянському суді.

При цьому валовий доход векселедавця збільшується на суму опротестованого в неплатежі векселя у податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день з моменту опротестування такого векселя.

1.15.3.3. Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора після прийняття громадянським судом рішення про визнання дебітора банкрутом. Кошти, отримані кредитором внаслідок завершення ліквідаційної процедури та продажу майна позичальника, включаються до складу валових доходів кредитора в податковий період їх надходження. У разі коли кредитор надає кредит дебітору, проти якого порушено справу про банкрутство до моменту укладення кредитної угоди, та інформація про порушення такої справи була оприлюднена (за винятком випадків надання фінансових кредитів у межах процедури санації дебітора під заставу його корпоративних прав) безнадійна заборгованість за кредитом погашається за рахунок власних коштів кредитора.

При цьому валовий доход дебітора, об'явленого банкрутом у встановленому законодавством порядку, не збільшується на суму зазначеної безнадійної заборгованості.

1.15.3.4. Заборгованість, забезпечена заставою, погашається у порядку, передбаченому нормами Закону України "Про заставу".

Заставоутримувач має право відшкодувати за рахунок страхового резерву частину заборгованості, що залишилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних кредитором від продажу майна дебітора, переданого у заставу, та за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості. Продаж майна, переданого у заставу, здійснюється лише через аукціони (публічні торги). У разі відчуження майна, переданого у заставу, іншими способами кредитор покриває збитки за рахунок прибутку, який залишається у його розпорядженні після оподаткування.

Порядок проведення аукціонів (публічних торгів) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

1.15.3.5. Безнадійна заборгованість, яка виникла внаслідок неспроможності дебітора погасити заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору), відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за наявності будь-якого з нижче названих документів:

- підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України або підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

рішення Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, включаючи

рішення щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які потягли за собою втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, які перевищують ЗО відсотків від середнього врожаю за поперед] п'ять календарних років.

При цьому валовий дохід дебітора не збільшується на суму заборгованості, виникла внаслідок його неспроможності погасити таку заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили або стихійного лиха (форс-мажору), протягом усього строї) дії таких форс-мажорних обставин.

1.15.3.6. Прострочена заборгованість підприємств, установ і організацій, майно яких не може бути звернено стягнення (або тих, що не підлягають приватизації згідно із законодавством України, відшкодовується за рахунок страхового резерв; кредитора у разі, якщо протягом ЗО календарних днів з моменту виникненні прострочення зазначена заборгованість не була відшкодована кошт Державного бюджету України чи відповідних місцевих бюджетів або компенсована будь-який інший спосіб.

При цьому кредитор у строки, передбачені законодавством, зобов'язав звернутися до суду (господарського суду) з позовом щодо відшкодування збитків] отриманих у зв'язку з таким кредитуванням. У разі коли кредитор не звертається до суду (господарського суду) протягом визначених законодавством строків або у рай коли суд (господарський суд) відмовляє у позові або залишає позовну заяву ба! розгляду, кредитор зобов'язаний збільшити валові доходи на суму безнадійної заборгованості у відповідний податковий період. І

1.15.3.7. Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора за умови, якщо рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими було прийнято пізніше дати укладення кредитної угоди.

При цьому кредитор має здійснити юридичні заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості зі спадку такої фізичної особи у межах та за процедурою, визначеною законодавством.

1.15.3.8. Прострочена заборгованість за договорами, визнаними у судовому порядку повністю або частково недійсними з вини дебітора, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо дебітор не погашає заборгованість за зазначеними договорами протягом ЗО календарних днів з дня прийняття рішення суду про визнання їх повністю або частково недійсними.

При цьому валовий дохід дебітора збільшується на суму такої заборгованості у податковий період, на який припадає рішення суду (господарського суду) щодо визнання договорів повністю або частково недійсними з вини дебітора.

1.15.3.9. Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини кредитора або з вини обох сторін, погашається за рахунок повернення дебітором суми кредиторської заборгованості, а в разі її неповернення протягом ЗО календарних днів - з прибутку, який залишається у розпорядженні кредитора після оподаткування.

При цьому валовий дохід дебітора збільшується на суму такої заборгованості у податковий період, на який припадає рішення суду (господарського суду) щодо визнання договорів або їх частин недійсними з вини обох сторін.

1.15.3.10. Прострочена заборгованість фізичних осіб, стосовно яких оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо протягом 180 календарних днів з дня оголошення розшуку місце перебування такої фізичної особи не встановлено.

1.15.3.11. Прострочена заборгованість юридичних осіб, стосовно керівників яких ;оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, відшкодовується за рахунок страхового резерву кредитора у разі, якщо протягом 180 календарних днів з дня оголошення розшуку місце перебування цих осіб не встановлено.

1.15.3.12. У разі коли всі заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості згідно з порядком, визначеним п. 2.1.15.3 , не привели до позитивного наслідку, банки та небанківські фінансові установи відносять на валові витрати таку заборгованість в частині, що не відшкодована за рахунок страхового резерву платника податку , створеного відповідно п. 2.1.15.3.

1.15.3.13. У разі коли дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо віднесену кредитором до складу валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового резерву згідно з положеннями пункту 2.1.13.1 і п.2.1.15.3 кредитор збільшує валовий доход на суму компенсації, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини.

1.15.3.14. У разі коли за висновком відповідного уповноваженого органу, визначеного підпунктом 2.1.15.3.5, обставини непереборної сили, стихійного лиха (форс - мажору) носять тимчасовий характер і не впливають на діє спроможність дебітора сплатити заборгованість після їх закінчення, кредитор зобов'язаний надати претензію дебітору стосовно сплати зазначеної заборгованості протягом ЗО календарних днів після закінчення дії таких обставин непереборної сили. У випадку якщо дебітор не погасив зазначену заборгованість або кредитор не звернувся з позовом до суду (господарського суду) стосовно стягнення такої заборгованості протягом строків, визначених законодавством, валові доходи кредитора і дебітора збільшуються на суму зазначеної заборгованості.

1.15.3.15. У разі коли відповідно до законодавства рішення про визнання договорів недійсними з вини дебітора скасоване, а кредитор не оскаржує таке рішення у строки, передбачені законодавством, кредитор збільшує валовий доход на суму заборгованості, попередньо включену до валових витрат або відшкодовану за рахунок страхового резерву у податковий період, протягом якого закінчився строк для подання такої скарги.

1.15.3.16. У разі коли фізична особа, стосовно якої органами слідства оголошено розшук, розшукана і сплачує заборгованість, яка була попередньо включена кредитором до складу валових витрат або відшкодована за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує валовий дохід на суму компенсації заборгованості, одержаної від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості (її частини).

1.16. Оподаткування нерезидентів

1.16.1. Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цим пунктом.

Для цілей даного пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, послуги типу "інжиніринг", а також доходи від фрахту;

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами постійними представництвами на користь нерезидента – лізингодавця орендодавця

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представши нерезидента;

е)прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншим корпоративними правами, визначений відповідно до норм Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території; України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних '<. агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом території України на користь резидентів;

й) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в України (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;!

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг) переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

1.16.2. Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених підпунктами 3-7 п. 2.1.16, зобов'язані утримувати під час виплати такого доходу та додатково сплачувати податок на репатріацію доходів у розмірі 15 відсотків суми такого доходу за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

1.16.3. Суми доходів нерезидентів, які виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок таких виплат.

1.16.4. Суми доходів нерезидентів, отриманих (нарахованих) у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків, в тому числі страхування ризиків життя на території України та ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15 відсотків у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

Суми доходів нерезидентів, отриманих (нарахованих) у вигляді страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від страхування ризиків та страхування ризиків життя на території України, а також у вигляді надання рекламних послуг на території України, оподатковуються за ставкою ЗО відсотків у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

1.16.5. Доходи нерезидентів, отримані у вигляді дивідендів, нарахованих на

корпоративні права, емітовані резидентами, оподатковуються у такому порядку: суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді дивідендів, оподатковуються за ставкою 15 відсотків від нарахованої суми виплати за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності. Сплата податку здійснюється до/або в момент виплати дивідендів при їх дії за кордон, але не пізніше сплати податку за результатами податкового , й якому відбулося нарахування таких дивідендів; емітент корпоративних прав провадить виплати дивідендів нерезиденту пропорційно його частці в статутному фонді за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні такого емітента після оподаткування;

1.16.6. Суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню ІВ Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.

1.16.7. Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платники податку на прибуток.

1.17. Оподаткування виробників сільськогосподарської продукції

1.17.1. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку і в розмірах, передбачених Законом "Про оподаткування прибутку підприємств", за підсумками звітного податкового року.

Валові доходи і витрати підприємств - виробників сільськогосподарської продукції, утримані (понесені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському виробничому обороті.

Якщо за результатами звітного податкового року такі підприємства мг. балансові збитки, вони переносяться на зменшення валових доходів майбутні податкових років у порядку, встановленому Законом "Про оподаткування прибути підприємств". гін

1.17.2. Дія пункту 2.1.17.1 не поширюється на підприємства, основи діяльністю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково - декоративної рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби виловленої у річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчані виробів, пива, вина і виноматеріалів (крім виноматеріалів, що реалізуються подальшої переробки), які оподатковуються у загальному порядку.

1.17.3. У разі продажу товарів, безпосередньо пов'язаних з технологічного процесами виробництва сільськогосподарської продукції, виробникам такі сільськогосподарської продукції на умовах товарного кредиту, валові доходи кредитора збільшуються у податковому періоді, на який відповідно до умов такого кредитного договору припадає строк здійснення розрахунків з позичальником.

У разі якщо об'єктом такого товарного кредиту є товари, витрати на включаються до складу валових витрат, датою збільшення валових витрат позичальника є дата здійснення розрахунків щодо погашення заборгованості по таким товарному кредиту.

Якщо об'єктом такого товарного кредиту Є товари, витрати на які відповідні п. 2.1.11 підлягають амортизації, датою збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів є дата здійснення позичальником розрахунків щодо погашення заборгованості по такому товарному кредиту.

1.18. Порядок нарахування та строки сплати податку

1.18.1. Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають] сплаті.

1.18.2. Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною п.2.1.12 від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому • з урахуванням всіх пунктів підрозділу 2.1.

1.18.3. Податок, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює сумі, визначеній згідно з пунктом 2.1.18.2, яка зменшена на вартість торгових патентів, придбаних платником податку згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

1.18.4. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати власної фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації про прибуток, такий платник податку може за власним бажанням надіслати на адресу податкового органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм податкової звітності, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі бухгалтерських звітів, балансів чи іншої неподаткової звітності. Статистична звітність, запроваджена відповідно до Закону України "Про державну статистику", надсилається у встановленому порядку тільки на адресу органів державної статистики.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду за формою, що встановлюється центральним податковим органом України

Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво ,сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий доход яких від сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний податковий) рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу.

У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п'ятдесяти відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку.

1.18.5. Платіжні доручення на перерахування податку до бюджету подаються підприємствами до банківських установ до настання строку платежу.

1.18.6. Протягом звітного (податкового) кварталу платники податку, за винятком нерезидентів та виробників сільськогосподарської продукції, сплачують до бюджету за перший та другий місяць такого кварталу авансові внески податку на прибуток, визначені згідно з пунктом 2.1.18.3 наростаючим підсумком з початку року.

Авансові внески сплачуються до бюджету за підсумками першого та другого місяців звітного (податкового) кварталу до 20 числа другого і третього місяця такого кварталу відповідно.

Розрахунки авансових внесків здійснюються платником податку самостійно, без подання декларації про прибуток. Повідомлення про результати таких розрахунків надсилається податковому органу в терміни, передбачені для сплати авансових внесків. Штрафні санкції за відхилення розмірів сплачених авансових внесків від розмірів внесків, перерахованих за результатами звітного кварталу, не застосовуються.

1.18.7 Податок, що підлягає сплаті до бюджету нерезидентами, визначається у порядку, передбаченому п.2.1.16.

1.18.8. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють страхову діяльність, визначається у порядку, передбаченому Законом (див. п.2.1.10.2).

1.18.9. Нерезиденти, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом.

У разі зупинення діяльності постійного представництва до закінчення звітного кварталу, зазначені документи подаються державному податковому органу протягом 15 календарних днів з моменту такого зупинення.

1.18.10. Податок на прибуток нерезидента щоквартально обчислюється платником податку і підлягає підтвердженню податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

1.18.11. Відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.

Перерахування податків передбачених пунктами 2.1.10.7 та 2.1.16, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

Перерахування податку, зазначеного в пункті 2.1.12.2, здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту здійснення таких виплат.

Джерелом сплати зазначених податків є сума відповідних виплат.

1.18.12. Сплата податку іншими, ніж платник податку, особами не дозволяється.

1.18.13. Порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється централь податковим органом. Термін подачі декларації за квартал - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. А за: - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкове року.)

1.18.14. Надміру внесеш до бюджету суми податку, що нараховані за звіті період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок насту платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з одержання письмової заяви такого платника податку.

1.19. Усунення подвійного оподаткування

1.19.1. Суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає су податку, розрахована за правилами, встановленими Законом "Про оподаткування прибутку підприємств".

1.19.2. Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

1.19.3. Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань податки, сплачені в інших країнах:

- податок на капітал (майно) та приріст капіталу;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорії прибуткових податків, чи оподатковуються окремими податками згідно законодавством іноземних держав;

- суми податку, сплачені з пасивного прибутку (дивідендів, процент страхування, роялті).

1.19.4. Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкової органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявне міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів ратифікованого Верховною Радою України.

1.20. Відповідальність платників податку

Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІП.

1.21 .Інші положення

Суми виявленого прихованого (заниженого) прибутку та штрафи справляються: за весь час ухилення від сплати податку.

Після закінчення встановлених строків сплати податку до бюджетів невнесені суми стягуються з нарахуванням пені, відповідно до закону.

Сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви ,платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх ,:\одів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, всиновлений законодавством.

Подання заяви про повернення надміру сплачених податків перериває перебіг строку позовної давності.

Сума податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування (донарахування) податковим органом, підлягає поверненню з відповідного бюджету з урахуванням сум, сплачених за фінансовими санкціями, або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів на підставі заяви, що подається платником податку такому податковому органу, якщо не

минув строк позовної давності, встановлений законодавством. При цьому починаючи з дня внесення зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем їх повернення (заліку) на значену суму провадиться нарахування у розмірі 120 процентів облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такого повернення (заліку).

Обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених Законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат