На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Позиковий капітал у системі товарних відносин. Банки - інструмент руху позикового капіталу

Реферати > Банківська справа > Позиковий капітал у системі товарних відносин. Банки - інструмент руху позикового капіталу

Позиковий капітал у системі товарних відносин. Банки - інструмент руху позикового капіталу

Автор: -- от 15-01-2013, 00:33

ПОЗИКОВИЙ КАПІТАЛ У СИСТЕМІ ТОВАРНИХ ВІДНОСИН. БАНКИ - ІНСТРУМЕНТ РУХУ ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ

1. Природа і джерело позикового капіталу

У процесі обороту промислового і торгового капіталу з різних причин у підприємств відбувається тимчасове, часткове вивільнення капіталу. З виручки від реалізації товарів регулярно утворюються і наповнюються фонд зарплати, амортизаційний фонд і фонд накопичення, які використовуються періодично: фонд зарплати – двічі на місяць, два інших – після накопичення крупних грошових коштів. Грошові кошти, що накопичуються у цих фондах, до їх використання є тимчасово вільними. У сезонних галузях звільняються у грошовій формі значні суми авансованого капіталу у зв'язку з припиненням виробництва. Тимчасово вільний грошовий капітал може утворюватися також у випадках, коли реалізація товарів здійснюється частіше, ніж проводиться закупівля сировини. Тимчасово вільний грошовий капітал шукає свого прибуткового застосування і здійснює пропозицію капіталу в мобільній грошовій формі.

Разом з тимчасовим вивільненням капіталу у підприємств існує і тимчасова потреба в додатковому капіталі. У відомий проміжок часу існує попит на капітал за необхідності: сезонних закупівель сировини і розширення виробництва; термінового оновлення частини основного капіталу в деяких галузях у зв'язку з високим моральним зносом; термінового розширення виробництва тих або інших товарів у зв'язку із сприятливою кон'юнктурою на ринку товарів; підтримка виробництва на нормальному рівні у зв'язку з тимчасовими заминками в збуті товарів.

Виникає таким чином ринок грошових капіталів, на цьому ринку тимчасово вільний грошовий капітал трансформується у позиковий капітал. Ринок капіталів або грошовий ринок організаційно представлений банками, фондовими біржами та іншими подібними установами.

Позиковий капітал – це частина промислового і торгового капіталу, що відокремилася у грошовій формі, яка надається у позику на певний термін, за певну плату, виступаючу у формі позикового відсотка.

Позиковий капітал застосовується в торгівлі, виробництві не його власниками, а підприємцем-позичальником, саме йому він приносить прибуток. У зв'язку з цим відбувається відособлення двох якостей капіталу (капітал – власність, капітал – функція), тобто капітал-функція відчужується від капіталу-власності і здійснює самостійний рух в руках підприємця-позичальника.

Позиковий капітал виступає як товар. Споживною вартістю цього специфічного товару є здатність позикового капіталу приносити прибуток. Ціною тимчасового користування позиковим капіталом є позиковий відсоток. Джерелом позикового відсотка, що сплачується підприємцем-функціонером власникові позикового капіталу, є частина прибутку підприємця від функціонування цього капіталу в його руках. Позичальник-підприємець ділиться своїм прибутком з власником позикового капіталу.

За аналогією з масою і нормою прибутку розрізняється маса і норма позикового відсотка. Маса позикового відсотка є сумою річного доходу власника позикового капіталу. Норма позикового відсотка є процентним відношенням річної суми доходу позикодавця до суми його позикового капіталу.

З виникненням позикового капіталу у всіх підприємців з'явилася можливість розширювати свою діяльність, звужувати або взагалі припиняти її шляхом часткового або повного перетворення свого капіталу на позиковий капітал. У зв'язку з цим всі підприємці, оцінюючи якість і результати своєї діяльності, розчленовують свій прибуток на відсоток і підприємницький дохід. Річний підприємницький дохід за вилученням з прибутку позикового відсотка є важливим оцінним показником якості підприємницької здібності.

2. Кредит, його суть і форми

Формою руху позикового капіталу є кредит.

Кредит – це позика в грошовій формі на умовах терміновості, поворотності і платності.

Існує банківський, міжнародний, державний, комерційний, споживчий кредит. Основними, фундаментальними формами кредиту є комерційний і банківський.

Комерційний кредит існує в безпосередніх відносинах між підприємцями у зв'язку з відстроченням платежу при реалізації товарів. Він надається на нетривалий термін у товарній формі в обмежених розмірах.

Банківський кредит надається банками в грошовій формі у вигляді короткострокових і довгострокових кредитів. Банки – посередники в торгівлі грошовим капіталом. У формі внесків і в інших формах вони концентрують у себе тимчасово вільні грошові капітали і перетворюють їх на позиковий. Також банки значну частину грошового доходу і заощаджень населення перетворюють на капітал. За допомогою банків здійснюється перерозподіл капіталу між галузями економіки і вирівнювання норми прибутку. В цілому кредит сприяє розвитку підприємництва та економічному зростанню.

3. Банки та їх функції

Головними елементами банківського сектора економіки є комерційні і центральні банки.

Комерційні банки створюються в комерційних цілях, тобто виключно заради отримання прибутку. Причому форми власності комерційних банків різні: можуть бути як державні, так і приватні комерційні банки. Клієнтами цих банків можуть бути і громадяни, і підприємства.

Найбільші комерційні банки організовані найчастіше таким чином, що мають свої відділення по всій країні. В цьому випадку основних банків може бути в межах десяти, і вони можуть контролювати більше 90% комерційної банківської справи. Така система склалася в більшості країн світу, те саме можна сказати про систему комерційної банківської справи у всіх країнах СНД – у кожній з них крупні комерційні банки мають свої регіональні відділення.

Другий тип організації банківської справи поширений не так широко. В цьому випадку законодавчо вирішується тільки створення єдиного банку, що розташований у конкретному місці і не має філіалів. Прикладом країни, в якій діє така система, є США, де в окремих штатах забороняється відкривати відділення комерційних банків. У тих штатах, де відкриття банків не заборонене законом, воно жорстко регламентується урядом.

Основними функціями, які виконуються комерційними банками, є: зберігання заощаджень клієнтів, видача позик, переказ грошей, створення кредитів, зберігання цінностей, надання брокерських послуг, здійснення валютних міжнародних операцій, консультування, надання ділової інформації про клієнтів.

Найвідомішою функцією комерційних банків є зберігання заощаджень своїх клієнтів – громадян і підприємств. Для цього банками відкриваються рахунки, які поділяються на два види – депозитні і поточні. Іноді до вказаних двох видів додають ще ощадні рахунки.

Ощадні рахунки – це рахунки, на які клієнти у будь-який час можуть як внести свої заощадження, так і зняти у будь-який час потрібну ним суму, обмежену лише розміром їх внеску. Для отримання потрібної суми необхідно попередити банк за декілька днів, щоб банк міг до цього підготуватися. На гроші, що зберігаються на ощадних рахунках, вкладникам виплачуються відсотки.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат