На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Діюча практика обліку операцій з векселями

Реферати > Банківська справа > Діюча практика обліку операцій з векселями

1.4 Облік доходів і витрат за операціями з цінними паперами

Усі доходи й витрати банку за операціями з цінними паперами класифікують на чотири групи:

1) процентні;

2) комісійні;

3) торговельні;

4) інші.

До процентних доходів (витрат) належать доходи (витрати) за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, а також доходи (витрати) у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінні папери.

Комісійні доходи (витрати) банк отримує (сплачує) у випадках зберігання та розміщення пінних паперів [81, c.413].

Торговельні прибутки (збитки) виникають від операцій з торгівлі цінними паперами.

До інших доходів (витрат) належать доходи (витрати) від цінних паперів із невизначеним доходом. Наприклад, дивіденди від акцій, що зберігаються як об’єкт торгівлі й капіталовкладень [36, с.542].

Для обліку процентних доходів і витрат за операціями з цінними паперами використовуються балансові рахунки груп 605 "Процентні доходи за цінними паперами" та 705 "Процентні витрати за цінними паперами власного боргу".

Згідно з принципом нарахування банки здійснюють нарахування доходів (витрат) за операціями з цінними паперами. Нарахування доходів чи витрат проводиться щомісяця, незалежно від дати їх отримання чи сплати. Щомісячно також здійснюються амортизація премії та дисконту за цінними паперами. Комісійні, торгівельні та інші доходи або витрати за операціями цінними паперами банку обліковуються за такими балансовими рахунками:

№ 6103 "Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для банків";

№ 6113 "Комісійні доходи за операціями з цінними паперами для

клієнтів";

№ 6203 "Результат від торгівлі цінними паперами на продаж";

№ 6300 "Дивідендний дохід за акціями та іншими вкладеннями";

№ 6394 "Позитивний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії"‘;

№ 7103 "Комісійні витрати за операціями з цінними паперами";

№ 7394 "Негативний результат від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії".

Методику обліку вказаних статей доходів і витрат визначено правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління НБУ від 18.06. 2003 р. № 255 [9].

1.5 Організація роботи з векселями в банку

Відповідно до п.1 глави 3 розділу 2 положення НБУ "Про операції банків з векселями" банк самостійно приймає рішення про організаційне забезпечення проведення операцій з векселями [97, c.96].

У Положенні та в низці інших нормативних документів НБУ офіційно закріплено також можливість філій банків здійснювати операції з векселями за умови отримання від головного банку – юридичної особи повноважень на здійснення всіх або окремих операцій у порядку, встановленому законодавством. Проведення філіями банків операцій з векселями передбачає не тільки підписання договорів їх керівниками, а й, в основному, учинення певних написів на самих векселях (зокрема, при авалюванні векселів, акцепті тратт тощо).

З метою усунення персональної вексельної відповідальності керівника або головного бухгалтера філії банку, що підписав вексель без особливих повноважень, у Положенні передбачено необхідність вказівки на те, що вексель має бути підписаний саме на підставі довіреності (з обов’язковим зазначенням дати складання та її номера) [37, c.167].

Переважна більшість банків (66%) [71, c.43] не має у своїй структурі спеціалізованого відділу по роботі з векселями.

Діяльність усіх опитаних банків у сфері операцій з векселями визначається в основному вимогами клієнтів. Розробляють вексельні схеми та програми для клієнтів і активно просувають вексельні послуги на ринок 63% банків.

Надають філіям право здійснювати операції з векселями 53% банків, які мають філійну мережу, 47% – проводять вексельні операції через головні контори.

Понад 1000 вексельних операцій протягом року здійснюють 13% банків; від 100 до 1000 операцій – 29%; до 100 операцій – 58%.

Найбільшою перешкодою на шляху розвитку вексельною обігу 63% банків вважають недосконалість законодавства, 58% – діючу систему оподаткування, 29% – брак досвіду з проведення вексельних операцій.

77% банків оцінюють професійний рівень власних спеціалістів у сфері вексельного обігу як хороший, 23% – як задовільний. Потребу у додатковому навчанні і тестуванні відчувають 70% опитаних установ, 75% учасників моніторингу вважають доцільним певний курс навчання і тестування для клієнтів.

Знання працівників судів у сфері вексельного обігу, на думку представників 88% банків, є задовільними, на думку 12% – незадовільними. У 20% опитаних банківських установ вважають професійну підготовку працівників податкових служб незадовільною, у 80% – задовільною [57, c.9].

42% банків – з’ясовували вексельні суперечки в суді. Конфліктні ситуації з працівниками Державної податкової адміністрації щодо відображення та оподаткування вексельних операцій виникали у 12.5% банків.

Як правило, вексельна робота в комерційному банку сконцентрована в одному підрозділі. Йдеться не тільки про суто банківські операції (врахування векселів, видачу кредитів під заставу векселів, інкасування тощо), а й про торгівлю векселями [36, c.519].

Слід звернути увагу, що торгівля цінними паперами згідно зі статтею 4 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.96 є одним з видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, здійснення якої потребує спеціального дозволу Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Торгівля векселями тут не є виключенням. Тому у випадку, коли сума операцій з торгівлі векселями перевищує 500 тис. грн на квартал, банк повинен організувати діяльність вже у складі спеціалізованих організаційно відокремлених внутрішніх підрозділів.

З метою ефективного проведення вексельних операцій банк розробляє та затверджує організаційну структуру підрозділів та функціональну взаємодію між ними. Ця структура доповнюється розробкою положень, інструкцій, типових документів, технологічних карт тощо. Кожен співробітник має бути обізнаний зі своїми функціональними обов’язками та межами повноважень. Як правило, прийняття рішень за активними операціями банку здійснюється колегіальним кредитним комітетом [11]. Цей орган також приймає усі рішення з питаннь оформлення кредиторської заборгованості векселями позичальника тощо.

Як приклад наведемо функціональні обов’язки щодо роботи з векселями структурних підрозділів комерційного банку.

Відділ боргових зобов’язань відповідає:

1) за загальну координацію операцій банку з векселями;

2) оформлення первинних документів щодо операцій з векселями;

3) ведення єдиної бази даних з операцій банку з векселями;

4) ведення карток за довірчими операціями з векселями;

5) підготовку звітності за операціями банку з векселями до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України і Національного банку України;

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат