На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Нігерія


НІГЕРІЯ, Федеративна Республіка Нігерія, держава в Західній Африці. По чисельності населення займає перше місце в Африці, нігерійці складають біля 1/8 жителів континенту. Територія країни простирається від узбережжя Гвінейської затоки до західно-африканської савани. На заході граничить з Беніном, на півночі з Нігером, на північно-заході з Чадом, на сході і південно-сході з Камеруном.

Під час проголошення незалежності 1 жовтня 1960 Нігерія являла собою федерацію, що складалася з колишньої федеральної столиці Лагоса і трьох великих, значною мірою автономних адміністративних областей: Північної, Західної і Східний. У 1963 з території Західної Нігерії була виділена четверта область – Середньозахідна. У відношенні Нігерії затвердилися поняття Північ і Південь (Східна і Західна Нігерія, а також Лагос).

Характер політичних процесів у Нігерії першої половини 1980-х років у значній мірі визначався боротьбою за владу між основними народами Півночі (хауса і фульбе) і Півдня (йоруба і тому що), причому в залежності від ситуації інші етнічні групи могли бути те союзниками жителів півдня, то жителів півночі. Таке суперництво продовжувалося не один рік. У 1966 у результаті військового перевороту була ліквідована парламентська республіка і створена військовий уряд, а в 1967 територія Нігерії була розділена на 12 штатів. Влади Східної області, де з 1966 росли сепаратистські настрої, проголосили створення незалежної республіки Біафра, після чого вибухнула громадянська війна. 15 січня 1970, після запеклого опору феодальним військам протягом 31 місяця, Біафра капітулювала.

У 1976 замість 5 у Нігерії стало 19 штатів. Крім того, зі штату Нігер була виділена нова федеральна столична територія Абуджа. З метою зм'якшення етнічних протиріч були змінені назви деяких штатів. У 1987 число штатів досягло 30, а в 1996 – 36, не вважаючи Абуджі. У грудні 1991 уряд переїхав з Лагоса в нову столицю Абуджу.

ПРИРОДА

Особливості рельєфу і гідрографії. Нігерія розташована на низькому плато висотою близько 600 м над рівнем моря. Територія країни розчленована на великі блоки долинами рік Нігер і Бенуе і відділений від океану вузьким поясом прибережних боліт. Ширина цього пояса звичайно не перевищує 16 км, за винятком дельти Нігеру, де вона досягає 97 км. Складна мережа лагун і протока, розташованих за бар'єром піщаних пляжів, утворить систему захищених мілководних шляхів, по яких невеликі судна можуть проходити від границі з Беніном на заході до границі з Камеруном на сході без виходу в океан. Далі в глибині країни чітко виділяються уступ Нсукка-Окігви, що піднімається над долиною ріки Крос, плато Джос і Біу, а також гори Адамава. В основному положиста поверхню плато, складеного кристалічними породами на півночі і заході країни і піщаниками на сході, у багатьох місцях поцяткована острівними горами (інзельбергами), тобто скелястими останцевими пагорбами з крутими схилами. На північному сході поверхня поступово знижується убік озера Чад, рівень якого знаходиться на 245 м вище рівня моря.

Основні ріки Нігерії – Нігер, від якого пішло назву країни, і його найбільший приплив Бенуе. Головні припливи Нігеру і Бенуе – Сокото, Кадуна і Гонгола, а також ріки, що впадають в озеро Чад, починаються на плато Джос, що є гідрографічним центром Нігерії. Судноплавство на цих і інших ріках, таких як Імо і Крос, обмежено через пороги і водоспади, а також різких сезонних коливань рівня води. На Нігеру цілий рік підтримується рух судів до міста Оніча (де побудований міст через ріку), а з червня по березень – до Локоджі. В вологий сезон суду курсують до Джебби. По Бенуе пароплави заходять до Йолі, але навігація здійснюється тільки чотири місяці – з липня по жовтень.

Клімат. На клімат впливають дві повітряні маси – екваторіальне морське повітря, зв'язаний із вологонесучими вітрами, і тропічне континентальне повітря, зв'язаний із сухим і курним вітром харматан, що дує з пустелі Сахара. Виділяють два сезони – вологий (березень – вересень), що на півдні країни розділяється коротким сухим інтервалом у серпні, і сухий (жовтень – лютий). Опадів на півдні випадає більше, ніж на півночі. Середня річна кількість опадів на узбережжя складає 1800–3800 мм, а на північній окраїні країни – менш 25 мм. Виснажлива жара і сильні грози попереджають початок і закінчення вологого сезону, однак між травнем і серпнем, коли випадає велика частина опадів, сильні короткочасні грози поступаються місцем більш затяжним дощам. Середні температури високі і приблизно однакові на півночі і на півдні країни. На півдні вологість теж висока при постійній жарі, хоча температури рідко перевищують 32° С, тоді як на півночі помітні сезонні розходження, і під час сухого сезону значні добові коливання температур. На північному сході температури в тіні можуть досягати 38° С. Бувають також заморозки.

Ґрунти і корисні копалини. Майже всі ґрунти Нігерії кислі. У ряді місцевостей на сході країни інтенсивне вилуговування ґрунтів, сформованих на піщаниках, привело до утворення т.зв. «кислих пісків», що легко піддаються обробці, але швидко виснажуються. Ґрунту крайньої півночі утворилися з пісків пустель і легко руйнуються. Вони різко відрізняються від родючих ґрунтів, що сформувалися на важких суглинках у заплавах багатьох рік, у поясі какао й у дельті Нігеру. У деяких густонаселених місцевостях інтенсивне землеробство і перевипас худоби викликали ерозію ґрунтів.

Великі території Нігерії складені осадовими породами, збагаченими залізом. Багато родовищ залізної руди, але вони не розробляються. Самі великі родовища знаходяться в Маунт-Патті біля Локоджі й у Сокото. У 1980–1990-х у країні добувалися нафта і природний газ у дельті Нігеру і на шельфі, олово і колумбіт (руда ніобію) – на плато Джос біля Енугу і вапняк (для виробництва цементу) у Нкалагу, Абеокуте, Сокото, Укпіллі і Калабарі.

Флора і фауна. Мангрові і прісноводні заболочені ліси переважають на узбережжя, але далі змінюються смугою густого тропічного лісу, у якому основними деревними породами є кайя (червоне дерево), хлорофора висока і триплохітон твердосмолий. Олійна пальма зустрічається в дикому стані у вологому тропічному лісі, у густозаселених районах чагарникові зарості цієї пальми витиснули ліс. У більш північних районах ліс виріджується і змінюється високотрав’ям. Це і є гвінейська савана, у якій ростуть такі дерева, як баобаб, псевдоакація і тамаринд. Більш відкриті савани зустрічаються до півночі від лінії, що позначає північну межу вирощування коренеплодів, а на крайньому північному сході переважають пустельні ландшафти. Там звичайна акація (джерело гумміарабика) і мімоза.

Розміщення тварин залежить від рослинності. У південних болотах і лісах живуть крокодили, мавпи і змії, тоді як на півночі представлені антилопи (кілька видів), верблюди, гієни, а іноді зустрічаються жирафи і леви. Інші тварини, характерні для тропічних лісів і вологих саван, – слони, газелі, горили і леопарди. У ріках водяться численні види риб, крокодили і бегемоти. Уражає розмаїтість птахів, особливо по узліссях лісів. Тут живуть дрохви африканські, грифи, шуліки, яструби, бекаси, перепела, голуби, страуси і довгохвості папуги.

НАСЕЛЕННЯ

Демографія. Відповідно до перепису населення 1991, його чисельність складала 88 514 501 чоловік. Ця цифра виявилося на 20–30 млн. менше тієї, що давалася експертами ООН. Оскільки розподіл федеральних фінансових фондів і політичне представництво встановлювався в залежності від кількості жителів, керівництво штатів завищувало чисельність населення штатів. Тому федеральний уряд був змушений анулювати результати переписів населення 1962 і 1973. Лише результати перепису 1963 були визнані достовірними – тоді в Нігерії проживало 55,7 млн. чоловік. Правда, на думку експертів ООН, реальна чисельність нігерійців у 1963 не перевищувала 46 млн. чоловік. По проведеним у 1991 підрахункам тільки на Півночі проживало 46,8 млн. чоловік, при цьому етнічна і релігійна приналежність опитуваних не з'ясовувалася. До перепису 1991 ООН склала прогноз на 2000, відповідно до якого чисельність населення країни повинна була скласти до цього часу 150 млн. чоловік.

Висока щільність населення характерна для більшості районів південно-сходу, небагато менша – для південно-заходу і півночі (штат Кано і північ штату Кадуна). Малонаселений пояс проходить від східної частини штату Квара через долину р.Нігер, центр штату Плато і велику частину території штатів Йобе і Борно.

Етнічний склад. Протягом останніх двадцяти століть Нігерія випробувала наслідки численних хвиль чи міграцій вторгнень головним чином з північного сходу. Тому етнічна і лінгвістична ситуація в країні відрізняється великою строкатістю. У Нігерії проживає більш 250 етнічних груп, що володіють власною мовою і культурними особливостями. 80% населення складають десять груп, що чисельно переважають в окремих штатах: хауса і фульбе в штатах Сокото, Кадуна, Баучи, Йобе, Кацина, Джигава і Кано, канури – у Борно, тив – у Бенуе і Плато, йоруба – в Ойо, Огун, Ондо, Екити і Лагос, едо, чи бини – у Едо, тому що, чи ігбо – у Імо й Анамбра, ібібіо-ефік – у Кросс-Ривер і иджо – у Байелса. Хауса, йоруба і тому що складають біля 60% нігерійці.

Релігія. Близько 35% нігерійців сповідають християнство, приблизно 48% є мусульманами. Християнські місії активно діяли на території південної Нігерії. Позиції католицької церкви найбільш сильні серед населення східної частини країни, а методистської і англіканської – на заході. Активні й інші протестантські церкви. Мається також ряд місцевих християнсько-африканських церков, що виникли на базі розкольницьких рухів через невдоволення частини населення пануванням у церковній ієрархії іноземних місіонерів і їхнім негативним відношенням до полігамії. Гнітюча частина йоруба сповідає іслам. Завдяки зусиллям місіонерів у Південній Нігерії одержало поширення християнство і західне утворення, у той час як населення Півночі зберегло прихильність ісламу.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат