На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Культура Київської Русі ІХ – першої половини ХІІст. (архітектура, мистецтво, музика).

Реферати > Історія України > Культура Київської Русі ІХ – першої половини ХІІст. (архітектура, мистецтво, музика).

Кам’янець-Подільський Державний Університет

Шепетівський НКЦ

Кафедра Історії України

Допустити до захисту

_Федьков О.М. завідувач кафедри

« » 2006 рік

Курсова робота

Культура Київської Русі ІХ – першої половини ХІІст. (архітектура, мистецтво, музика).

Студентки 1 курсу заочної форми

навчання історичного факультету

спеціальності «історія»

Іванощук Вікторії Йосипівни

Науковий керівник: доцент кафедри

Історії України_Газін В.В

Оцінка : Оформлення _

Змісту

Захисту _

Загальна оцінка

Підписи членів

Комісії

Кам’янець-Подільський-Шепетівка

2006

Зміст.

Вступ ст 2-4

Розділ 1. Архітектура Київської Русі. _ст 5-16

1.1 Дерев’яна архітектура _ст 5-6

1.2 Розвиток кам’яної архітектури. _ст 7-9

1.3 Характеристика києво-чернігівської архітектури. ст 10-11

1.4 Найвизначніші пам’ятки архітектури Київської Русі. _ст 12-16

Розділ 2. Мистецтво Київської Русі. _ст 17-19

Розділ 3. Музичне мистецтво Київської Русі. _ст 20-23

Висновки ст 24

Використана література _ст 25

Вступ

Актуальність теми. Культура Київської Русі – яскраве явище європейської середньовічної культури. Київська Русь залишила помітний слід у світовій історії. Вона проіснувала з IX до середини XIIІ ст. То була одна з найбільших монархій раннього Середньовіччя, яку можна порівняти хіба що з імперією Карла Великого. В часи свого найвищого розквіту вона простягалася від Чорного до Балтійського моря і Льодовитого океану, від Закарпаття до Північного Передуралля та Волго-Окського межиріччя. Київська Русь підтримувала політичні, економічні й культурні відносини з ближніми і далекими сусідами - з Великим Степом і Візантійською імперією, з Болгарським царством, Польським, Чеським і Угорським королівствами, з італійськими і німецькими містами, з Данією, Швецією і Норвегією, з Францією та Англією. Династичні зв'язки київських монархів, особливо Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха, стали хрестоматійними. Давньоруські купецькі човни і каравани проклали шлях “з варяг у греки”, чималою мірою вплинула на культуру і мистецтво сусідів.

Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов'язане з церквою і християнською вірою. У той же час слов'янські майстри мали свої стійкі, вікові традиції язичницького мистецтва. Тому, сприйнявши багато чого з Візантії, вони виробили самобутній, неповторний стиль і створили справжні шедеври архітектури, живопису, прикладного мистецтва.

На відміну від здавна відомих середньовічних пам.яток Західної Європи світ староруського мистецтва уповні вияскравівся лише за нашої доби. Археологи відновили забудову давньоруських міст, історики архітектури відтворили первісні форми величних архітектурних споруд.

Стилістичні зміни в розвитку окремих видів мистецтва проходять не завжди однаково. Так, наприклад, у декоративно-вжитковому, а певною мірою і в образотворчому мистецтві, деякі традиції живуть довше, ніж в архітектурі, оскільки остання найтісніше пов'язана з потребами сучасності. Завдяки цьому еволюція стилістичних рис у архітектурі простежується чіткіше.

Архітектуру стародавніх слов'ян ми можемо собі лише уявляти. Традиції дерев'яного будівництва сформувалися ще за багато століть до Київської Русі. І на той час, як у Києві з'явилися перші муровані споруди, давньоруські міста являли собою розвинені архітектурні організми, а русичі були досвідченими будівничими.

За перші сто років існування Київська Русь набула сили. Зросли й розбудувалися руські міста — Київ, Новгород, Чернигів, Переяслав, Смоленськ, Полоцьк та інші, що постали на великих водних шляхах, іноді на місцях колишніх племенних центрів, а нерідко зведені як фортеці на важливих для оборони рубежах. Необхідність у будівництві монументальних мурованих споруд була зумовлена потребами молодої держави. Київ повинен

був мати храми, які б не поступалися константинопольским, а київський князь — палаци, не гірші ніж у візантійських імператорів.

Другий етап розвитку мистецтва Київської Русі розпочався після смерті Ярослава Мудрого, коли феодальні відносини швидко поширилися у всіх князівствах. Архітектурно-художній стиль другої половини ХІ — початку ХІІ ст. ладом пропорцій, певним геометризмом мас, підкресленою замкнутістю об'ємів значно відрізнявся від живописного, з прагненням до об'ємно просторових композицій стилю Х – першої половини ХІ ст.

У 30 – 80 роки ХІІ ст. архітектура, яскраво відбиваючи часи феодальної роздрібненості, прибирає рис фортечних споруд, важких, могутніх, з вікнами-амбразурами та декором з характерноюдля романського стилю аркртурою, що походить від оборонних пристосувань замковах стін. Спостерігається спрощення планових і композиційних рішень. Традиційні зв'язки з Візантією підупадають, натомість пожвавлюються зв'язки з країнами Заходу, в першу чергу з сусідами — слов'янськими народами.

Архітектура кінця ХІІ – першої половини ХІІІ відрізняється тенденціями до раціоналізації будівельного виробництва, пошуками нових методів і конструктивних рішень. На противагу графічності попереднього стилю новий стиль за характером — живописний, як то було в ХІ ст. Він підкреслюється яскравими колірними поєднаннями червоного цегляного муруваня, білого тла декоративних ніш та елементами фрескового фасадного розпису. Особливо зацікавлює декорування фасадів вставками кольорового каміння та різнобарвної майоліки.

Надзвичайно цінним джерелом вивчення Київської Русі є її музика та живопис. Високий рівень культури Київської Русі показав світові творчу фантазію і неабияку майстерність митців.

Татаро-монгольська навала обірвала гармонійний історичний розвиток руського зодчества. Проте воно не кануло в Лєту, а знайшло своє продовження в українській, білоруській та російській архітектурі подальших століть.

Об’єктом вивчення є культура Київської Русі в напрямках архітектури, музики, мистецтва періоду ІХ- початок ХІІ століть

Предмет вивчення розвиток культури Київської Русі періоду ІХ- початок ХІІ століть.

Мета вивчення показати архітектурний, музичний та мистецький розвиток київської Русі періоду ІХ- початок ХІІ століть.

Ця мета досягається вирішенням ряду конкретних завдань

· Показати дерев’яну архітектуру Київської Русі.

· Показати період появи кам’яних будівель та розвиток кам’яної архітектури Київської Русі.

· Дати характеристику києво-чернігівської архітектури.

· Розповісти про найвизначніші пам’ятки архітектури Київської Русі: Десятинну церкву, Софіївський собор, Кирилівську церкву, Михайлівський собор Видубицького монастиря,

· Показати становлення та розвиток староруського мистецтва (живопису, скульптури, мозаїки, фресків) періоду ІХ- початок ХІІ століть.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат