На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ КОЛОМИЇ

Реферати > Архітектура > АРХІТЕКТУРНІ ПАМ’ЯТКИ КОЛОМИЇ

то будували на новому місці. Люстраційна комісія, що перебувала тоді в Коломиї,

надала ій право будуватися на північних окраінах коломийських земель. Цей крок королівської адміністраціі було викликано не стільки знищенням міста татарами, по-

жежами та водами Пруту, скільки швидким розвитком міст у Галичині, пожвавленням торговельних відносин із Західною Европою і значними впливами

західноевропейської будівельної культури. З цього часу розпочалось більш-менш продумане будівництво Коломиї. Ця ж люстраційна комісія зазначала, що зобов”язуе війта Корицінського стежити за порядком в розбудові міста:війта також зобов”язано

забезпечити спорудження нового замку, оборонних споруд, валів та воріт. Новий замок, зовнішній вид котрого наведено в нарисі про Коломию М.Сівака, являв собою масивну дерев”яну споруду, обнесену високими валами, на кутах котрих спо-

руджено дві вежі. В люстраційномі акті 1627 зазначаеться, що в Коломиї “… побу-

довано новий замок, обнесений з трьох сторін валами з парканами, а з четвертого боку споруджено вал з частоколом, дві вежі і три брами”. Цей замок і став композиційним центром Коломиї, від нього тяглися головні вулиці, ринкова площа.

У цей же час споруджено навий монастир домініканів. Зведено його на тому місці, де пізніше, в 1875 розпочали будувати ратушу і магістрат. Коломийська газета “Рус-

ская Рада” повідомляла, що “… при копанню фундаментів під ратушу в Коломиї

відкрито довгі і широкі кам”яні фундаменти… На тому місці стояв латинський кяштор домініканців”. Залишки фундаментів дозволяють припустити, що монастир

не був дерев”яним, а вміщений в дослідженні М.Сівака “ Місто на Покутті” рисунок

репродукований з польського джерела, засвідчуе, що стіни монастиря зведено із ви-

користанням фахверка. На фасадах кляштору виразно прочитуеться решітка цього

відомого на Заході способу укладення стін. Е свідчення, що з кінця 17 ст. дерев”яне

будівництво Коломиі було витіснено цегляним. Причиною цього стало насамперед

виснаження навколишніх лісів, що іх безжально вирубували на потребу різноманіт-

них промислів. Щоправда, в цьому відіграло значну роль і те, що в містах Польщі

розпочали зводити капітальніші будівлі, а Коломия з іі розвиненими промислами

І ічисленними німецькими та еврейськими колоністами була одним з перспективних

міст Корони. Саме в цей час евреї забудували навколоринкову площу, зводили нову

синагогу, а в північно-західній околиці міста німецькі колоністи споруджували житлові будинки, школи та німецький костел.

Різноманітні зміни в будівництві Коломиї розпочалися з входом після розпо-

ділу Польщі 1772 Галичини до складу Австріі. Можна навідь стверджувати, що з

цього часу в Коломиі починае розвиватись архітектура масова, котру творили буді-

вельники-ремісники, дотримуючись народних традицій, а архітектура офіційна, яку

формували певні ідеологічні завдання, що ставилися перед архітекторами-фахівцями

замовниками такоі архітектури були влада, церква та, звісно, багата шляхта разом з

молодою буржуазіею.

1775 року в Коломиї в стилі барокко будуеться величний парафіяльний костел. З польської мініатюри довідуемося, що це був великий кам”яний собор, сті-

ни котрого чітко членувалися на яруси й були прикрашені пишним архітектурним декором, вікна великі і витягнуті по вертикалі. 1830 року костел частково згорів,

майже повністю було знищено його зовнішній вид. Під час відбудови костелу, що

продовжувалась аж до 1895, значно змінено його зовнішній вид та інтер”яр, спрощено декоративну пластику фасадів, зменшено різні кам2яні деталі та скульлп-

туру головного фасаду.

Крім парафіяльного костелу, збереглося і графічне зображення зовнишнього

виду великої синагоги. Наприкінці 18 ст. синагогу було перебудовано, стіни прик-

рашено численними декоративними елементами барочного стилю: на жаль, нічого

не можна сказати про її інтер”ер, що також зазнав певних змін під час реставрацій-

них робіт 1798.

З 18 ст. до наших часів не збереглися, крім згаданих вже, жодних споруд,

натомість 19 ст. у відношенні архітектурних пам”яток – багатіше. По-перше, з кінцем19 ст. з”явилися в Коломиі перші листівки, на котрих зображено вулиці та

площі міста, а з 20 ст. коли в Коломиі розпочав свою діяльність Оренштайн Яків, друкували численні листівки з видами центру та різних кутків міста – рисунки його забудов, вул.Костюшки, Собеського, Ягайлонської, алеї Вольносці, пл.Карпінського

парку з пам”ятником А.Міцкевичу, видами окремих будинків та цілих архітектур-

них ансамблів – військових казарм, ратуші, гімназіі, казарм на Курцвайлівці, ев-

рейськоі школи, спортивного товариствап “Сокіл”, костелу езуїтів на вул. Крашевсь-

кого тощо. По-друге, до наших часів майже всі будинки дійшли з незначними змі-

нами, тому вести мову про архітектуру Коломиї пізніших часів значно легше. З листівок і збережених забудов, з газетних повідомлень довідуемось, що вже в цей час в міському уряді створено так званий інженерний відділ, в обов”язки якого входило стежити за плановістю розбудови міста. Саме в цей час вулиці роблять

значно ширшими і прямими, деякі вже до початку 20 ст. викладаються кам”яними

плитами. Ті ж вулиці, що безпосередньо лучилися до центральних торговельних

шляхів, вимощувалися шутром, пізніше- кам”яними плитами різних форм. Уже з

кінцем 19 ст. вулиці перестають виконувати роль лише магістралі для руху людей

І транспорту, але поступово організовують навколишню забудову. По-трете, преса,

украінська і польська, починаючи з 19 ст. подае багато різних і цікавих у плані ар-

хітектури повідомлень про загальне ббудівництво в Коломиї, про спорудження окремих громадських будинків. Так “ Газета Коломийська “ сповіщала про завер-

шення будівництва церкви Св. Михаїла /1855/ гімназіі /1875/, ратуші і магістрату

/1877/, ощадноі каси /1892/, гончарноі школи /1893/, нового приміщення операцій-

ного залу почти /1895/, скарбничого ураду /1897/, езуїтського костелу /1898/, про

добудову залізничного вокзалу /18989/, міської лікарнгі /1905/, Народного дому /1901/, тощо. Зі сторінок Коломийських газет довідуемося про причетність до спо-

рудження в Коломиї приватних будинків відомих тоді архітекторів Висякевича, Кшичковського, Бакера, Левинського, Лушпинського, Захаріевича.

Як і у всій Галичині, в Коломиї з середини 19 ст. будівництво житлового і

побутового призначення переймаеться елементами механічного поеднання різних

стилів, як в одній будівлі так і різних. Одніею з фаз цього стилю був відомий в деяких західноевропейських краінах так званий віденських ренесанс”. Прояви цього сталюпомітні в багатьох будовах Коломиї. Іх фасади оформлено із застосуванням класичних архітектурних форм в поеднанні з ьбагатством рельефів і різного виду

скульптури. А в останніх роках 19 та на початку 20 ст. в архітектурі Коломиї прояв-

ляються ознаки нових фаз еклектики – стилів модерн та функціоналізму. У модерні збудовані будинки на вул. Театральній, 36, приміщення Будинку школяра, будинки

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат