На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Заповідники України

Реферати > Географія > Заповідники України

Асканійський державний заповідник, селище Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області. До скла­ду заповідника входить всесвітньо відомий Асканійський цілинний степ, зоопарк і дендропарк, або як його звуть, ботанічний парк (сад). Заповідником оголошений у 1919 р. Всі три об'єкти підпорядковані нині Українському науково-дослідному інституту тва­ринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова, який створено на базі заповідника у 1932 р.

Асканійський степ знаходиться в зоні вузьколистих типчаково-ковилових степів України. Він є унікальною природною пам'ят­кою степової цілини півдня України і має величезну наукову цін­ність. Степовий масив Асканія-Нова складається з Великого Чапельського поду площею 2420 га і рівнинного масиву з ділянками: Старий степ — 518 га, Успенський степ — 1042 га та умовно заповідний степ — 7020 га; всього 11000 га.

Основу рослинного покриву цілинного степу складають різні південні види перистих ковил (ковила українська, Лесінга та ін.)т тирса, типчак, тонконіг бульбистий, а на знижених місцях — жит­няк, пирій несправжньосизий та деякі бобові рослини. На підви­щених елементах рельєфу між кущами злаків досить поширена місцями грудниця, або так званий степовий чай, подекуди різні види кермеку, різака, верблюдки. На ділянках степу, де йде систе­матичний випас худоби і грунт ущільнюється, степові злаки витіс­няють полин, будяки та інші бур'яни.

Тваринний світ степу представлений лише кількома хижаками (лисиця, степовий тхір). Більш численні степові гризуни (різні полівки, малий сірий ховрах, великий тушканчик, хом’як, заєць-русак та ін.). З птахів тут водяться степовий орел і стрепет, безліч жайворонків та чимало перелітного птаства, частина якого навіть залишається тут зимувати.

Асканійський степ здавна привертав увагу ботаніків Тут ве­дуться наукові дослідження по вивченню кореневих систем степо­вих рослин, досліджується їх продуктивність, біологія, фенологія, закінчується картування степу,

Великою популярністю користується також відомий зоопарк «Асканія- Нова» Тут зібрані тварини мало не з усього світу. Влітку вони пасуться у величезних вольєрах площею до 1000 га, це набли­жає їх утримання до природних умов. З копитних тут в кілька ви­дів антилоп (індійські, африканські, американські), дикі козли і барани, азіатські бики, копі Пржевальського, зебри, бізони, зубро­бізони, різні олені, лами, гуанако та ін. Велика і рідкісна колекція водоплавних птахів населяє штучні водойми парку — граціозні лебеді, дикі гуси, різні види качок, ледени; тут представлені майже всі види страусів, фазани та численні дрібні тропічні декоративні птахи. І всі ці звірі і птахи утримуються цілими отарами і зграями. Зоопарк одержав цікаві цінні наслідки по акліматизації і одомашненню багатьох ссавців і птахів (антилопи, олені, фазани, страуси, дикі гуси та ін.). Крім того, внаслідок багаторічної копіткої роботи, що ведеться в інституті по гібридизації і селекції тва­рин, тут створено нові високопродуктивні породи овець (асканійська тонкорунна, гірський меринос), свиней (степова біла і степова ряба), зебувидна жирномолочна худоба. Ведеться також велика робота в зоопарку по репродукції диких копитних і птахів, яких потім розселюють у заповідно-мисливські господарства і зоопарки України і суміжних республік,

Великий науковий, пізнавальний і практичний інтерес явля­ють дендрологічні колекції Асканійського саду (парку), який було засновано у 1887 р. на площі близько 52 га. Тепер парк роз­ширюється майже вдвічі. В ньому зростає понад 500 видів дерев і кущів «з різних частин світу.

З хвойних добре почувають себе ялини срібляста і блакитна, окремі види ялиці, сосна кримська, ялівець віргінський і коза­цький, біота східна, кипарисовик та ін.

З листяних добре розвивається дуб, граб, клен гостролистий, липа срібляста, софора, мильне дерево, гледичія, шовковиця біла, бундук канадський тощо.

Рідкісними рослинами парку є будлея, вістарія, дзельква, хур­ма віргінська, текома, церцис стручковий, шефердія.

Всі дерева і кущі добре розвиваються в парку в умовах штуч­ного зрошення, яке тут застосовується з дня його заснування.

Парк, степ і зоопарк щороку відвідують тисячі учнів серед­ніх шкіл, студентів і туристів. Сюди приїздять відомі вітчизняні і зарубіжні вчені, проходять виробничу і переддипломну практику студенти багатьох вузів Радянського Союзу.

Канівський державний заповідник площею 1035 га. Оголошений заповідником уперше в 1923 р., вдруге — у 1968 р. Знаходиться поблизу м. Канева Б Черкаській області і ме­жує безпосередньо з святинею українського народу — могилою Т. Г. Шевченка. Створений на база Канівською учбово-дослідного лісового господарства. Майже вся площа заповідника вкрита грабо­вим лісом з домішкою липи, клена, ясена, дуба та інших порід. Це — унікальна щодо зосередження важливих історичних і при­родних об'єктів місцевість УРСР. Тут знаходяться, зокрема, бага­то стародавніх пам'ятників матеріальної культури, яка відома в нашій і світовій літературі під назвою «Трипільської»—численні городища і могильники антів і полян, селища стародавніх землеробів, стоянки первісних мисливців кам'яного віку та ін. Всі ці селища і стоянки (їх зареєстровано тут понад 400) зосереджені в основному в урочищах Княжа гора, Велике і Мале скіфські городища, Мар'їна гора тощо. Такого рідкісного скупчення історичних пам'яток на порівняно невеликій площі немає більше піде в нашій республіці. Разом з тим вся територія надзвичайно цікава і щодо її геологічної будови (район так званих Канівських дислокацій), дослідження процесів геотектоніки, геоморфологічної структури, стратиграфії, палеонтології, геофізики, географії, гляціології та ін. Тут збереглося також чимало цікавих і цінних реліктів україн­ської флори. На базі заповідника студенти Київського універси­тету (біологи, географи, геологи) проходять учбову та виробничу практику кафедри ведуть наукові дослідження в галузі ботаніки, зоології, метеорології і археології. Підпорядкований Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР.

Карпатський державний заповідник. Загальна площа 12 й 2 га заснований на базі чотирьох лісництв: Говерлянського (3927 га) і Чорногорського (1911 га) Івано-Франківської області та Богданського (905 га), Говерлянського (1195 га) і Угольського (4734 га) Закарпатської області. Підпорядкований Міністерству лісової, целюлозно-паперової і деревообробної про­мисловості УРСР. Заповідник створено у 1968 р. Із метою збере­ження типових природних комплексів високогірного ландшафту Карпат та охороні й відновлення в них цінних, рідких і зникаючих видів рослин і тварин.

На території заповідника знаходяться найвищі в Карпатах вершини гір Говерли (2056 м), Петроса (2028 м), Попа Івана (2016 м) та ін. Всі ці гори входять до системи хребта Чорногора, який вва­жається одним з красивіших в радянських Карпатах. Саме тут добре виявлено субальпійську і навіть альпійську смуги рослин­ності. Перша представлена в основному заростями гірської с осіни (жерепа), що чергуються й барвистими гірськими луками (полони­нами), кам'яними розсипами та стрімкими потоками.

На полонинах і в альпійській смузі зростає чимало реліктових і ендемічних рослин, що являють великий науковий інтерес і ма­ють неабияке естетичне значення. Яскраві плями утворюють, зо­крема, різні види тирлича, зарості рододендрона східнокарпатського та ін. Цікаві також реліктові види первоцвіту, ендемічний аконіт чорногорський) ломикамінь карпатський, дзвоники карпат­ські, волошка карпатська та багато (більше ЗО) інших ендемів і реліктів. Нижче субальпійської смуги схили гір хребта Чорногори (вкриті в основному ялиновими лісами, до яких подекуди ніколи не торкалась сокира.

Ці високопродуктивні праліси являють великий науковий і господарський інтерес як еталони первісної природи Карпат. Не менше наукове значення мають такі релікти деревної флори, як сосна кедрова європейська і тис ягідний, що зрідка зу­стрічаються в цих місцях. Букові ліси, ростуть туг переважно на південних експозиціях у вигляді чистих бучин або з незначною домішкою явора, ялиці та. ял шви. Проте ці ліси займають на Чорногорі незначні площі.

Найбільш поширені високопродуктивні букові дерево стани в урочищах Велика і Мала Уголька в Закарпатті. Особливо пишно зростають букові ліси у мальовничій улоговині і на схилах гори Менчул (1487 ж над рівнем моря). В цих лісах також росте ряд трав'янистих реліктів, зокрема рідкісна для Карпат папороть —листовик сколопендровий, також тис ягідний та ялівець козацький — третинні релікти Карпат. Дуже своєрідна ендемічна флора вапня­кових скель і відслонень урочища Угольки. Зокрема, малопоширеними кальцієфільними видами, що заслуговують уваги і охорони, є в'язіль широколистий, вероніка зубчаста, осока низька, перлівка трансильванська та ін.

Цікавий і різноманітний також тваринний світ Карпатського заповідника. Місцями тут зберігся ще (бурий ведмідь; подекуди зустрічаються вовки, лисиці, з інших хижаків — рись, дикий кіт, з хутрових звірів — карпатська білка, лісова і кам'яна куниця, норка, горностай, з парнокопитних — карпатський олень, козуля європейська, дика свиня. Цінними мисливськими птахами є глу­харі, тетеруки, рябчики, .а з хижих птахів яструб-тетерев'ятник, шуліка, беркут; в лісах трапляється що безліч інших птахів. В хо­лодних гірських річках водиться форель — дуже цінна і смачна риба, яку тут місцями розводять.

Луганський державний заповідник загальною площею 988 га, створений у 1968р. Розташований в Луганській обласні. Підпорядкований Академії наук УРСР. Складається з двох філіалів — Стрілецького стену (494 га), вилученого з Україн­ського «тонового заповідника, та Кондрашівського лісництва (494 га) Станично-Луганського лісгоспзагу. Дирекція заповідника знаходиться у селищі Станично-Луганське му. Створенням запо­відника переслідуються такі основні цілі: збереження, охорона і збільшення поголів'я цінного зникаючого виду вихухолі звичайно­го, який з межах УРСР залишився лише в деяких урочищах Кон­драшівського і суміжних лісництв; збереження природного ком­плексу степової рослинності і дикої степової фауни (насамперед байбака) у Стрілецькому цілинному степу.

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат