На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Характеристика осередків ураження, що виникають внаслідок аварій, стихійних лих і застосування сучасних засобів ураження

Реферати > Військова справа, ДПЮ > Характеристика осередків ураження, що виникають внаслідок аварій, стихійних лих і застосування сучасних засобів ураження

Осередки ураження на підприємствах з вибухо- і по-жежонебезпечною технологією виникають внаслідок вито­ку газоподібних або зріджених вуглеводневих продуктів, при перемішуванні яких з повітрям утворюються вибухо-і пожежонебезпечні суміші таких газів, як пропілен, ме­тан, пропан, бутан, етилен, бутилен та інші, що призво­дить до руйнування і пошкодження приміщень, споруд, технологічних установок, місткостей, трубопроводів. Ви­бух або згоряння відбувається при певному вмісті газу в по­вітрі. Під час вибуху газоповітряної суміші утворюється ударна хвиля, подібна до ударної хвилі при вибуху фу­гасних боєприпасів. За надлишкового тиску 20—40 кПа незахищені люди можуть дістати легкі ушкодження (уда­ри, контузії). Дія ударної хвилі з надлишковим тиском 40—60 кПа призводить до уражень середньої важкості (непритомність, ушкодження органів слуху, сильні виви­хи кінцівок, кровотеча з носа і з вух). Важкі травми ви­никають за надмірного тиску понад 60 кПа і характеризу­ються сильними контузіями усього організму, перелома­ми кінцівок, ураженням внутрішніх органів.

Із численних осередків уражень, що виникають під час стихійних лих, найзначнішими за масштабами наслід­ків є ті, що утворюються при землетрусах і повенях.

Осередком ураження при землетрусі називається те­риторія, в межах якої сталися руйнування споруд та ін­ших об'єктів, поранення і загибель людей і тварин, по­шкодження сільськогосподарських угідь. Осередки масо­вого ураження виникають під час землетрусу, інтен­сивність якого за шкалою Ріхтера становить 7—8 балів і вище. Осередки ураження при землетрусах за характе­ром руйнування можна порівняти з осередком ядерного ураження..

Осередком ураження при повенях називається тери­торія, в межах якої сталися: затоплення місцевості, руй­нування споруд та інших об'єктів, поранення і загибель людей і тварин, знищення врожаю сільськогосподарсь­ких культур, псування сировини, палива, продуктів хар­чування, добрив тощо. Масштаби повеней залежать від висоти води та тривалості її стояння на небезпечному рівні, від площ затоплення, пори року.

Осередком ураження при урагані (шквалі) назива­ється територія, в межах якої сталися руйнування спо­руд, мереж електропостачання та зв'язку, поранення та загибель людей і тварин, пошкодження та знищення сільськогосподарських угідь, лісових масивів тощо.

Осередком хімічного ураження називається терито­рія, що зазнала безпосереднього впливу отруйних речо­вин (ОР) або під час землетрусу, якщо він призвів до руйнування місткостей, у яких зберігаються ОР і СДОР, або при виробничій аварії з викидом ОР і СДОР. При цьому утворюється заражена хмара; її називають пер­винною. Вторинна хмара складається з парів ОР і СДОР. Отже, розрізняють первинне і вторинне хімічне заражен­ня. Фізико-хімічні і технічні характеристики заражен­ня, перші ознаки отруєння сильнодіючими отруйними речовинами наведено в таблиці 19.

Токсодоза — кількісна характеристика токсичності СДОР (ОР), що відповідає певному ефекту ураження. При інгаляційних ураженнях вона дорівнює Ccep-t, де Ссер — середня концентрація СДОР (ОР) у повітрі (мг/л); t — час перебування людини на зараженому повітрі (хв). Зна­ючи середню концентрацію СДОР (ОР) в осередку ура­ження і час перебування там людей без засобів захисту, можна розрахувати, яку вони дістануть токсодозу.

Факт застосування хімічної зброї можна встановити за такими ознаками:

поява у місцях вибухів авіабомб або снарядів харак­терної, іноді забарвленої хмари;

маслянисті краплі, плями і мазки у вирвах від авіа­ційних бомб і снарядів або біля вирв; поява маслянистої райдужної плівки на поверхні води;

в'янення рослинності, пожовтіння або побуріння ли­стя; темні смуги, що тягнуться за літаком, осідаючи на землю.

ВПЛИВ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН (ОР) НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

Нервово-паралітичні ОР викликають головний біль, загальну слабкість, міоз (різке звуження зіниць), при важчому ураженні — судоми, запаморочення.

Шкірно-наривні ОР уражають шкірне покриття, ор­гани дихання, очі, а потрапивши в організм з водою і їжею,— органи травлення, що призводить до загального

отруєння організму. При попаданні крапель на шкіру че­рез 2—6 год з'являються почервоніння, потім пухирці, а через 2—3 доби — виразки.

При вдиханні загальноотруйних речовин відчуває­ться: запах гіркого мигдалю, металевий присмак, онімін­ня кінчика язика, запаморочення, тривожність, жар у ро­ті, поколювання навколо очей.

Задушливі ОР спричинюють: кашель, стиснення у гру­дях, запаморочення, болі в серці, нудоту, блювоту. Згодом ці явища минають і настає стан уявного благополуччя (прихований період). Після нього з'являються задуха, го­ловний біль, кисневе голодания, серцева слабкість, підви­щення температури тіла до 38— 39°.

Психохімічні ОР викликають сухість у роті, прили­вання крові до шкіри, прискорене серцебиття, погіршен­ня зору, головний біль, запаморочення, психічний роз­лад (порушення свідомості, мислення, слухові галюци­нації, марення).

ОР подразнювальної дії викликають жар і біль у ро­ті, горлі та очах, сильне сльозовиділення, кашель, утруд­нене дихання.

БАКТЕРІОЛОГІЧНЕ ЗАРАЖЕННЯ

Застосування бактеріологічної зброї призводить до масових інфекційних захворювань, небезпечних для лю­дини (табл. 20).

ВПЛИВ НА ЛЮДЕЙ І БУДІВЛІ УРАЖАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ

Ураження, що виникають під дією ударної хвилі від ядерного вибуху, діляться на легкі, середні, важкі і над­то важкі (смертельні).

Легкі ураження виникають при надлишковому тис­ку у фронті ударної хвилі 20—40 кПа і характеризують­ся легкою контузією, тимчасовою втратою слуху, легки­ми ушкодженнями та вивихами.

Середні ураження виникають при надлишковому ти­ску 40—60 кПа і характеризуються травмами мозку з не­притомністю, пошкодженням органів слуху, кровотечами з носа та вух, переломами і вивихами кінцівок.

Важкі і надто важкі ураження виникають при надлиш­кових тисках відповідно 60—100 кПа та понад 100 кПа і супроводжуються травмами мозку з довготривалою не­притомністю, пошкодженням внутрішніх органів, тяж­кими переломами кінцівок. Побічний вплив ударної хви­лі виявляється в ураженні людей уламками будівель, ка­мінням, деревами, битим склом та іншими предметами. Світлове випромінювання, впливаючи на людей, ви­кликає опіки ділянок тіла, очей, тимчасову втрату зору. Залежно від значення світлового імпульсу розрізняють опіки шкіри чотирьох ступенів: перший ступінь — почервоніння, припухлість і набрякання шкіри; другий

ступінь — утворення пухирів; третій ступінь — омертвіння шкіри й утворення виразок; четвертий ступінь — омертвіння не тільки шкіри, а й шарів тка­нин, обвуглення.

Проникаюча радіація (гамма-випромінювання та по.-тік нейтронів) — це активно проникаючі види іонізуючих випромінювань, які для людини найбільш небезпечні при зовнішньому опроміненні.

Радіоактивні частинки (бета і альфа) мають малу проникаючу здатність і безпечні при зовнішньому оп­роміненні людини. Проте при потраплянні всередину ор­ганізму людини з їжею, водою і повітрям вони дуже не­безпечні. Під впливом іонізуючої радіації руйнуються окремі складні молекули і елементи клітинних структур (табл. 21). Це призводить до порушення нормального обміну речовин, зміни характеру життєдіяльності клітин, окремих органів і систем організму. Внаслідок такого впливу виникає променева хвороба. За ступенем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи.

Променева хвороба І ступеня (легка група) виникає при сумарній дозі 100—200 рад. Прихований період триває З—5 тижнів, після чого з'являються за­гальна слабкість, нудота, запаморочення, підвищення температури. Після одужання працездатність, як прави­ло, зберігається.

Променева хвороба II ступеня (середня гру­па) виникає при сумарній дозі 200—400 рад. Протягом перших 2—3 діб спостерігається первинна реакція орга­нізму (нудота і блювання). Потім триває прихований пе­ріод (15—20 діб). Ознаки захворювання виявляються яс­кравіше. Одужання за умови активного лікування настає через 2—3 місяці.

Променева хвороба III ступеня (важка гру­па) виникає при дозі 400—600 рад. Первинна реакція різко виражена. Прихований період — 5—10 діб. Хворо­ба проходить інтенсивно і важко. У сприятливому випад­ку одужання може настати через 3—6 місяців.

Променева хвороба IV ступеня (надважка група) виникає при дозі понад 600 рад. У більшості ви­падків закінчується смертю.

Осередком ядерного ураження називається територія, що зазнала безпосереднього впливу вражальних чинників ядерного вибуху. Осередки ядерного ураження умовно поділяють на зони з приблизно однаковими за характе­ром руйнуваннями. Це — зона повних руйнувань, зона великих руйнувань, зона середніх руйнувань, зона слаб­ких руйнувань.