На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Склад і призначення актуарних розрахунків

Реферати > Банківська справа > Склад і призначення актуарних розрахунків

Ймовірність вмерти у віці X років, не доживши до віку X + 1 рік, є часткою від ділення числа померлих на число людей, що дожили до даного віку, тобто:

Склад і призначення актуарних розрахунків

де Lx – число людей, що дожили до віку х років

dx – число померлих при переході від віку х до віку х + 1 рік

Розрахунок тарифної ставки (актуарна калькуляція) включає визначення нетто-ставки, розмірів витрат на ведення справи, надбавки за ризик у майновому страхуванні й у страхуванні відповідальності, знижки на процентну ставку в страхуванні життя і пенсій.

По розрахунках по особистому страхуванню надбавка за ризик можлива, але звичайно не застосовується. Це зв'язано з тим, що обсяг страхової сукупності досить великий, а страхові суми порівняно невеликі.

У процесі актуарних розрахунків можливо використовувати соціальні моменти. Конкретні висновки з практики актуарних розрахунків пов'язані з часом, місцем і видом страхування. Актуарні розрахунки визначаються в залежності від мети, що поставив страховик, і загальноекономічних умов даної країни. Це означає, що при наявності тих самих об'єктивних факторів (прояв ризику, ступінь ймовірності, витрати на ведення справи) у залежності від соціальних умов остаточний актуарний розрахунок може мати кілька варіантів.

Актуарні розрахунки можна класифікувати за галузями страхування, за часовою ознакою, за ієрархічною ознакою.

Актуарні розрахунки за галузями страхування діляться на розрахунки по особистому страхуванню, майновому страхуванню, страхуванню відповідальності.

За часовою ознакою актуарні розрахунки діляться на звітні і планові.

Звітні — це актуарні розрахунки, що виконуються по вже виконаних операціях, тобто по наявним звітним даним. Ці розрахунки орієнтовані на діяльність страховика в майбутньому періоді часу при проведенні даного виду страхування. Тому звітні актуарні розрахунки називають ще наступними.

Планові актуарні розрахунки виконуються при введенні нового виду страхування, по якому відсутні які-небудь достовірні спостереження ризику. У цьому випадку використовують результати актуарних розрахунків по однотипному або близьким по змісту видам страхування, що вже проводяться страховою компанією. Після закінчення визначеного терміну (не менш 3 років) аналізуються отримані статистичні дані по даному ризику й у планові актуарні розрахунки вносяться відповідні корективи.

Таким чином, планові актуарні розрахунки перетворюються в звітні.

За ієрархічною ознакою актуарні розрахунки можуть бути загальними, тобто загальними для всієї території України, регіональними, тобто виконаними для окремих регіонів (область, місто, район), й індивідуальними, що виконуються для конкретного страхового товариства (страхової компанії).

При актуарних розрахунках використовуються показники страхової статистики. Страхова статистика являє собою систематичне вивчення найбільш масових і типових страхових операцій на основі використання методів обробки узагальнених підсумкових показників страхової справи.

У процесі актуарних розрахунків встановлюється розмір тарифної ставки. Тарифна ставка визначає, скільки грошей кожен страхувальник повинен внести в загальний страховий фонд з одиниці страхової суми. Тому вона повинна бути розрахована так, щоб сума зібраних внесків виявилася достатньою для виплат, передбачених умовами страхування.

Тарифна ставка складається з нетто-ставки і навантаження. При страхуванні відбувається замкнутий розподіл збитку між страхувальниками, тому при розрахунку нетто-ставки прийнято виходити з рівності:

П = В

де П – страхові платежі, що відповідають нетто-ставці, грн.;

В – страхові виплати, грн.

Отже, страхова компанія повинна зібрати таку суму страхових внесків, яку має потім виплатити страхувальникові.

На практиці при проведенні страхування сума виплачуваного страхового відшкодування постраждалим об'єктам, як правило, відрізняється від страхової суми по них. Причому якщо за окремим договором виплата може бути тільки менше або дорівнює страховій сумі, середня по групі об'єктів виплата на один договір може і перевищувати середню страхову суму. Тому при розрахунку нетто-ставка корегується на коефіцієнт, що дорівнює відношенню середньої виплати до середньої страхової суми на один договір.

Для визначення нетто-ставки необхідно обчислити ймовірність страхового випадку (Р) і поправочний коефіцієнт (К) за наступними формулами:

Склад і призначення актуарних розрахунків; Склад і призначення актуарних розрахунків,

де kв – кількість виплат (страхових випадків) за період (звичайно рік), грн.;

kd – кількість укладених договорів у даному році, од.;

Склад і призначення актуарних розрахунків – середня виплата на один договір, грн.;

Склад і призначення актуарних розрахунків – середня страхова сума на один договір, грн.

Тоді розрахунок нетто-ставки можна проводити за наступною формулою:

Тн = Р * К * 100, або Склад і призначення актуарних розрахунків;

Склад і призначення актуарних розрахунків, Склад і призначення актуарних розрахунків, Склад і призначення актуарних розрахунків

де Тн – тарифна нетто-ставка, грн.;

В-загальна сума виплат страхового відшкодування;

С — загальна страхова сума застрахованих об'єктів.

Дана формула є не що інше, як показник збитковості зі 100 грн. страхової суми. Крім нетто-ставки розраховують тарифну ставку (брутто-ставку):

Склад і призначення актуарних розрахунків

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат