На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Проблеми функціонування фінансових бірж України

Реферати > Банківська справа > Проблеми функціонування фінансових бірж України

Таблиця 2.7

Структура та обсяги торгів на УФБ у 2004 -2005 роках [34]

Вид цінного паперу

Обсяг торгів за 2005 рік, млн. грн.

Обсяг торгів за 2004 рік, млн. грн

Акції

487,5

21,8

Облігації підприємств

34,7

0,0

Похідні цінні папери

258,4

1480,4

Всього

780,6

1502,2

Аналіз підсумків діяльності Української фондової біржі фондової біржі за 9 місяців 2006 року [34] показав, що біржовий обсяг торгів за 9 місяців 2006 року склав 122,06 млн. грн. (відповідний показник 2005 року – 780,83 млн. грн.). Зниження обсягів торгівлі в поточному році пояснюється низькою активністю на ринку похідних цінних паперів (у відповідному періоді 2005 року на цей сектор припадало 34% біржового обігу) та зниженням обсягів торгівлі в секторі приватизації.

Протягом 9 місяців 2006 року на УФБ та її філіях відбулося 32 торгівельні сесії (за аналогічний період 2005 року – 49 сесій). Середньомісячний обсяг торгівлі склав 13,5 млн. грн. (відповідний показник 2005 року - 84,5 млн. грн.), за торгівельну сесію – 3,8 млн. грн. (в 2005 році – 15,5 млн. грн.). 38,51% обсягу торгівлі припадає на ринок приватизації, 60,95% - на ринок корпоративних облігацій, 0,06% - на ринок похідних цінних паперів та 0,48% припадає на вторинний ринок акцій.

Таблиця 2.7

Структура та обсяги торгів на УФБ за 9 місяців 2006 року [34]

Вид цінного паперу

Обсяг торгів за 9 місяців 2006 року

Обсяг торгів за 9 місяців 2005 року

млн. грн.

%

млн. грн.

%

Акції

47,6

38,99

477,6

62,78

Облігації підприємств

74,4

60,95

25,00

3,28

Похідні цінні папери

0,06

0,06

258,2

33,94

Всього

122,06

100,00

760,80

100,00

2.3 Досвід іноземних держав по організації функціонування фінансових бірж

У ряді країн світу існують валютні біржі (частіше це відділи на фондових біржах), на яких здійснюється торгівля валютою у великих масштабах на основі попиту, що складається на них, і пропозиції (Додаток В). Курс, що встановлюється на цих біржах, називається офіційним валютним курсом. Він є обов'язковим і лежить в основі розрахунків банків з клієнтами. У роботі цих бірж часто беруть участь представники держави [30, c.24].

Валютні біржі набули поширення в країнах Західної Європи. В Італії функціонує декілька валютних бірж. На кожній з них (в Мілані, Римі, Генуї, Венеції) курси встановлюються маклерами біржі з участю представників держави і діють на даній біржі для розрахунку з банківськими клієнтами. Дозволено також як розрахунковий курс використати курс, отриманий як арифметичне середнє курсів, що котируються на всіх біржах. У Німеччині, наприклад, діють чотири валютні біржі - у Франкфурті-на-Майні, Гамбурзі, Дюссельдорфі і Мюнхені. На цих біржах офіційними маклерами щодня встановлюються курси 14 валют. Ці курси обов'язкові і використовуються для розрахунків банків з клієнтами. Франкфуртська валютна біржа відіграє координуючу роль [19,c.48].

У Франції функціонує одна валютна біржа в Парижі, на якій працюють державні маклери. У Вені курси встановлюються біржовим маклером спільно з центральним банком Австрії. У Скандинавських країнах представники комерційних банків і центрального банку встановлюють курс вітчизняної валюти до англійського фунта стерлінгів, на основі якого розраховують курси до інших валют з урахуванням діючих ринкових курсів.

У деяких розвинених капіталістичних країнах спеціальні валютні біржі відсутні. Це має місце там, де знаходяться найбільші банки, які економічно гарантують обмін валют. Так, у США торгівля валютою здійснюється Виключно на міжбанківському ринку, де формується середній курс, який є основою встановлення курсів продавця і покупця для банківських клієнтів. Як правило, банки не стягують особливих комісійних і отримують прибуток за рахунок різниці в курсах продавця і покупця.

Найбільшим світовим центром з торгівлі валютою є Нью-Йорк. Інші фінансові центри США знаходяться в Бостоні, Чикаго, Сан-Франциско і Новому Орлеані [19,c.57]. Торгівля валютою на міжбанківському ринку у Нью-Йорку здійснюється за допомогою посередництва незалежних приватних торговців валютою, які або можуть бути посередниками, або можуть проводити торги за власний рахунок.

Спеціалізованої валютної біржі немає і у Великобританії. Однак банки цієї країни щодня підтримують взаємозв'язок і повідомляють один одному котирування. При цьому вирішальна роль належить 10 банкам. На валютні курси, що складаються між ними, орієнтуються й інші учасники ринку. Про встановлений курс долара до фунта стерлінгів у кризові періоди оголошується щодня у засобах масової інформації. Розмір їх курсів залежить від відносин банку з клієнтом і від величини обороту. Немає валютної біржі і у Швейцарії. Тут курс валют встановлюється шляхом щоденного опитування головних торговців валютою. Фактичний курс може відхилятися, якщо обсяг угоди перевищує певну величину.

Незалежно від наявності фондової біржі у кожній країні операції з валютою завжди проходять при посередництві банків.

Зарубіжна (іноземна) валютна біржа - це всесвітня мережа покупців і продавців валюти, які діють у фінансових центрах [19,c.53]. Щодня в усьому світі укладаються валютні угоди приблизно на 500 млрд. американських доларів. Однак реальний (у фізичному розумінні) обмін валют відбувається дуже рідко. Телефони, телекси і комп'ютери допомагають у миттєвій передачі інформації і швидкому, документальному фіксуванні та врегулюванню угод.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат