На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Эффективное управление кредиторской задолженностью

Реферати > Банківська справа > Эффективное управление кредиторской задолженностью

Эффективное управление кредиторской задолженностью

Автор: -- от 7-01-2013, 23:32

Зміст

1. Вступ. 1

1.2. Мета та завдання курсовоі роботи. 1

2.Поняття кредиторської заборгованості. 2

2.1 Погашення кредиторської заборгованості в добровільному порядку. 6

2.2 Склад і показники кредиторської заборгованості. 7

2.3 Планування кредиторської заборгованості. 9

2.4 Система управління дебіторською та кредиторською заборгованістю 11

3. Бухгалтерський облік кредитних операцій 14

3.1 Облік поточних зобов'язань 15

3.2 Облік довгострокових зобов'язань 19

4. Аналіз кредиторської заборгованості. 20

4.1. Кредитоспроможність та ліквідність підприємства. 20

5.Ефективне управління кредиторською заборгованістю. 22

5.1 Стратегічний підхід. 22

5.2 Тактичні особливості. 23

5.3 Економічна перевага. 26

5.4 Структурні показники. 27

6. Оптимізація кредиторської заборгованості. 31

Список використаної літератури 36

1. Вступ.

Сучасна ринкова економіка вимагає спеціалістів грунтовних знань не тільки основ економічної теорії, а й поглибленного пізнаня окремих спеціальних розділів та інших економічних наук.

Підприємство – це самостійний хозяйнуючий суб’єкт, володіючий правами юридичного ліца, виробляючий продукцію, товари. Послуги. Виконуючий роботи. Який займається різними видами економічної діяльності. Цілью якої є забеспечення загальних потреб, вилучення прибутку та рпиріст капіталу.

В процесі підприємницької діяльності у підприємств та організацій виникають господарчі зв’язки зі своїми контрагентами :

Поставниками й покупцями,

партнерами по суміцній діяльності,

об’єднаннями та асоціаціями,

фінансовой та кредитними системами.

Від організації відносин між підприємством та банківською системою в процесі храніння грошей в комерційних банках,при організації безготівкових рахунків, отриманні та погашенні позик, плати відсотків за кредити, покупці та продажу валюти, та інших банківських послуг залежить фінансовий стан та стабільність придприємства.

1.2. Мета та завдання курсовоі роботи.

Дана робота є підсумком самостійного комплексного дослідження студентом однієї з актуальних проблем підприємницької діяльності та вивчення закономірностей функціонування економіки.

Мета курсової роботи-систематизація, закріплення та розширення теоретичних і практичних навичок з навчальної дисципліни “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання”,розвиток навичок до самостійної роботи,опанування методики дослідження і аналізу,вивчення та осмислення основних проблем розвидку підприємницької діяльності.

Завдання курсовчої роботи полягає у дослідженні фактичного стану підприємств та розробці різних варіантів впливу на процес розвидку економіки вцілому.

2. Поняття кредиторської заборгованості.

Кредиторська заборгованість - тимчасово залучені суб'єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі. Розрізняють нормальну (законну) і прострочену К.з. Нормальна виникає у межах діючих термінів її сплати. Заборгованість, не погашена з настанням термінів сплати, є простроченою. В регульованих ринкових системах з розвинутим господарським законодавством кредитор у разі невиконання позичальником у передбачені терміни своїх кредитних зобов'язань може подати на нього позові в судовому порядку вимагати не лише повернення боргу, а й повного відшкодування збитків. У разі невиконання позичальником рішень суду про сплату заборгованості суд оголошує боржника неплатоспроможним і застосовує механізм банкрутства, який водночас є й механізмом вибору ефективного власника, і механізмом запобігання можливій ланцюговій реакції поширення неплатежів між господарюючими суб'єктами, що може перетворитися на потужний дестабілізуючий фактор економіки. Проте в періоди глибоких економічних потрясінь механізм банкрутства належним чином не виконує зазначені функції, і через несприятливі об'єктивні обставини дуже часто неплатоспроможними стають виробники з нормальним і навіть високим рівнем ефективності господарювання, які створюють потрібну споживачам продукцію (послуги). Банкрутства і К.з. у такому разі набувають масового характеру, посилюють процес згортання виробництва, зменшення кількості робочих місць, доходів, рівня споживання суспільства. В Україні проблема К.з. була однією з найгост-ріших у першій половині 90-х XX ст. Способи, якими її намагалися вирішувати в 1992-93 (через надання державою господарюючим суб'єктам кредитів, субсидій, допомог, джерелом яких була додаткова емісія грошей), не мали і не могли мати бажаних наслідків, оскільки коріння проблеми - у виробництві, насамперед невідповідності його структури структурі суспільних потреб (високому ступені залежності від імпорту сировини, комплектуючих, енергоносіїв тощо, високій фондо- і матеріаломісткості продукції за низької її якості та відносно високої ціни тощо), а навпаки, погіршили загальну макроекономічну ситуацію, спричинивши бурхливий розвиток інфляційних процесів. Інфляція руйнувала виробництво, фінансово-грошову систему. Криза в державі набула рис глибокої стагфляції. За таких умов уряд спрямовував значні зусилля на стримування галопуючої інфляції. Вжиті ним упродовж 1994-95 заходи дали змогу суттєво знизити її рівень (з 850% у 1994 до 180% у 1995 на рік). Проте жорстка монетарна політика, за допомогою якої уряд боровся з інфляцією, посилила кризу неплатежів. Тільки за перші сім місяців 1995 прострочена К.з. підприємств і організацій в Україні збільшилася на 571 трлн. крб. і досягла рівня 725 трлн. крб. У наступні роки К.з. ще більше поглибилася і в 1998 становила 107,7 млрд. грн., що майже вдвічі перевищувало обсяги ВВП. Тотальні неплатежі за зобов'язаннями І стали одним із найголовніших факторів, що блоку-івали пожвавлення господарського життя в країні. І 'це невипадково. Монетарна політика, по суті, є політикою стримування доходів, тому підвищення платоспроможності господарських суб'єктів неможливе, отже, неможливо перебороти спад виробництва, вивести економіку з кризи. Досвід країн Західної Європи, уряди яких у 70-80-ті використовували концепцію монетаризму як керівництво до дії в боротьбі зі стагфляцією у цих країнах, засвідчує, що монетарна політика ефективна щодо приборкання інфляції, але супроводжується подальшим згортанням виробництва, зростанням безробіття, загостренням соціальної напруженості. Логіка й реальна практика, в т.ч. самої України, засвідчують, що розв'язати проблему неплатежів можна тільки в контексті загального оздоровлення економіки на базі піднесення виробництва через пряме (не опосередковане штучним "накачуванням" в економіку номінального попиту) стимулювання його розвитку. Для цього потрібна цілісна програма, в якій, крім заходів щодо стриму­вання інфляційних процесів, передбачаються і ре­тельно виважені, узгоджені між собою, конкретизо­вані напрями політики держави в галузі інвестицій, амортизації, цін, податків, підготовки кадрів, опла­ти праці, зовнішньоекономічних відносин тощо, спрямовані на структурну перебудову економіки, підвищення її ефективності, розвиток конкурентно­го середовища, чутливості виробництва до суспіль­них потреб, на зростання на цій основі реальних до­ходів господарюючих суб'єктів, усьогонаселення країни.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат