На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Системи переказу великих сум платежів

Реферати > Банківська справа > Системи переказу великих сум платежів

Системи переказу великих сум платежів

Автор: -- от 17-01-2013, 19:33

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Кафедра економічної кібернетики

Контрольна робота

з дисципліни

«Платіжні системи»

Суми-2008

Системи переказу великих сум платежів

У більшості розвинутих країн платіжна система складається з кількох самостійних систем, кожна з яких задовольняє вимоги окремої платіжної сфери.

Виходячи з того, яку роль відіграють платіжні системи відповідно до характеру здійснюваних платежів, слід розрізняти:

- системи міжбанківських розрахунків;

- внутрішньобанківські платіжні системи;

- системи «клієнт – банк»;

- системи масових платежів.

Системи міжбанківських розрахунків призначені для здійснення платіжних трансакцій між банками, обумовлених виконанням платежів їхніх клієнтів або власних зобов'язань одного банку перед іншим.

Для цього використовуються міжбанківські грошові перекази. Залежно від характеру стосунків між учасниками платіжного процесу, існують три основні методи здійснення таких переказів:

- з використанням двосторонніх кореспондентських стосунків;

- з використанням рахунків у банку-посереднику, який відіграє роль агента з розрахунків;

- з використанням спеціалізованих розрахункових установ і мереж.

В останньому випадку існує також відмінність між розрахунками на двосторонній або багатосторонній основі. Обробка міжбанківських грошових переказів може здійснюватися з використанням різних операційних, технологічних та організаційних підходів і механізмів.

Коли банком-посередником буде центральний банк країни, при розрахунках за міжбанківськими трансакціями використовуються кошти, які є на рахунках банків – учасників трансакції у центральному банку. Якщо ж посередник – комерційний банк або інша недержавна установа, розрахунки виконуються згідно з приватними угодами, укладеними між комерційними банками, а участь у процесі розрахунків центральних фінансових установ обмежується загальним наглядом. Очевидно, що комерційні банки повинні нести відповідальність за надання послуг щодо ведення рахунків населення і пов'язаних з цим спеціальних платіжних послуг. Однак, немає єдиної думки щодо ролі, яку повинен виконувати центральний банк у забезпеченні міжбанківських платіжних послуг або експлуатації різних складових фізичної інфраструктури платіжної системи. Ця роль у кожній країні відрізняється і багато в чому залежить від умов, що склалися історично.

Сучасна економіка все частіше стикається з необхідністю виконання платежів за якомога коротші терміни. Це особливо стосується платежів на ринках грошей, капіталів та іноземної валюти. Учасники таких високообігових ринків, на яких здійснюються трансакції на великі суми, широко використовують послуги банків при проведенні своїх розрахунків. Таким чином, ці ринки висувають особливі вимоги до платіжної системи, зокрема – щодо оперативності й надійності платежів. Крім того, своєчасне та надійне виконання розрахунків суттєво необхідне з точки зору технічної ефективності фінансових ринків та їх удосконалення.

Інші критичні, з погляду термінів, платежі, як правило, пов'язані з великими сумами, затримка надходження яких може спричинити значні грошові штрафи та витрати через втрачені можливості. Вартість таких затримок змушує платників податків гостро відчувати потребу в швидкій надійній та точній обробці платежів.

Системи переказу великих сум платежівАналогічні вимоги виникають також у випадку, коли підприємства укладають угоди на великі суми, а їх віддаленість не дозволяє своєчасно обмінюватися паперовими інструментами, коли платежі повторюються з певною регулярністю і необхідно забезпечити надійність розрахунків. Підприємства можуть намагатися використати системи переказу великих сум платежів у випадку високих темпів інфляції і великої суми коштів у розрахунках між ними.

Системи переказу великих сум платежівСистеми переказу великих сум платежівСистеми переказу великих сум платежів

Рис. 1. Роль розрахункової палати у здійсненні платежів

Для забезпечення згаданих потреб створюються системи переказу великих сум платежів (СПВСП) – Large-Value Funds Transfer Systems (LVFTS).

Застосування терміну «системи переказу великих сум платежів» іноді вводить в оману, оскільки ключовою характеристикою системи є швидкість розрахунку, а не розмір суми. Як правило, така система виконує обробку великих платіжних переказів протягом одного операційного дня. Здатність обробляти платежі протягом одного робочого дня вважається тепер мінімальною вимогою до систем переказу великих сум платежів. Наприклад, Німецький федеральний банк, який використовує систему обміну дорученнями телеграфом, гарантує обробку платежів у межах однієї доби.

Хоча здебільшого не обумовлюється мінімальний розмір платежів, що приймаються до обробки в системах переказу великих сум платежів, їхня середня величина є порівняно високою. Наприклад, у 1992 році середній розмір переказу в системі EAF у Німеччині становив понад сім мільйонів доларів США (одинадцять млн. німецьких марок), у системі Fedwire в США – приблизно три млн. доларів, у системі BOJ-NET в Японії -76 млн. доларів (9,7 млрд. ієн). Крім середньої величини трансакцій, важливим показником у роботі системи переказу великих сум платежів є загальна сума трансакцій, оброблених протягом звичайного робочого дня. Багато систем переказу великих сум платежів у країнах «Групи десяти» за два – чотири дні опрацьовують перекази, що за вартістю дорівнюють річному валовому внутрішньому продукту цих країн.

З розвитком фінансових ринків і можливостей технологій системи переказу великих сум платежів впроваджено в більшості розвинутих країн. У результаті цього значно прискорився обіг коштів, що зберігаються в центральному банку для проведення розрахунків у рамках СПВСП. Кошти банків, що зберігаються в центральному банку, можуть обертатись від 30 до 60 разів на день у результаті їх використання для розрахунків у рамках СПВСП.

Вартість експлуатації системи переказу великих сум платежів здебільшого перевищує вартість експлуатації систем, що виконують платежі меншими сумами. Частково це пояснюється тим, що великі платежі вимагають вищого рівня захищеності, надійності та своєчасності. Отже, операційні витрати таких систем значно (інколи в 15 разів) більші, ніж для систем роздрібних платежів.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат