На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Географічне положення, природні ресурси, населення Російської Федерації

Реферати > Географія > Географічне положення, природні ресурси, населення Російської Федерації

Площа -17 075,4 тис км2.

Населення - 148,3 млн чоловік.

Столиця - Москва.

Росія (Російська Федерація) - одна з найбільших за площею, кількістю насе­лення, економічним потенціалом країна світу. За площею вона посідає перше місце в світі, за кількістю населення - шосте.

Росія - євразійська країна: 1/3 території її знаходиться в Східній Європі, 2/3 -в Північній Азії.

На заході Росія межує з Норвегією, Фінляндією, Естонією, Латвією, Білорус­сю, на південному заході - з Україною, на півдні - з Грузією, Азербайджаном, Ка­захстаном, Монголією, Китаєм, КНДР. На сході територія Росії омивається морями тихого, на півночі - Північного Льодовитого океанів, на півдні виходить до Чорного, Азовського та Каспійського морів. На морські кордони припадає майже 2/3 всіх кордонів країни. До Російської Федерації належить розташована окремо на заході

Калінінградська область, яка межує з Литвою й Польщею, омивається водами Балтійського моря.

Після розпаду СРСР з березня 1992 р. його правонаступницею в 00Н та в Раді

Безпеки, в інших міждержавних організаціях стала Росія, що визначило її високий міжнародний статус. Проте геополітичне положення країни змінилося: утворилися нові державні кордони з суверенними державами - колишніми республіками СРСР;

обмежився вихід у Балтійське море, а також до портів та військово-морських баз Чорного моря, що переважно знаходяться нині в Україні.

Природно-ресурсний потенціал. Росія має велику різноманітність природних умов і багаті природні ресурси. Близько 70 % площі зайнято рівнинами. Гірські області переважають на сході і півдні країни.

Складна геологічна будова зумовлює значну різноманітність корисних копалин, Росія добре забезпечена паливно-енергетичними ресурсами. Тут знаходяться великі поклади вугілля (Кузнецький, східна частина Донецького, Печорський, Іркутський, Південноякутський кам'яновугільні та Кансько-Ачинський і Підмосковний буро. вугільні басейни); нафти і газу (Волго-Уральська, Західносибірська. Північнокавказька, Тімано-Печорська нафтогазоносні провінції). Є значні поклади торфу (Цент­ральна Росія), горючих сланців (Поволжя), урану.

Родовища залізних руд залягають на Уралі, в Сибіру, в європейській частині країни (Курська магнітна аномалія, Кольський півострів). Марганцеві руди є на Уралі, в Західному і Східному Сибіру. Поклади руд кольорових металів - мідних, поліметалічних, олов'яних, алюмінієвих (боксити), дорогоцінних, рідкісних і рідко-земельних знаходяться на Уралі, в Західному Сибіру.

Значні поклади калійної і кам'яної солі зосереджені в Поволжі, Алтаї, Східному Сибіру, фосфоритів і апатитів - на Польському півострові, в європейському Центрі, Сибіру. Крім того, в країні є значні поклади сірки, азбесту, алмазів, різноманітних будівельних матеріалів.

Більша частина території країни знаходиться в помірному поясі. Майже по­всюдно клімат континентальний. Ступінь континентальності помітно зростає з заходу на схід від помірно континентального в європейській частині країни до різко континентального в Східному Сибіру, що пояснюється зменшенням впли­ву Атлантичного океану. На півдні Далекого Сходу, який перебуває під впливом морів Тихого океану, клімат мусонний.

Різко континентальний клімат є причиною поширення багаторічної мерзлоти в Сибіру, площа якої перевищує 10 млн км2. Багаторічна мерзлота ускладнює гос­подарське освоєння північно-східних територій.

На відстані понад 400 тис. кілометрів річки Росії придатні для судноплавст­ва та лісосплаву, їх води є основним джерелом водопостачання міст та промисло­вих підприємств, а в південних районах вони використовуються для зрошення. Річки багаті на гідроресурси, особливо в східних районах країни.

Російська Федерація знаходиться в межах арктичної, тундрової, лісотундрової, лісової, лісостепової, степової, напівпустельної, субтропічної природних зон. Грунти і рослинність на рівнинних ділянках розподіляються зонально і зони послідовно змінюють одна одну з півночі на південь. Співвідношення тепла» світла, зволоження, якості грунтів в кожній природній зоні створюють певні агрокліматичні умови для сільськогосподарського використання території. Найбільш придатні для землеробства - південь лісової, лісостепова та степова зони. Більша частина території країни спеціалізується на різних видах тваринництва. Великі запаси земель для нового освоєння є на півдні Західного Сибіру та на Далекому Сході. Нечорноземна зона європейської частини Росії після проведений відповідних меліоративних заходів також може бути інтенсивніше задіяна е сільському господарстві.

Населення. Росія - багатонаціональна держава. Тут проживає понад 100 націй і народностей, що утворюють автономні республіки, краї, національні округи.

Населення по території країни розподіляється нерівномірно, що пояснюється різноманітністю природних умов, історією освоєння, різним рівнем економічно­го розвитку окремих територій.

Найгустіше заселена європейська частина країни, де проживає 2/3 населення пересічна густота становить 9 чол. на 1 км2, а в окремих районах - понад 100 чол. нa 1 км2 Смуга концентрації населення збігається з районами старого промислово­го та землеробського освоєння зі сприятливими для життя природними умовами зон мішаних лісів, лісостепу, степу. Водночас освоєння природних багатств, залу­чення їх у сферу економіки призвело до значних змін у розселенні, що позначи­лося на розвитку продуктивних сил. Сучасне розселення в Росії характеризується процесами урбанізації, її можна віднести до високоурбанізованих країн. Міське на­селення становить 2/3 від усього населення. З початку XX ст. кількість міських по­селень зросла майже в 2,5 раза. Нині в країні понад 1 тис. міст та більш як 2 тис. селищ міського типу. Більша частина міського населення проживає у великих містах (понад 100 тис. чоловік).

Великі міста утворюють агломерації, найпотужнішими з яких є Московська, до якої входить 81 міське поселення, Петербурзька (55), Єкатеринбурзька (32), Нижньоновгородська (28). Москва і Санкт-Петербург за соціально-економічним, науковим, культурним потенціалом є найбільшими містами не тільки країни, а й Європи та світу (мал. 71).

Man. 71. Санкт-Петербург - друга столиця Росії. Стрілка Василівського острова

За рівнем урбанізації в Росії виділяють зони високого, середнього та низького рівнів. Перша об'єднує найбільш урбанізовані території Центру, Північного Захо­ду, Уралу, Далекого Сходу. Середній рівень мають Поволжя, Волго-Вятський Західносибірський та Східносибірський райони. Низький - Центральночорноземний район, Північний Кавказ, де міське населення становить близько 50 %.

Сільське розселення більшою мірою визначається природними умовами, які впливають також і на господарську діяльність. Тому в степовій та лісостеповій зоні найбільша густота сільського населення. Тут села великі як за розміром, так і за людністю (500-1000 чоловік), а в Нечорнозем'ї, навпаки, переважають малі села (до 200 чоловік).

На демографічних процесах у країні позначилась сучасна ситуація в еко­номіці й політиці, пов'язана з переходом до ринкових відносин. Вона призвела до зниження рівня життя, а в психологічній сфері - до втрати впевненості в май­бутньому. Це позначилося насамперед на народжуваності, а отже, і на природно­му прирості населення, який нині в країні становить 0,7 %, а в окремих ра­йонах (Поволжя, Західний Сибір) має ще нижчі показники.

Водночас у Росії, порівняно з державами Центральної Європи, - незначний рівень безробіття. Структура зайнятості типова для постсоціалістичних країн: більша частина населення зайнята в матеріальному виробництві і тільки третина -у невиробничій сфері.