На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель

Реферати > Географія > Організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель

В даному курсовому проекті тема, якого „організація комплексу топографо-геодезичних робіт для інвентаризації земель” села Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області, об’єкт розміщення в селі Мамаївці Кіцманськго району Чернівецької області.

Робота виконується на основі технічного завдання виданого Кіцманським районним відділом земельних ресурсів та погоджено з Мамаївською сільською радою. Виходячи із цілей топографічного знімання, умов завдання та технічних даних, курсовий проект розроблено у порядку:

1. Технічна частина:

В цій частині потрібно провести обґрунтування вибору масштабу та методу топографічного знімання, вибору висоти перерізу рельєфу. Основні вимоги до планово-висотної основи топографічного знімання. Запроектоване згущення Державної геодезичної мережі методом тріангуляції 4 класу та полігонометрії 4 класу і 1 розряду. Топографічне знімання проектується виконати стереотопографічним методом знімання.

В проекті приведено розрахунок даних для аерофотознімання та запроектовано планово-висотну основу для знімків. У розряді також приведена технологія послідовності виконання робіт.

2. Гідрорахунок обсягів та складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт: Розрахунок трудових та грошових затрат виконаних по нормативних розцінок згідно правил та розцінок, які встановлені у діючому нормативних документах. Розцінки та нормативи трудових затрат розраховані для виконання робіт на Мамаївському об’єкті. З допомогою поправочних коефіцієнтів проведені до умов робіт та оплати праці, які діють на час складання проекту.

3. Планування та організація робіт:

В даному розділі наведені строки виконання робіт відповідно календарного плану, а також розроблені питання з організації проведення польових та камеральних робіт.


1.Технічна частина

1.1 Коротка фізико-географічна і економічна характеристика району.

Село Мамаївці знаходиться в Кіцманському районі Чернівецької області. Відстань до районного центру – 12км., дог обласного – 10км. Площа - 1200 га. Населення 5,5 тис.чоловік. У Кіцманському районі є 27 сільських рад, 2 селищні і одна міська.

Село Мамаївці знаходиться у передгірській зоні Карпат. Натериторії району протікає річка Прут. Пересічна температура січня від -70С до -30С, липня +170С до 270С. Середня температура 100С триває приблизно 210 днів.Опади 500- 700 мм. на рік. Висота Сніговаго покриву 15-25см. Грунти деново-підзолисті, опідзолені чорноземи, бурі. Ліси в основному з граба, дуба, бука, хвойні.

В районі розвинута сітка автозаправок, станцій технічного обслуговування. Також є такі великі підприємства: Неполоківецький деревообробний комбінат, Неполоківецький піщаний кар’єр, Лужанський завод „Металіст”, Лужанський спиртзавод, Мамаївський теплично-овочевий комбінат, Ошихлібський овочево-консервний завод, Шишковецький овочево-консервний завод. У районі переважає виробництво зернових культур, вирощування цукрового буряка, картоплі. У тваринництві – скотариство м’ясо-молочного напрямку з розвинутим свинарством.

Залізничні станції: Кіцмань ,Лашківка, Лужани, Мамаївці, Неполоківці, Кліводин. В районі добре розвинута сітка автошляхів з твердим покриттям.

1.2. Топографо- геодезична вивченість району.

Територія Кіцманського району забезпечена топографічною зйомкою масштабу 1:10000 з ровинутою сіткою пунктів триангуляції 1, 2, 3 класів. На території Кіцманського району в 1962 році проведені роботи по землевпорядкуванню та визначенні меж утворених господарств, створені планово картографічні матерали в М 1:10000, які відображають просторове розміщення, стан та використання земель. В 1992 році було встановлено межі сільських рад та населенних пунктів. В даний час на території Мамаївської сільської ради проводяться геодезичнв таземлевпорядні роботи по викотовленню державних актів на право приватної власності на землю в замін на сертифікат на земельну частку пай.

Даний проект передбачає виконання частини робіт які входять у комплекс виконуючих робіт. Для виконання курсового проекту використано карту масштабу 1:25000. Карта була створена методом стереотопографічного знімання. На даній карті використовується геодезична та географічна система координат та балтійська система висот. Суцільні горизонталі проведені через 5 метрів.

1.3. Обґрунтування вибору масштабу та методику топографічного знімання.

Вибір висот перерізу рельєфу, комплекс топографічних робіт на Мамаївському об’єкті проводиться з ціллю інвентаризації земель. Для забезпечення інвентаризації земель відповідно інструкції „Топографічне знімання в масштабах 1:5000 та 1:1000; 1:500” необхідно створити кадастрову карту М 1:2000. Вибір висоти перерізу рельєфу залежить від рельєфу місцевості та від максимально-переважаючих кутів нахилу: Мамаївський об’єкт віднести до пересічного рельєфу з кутами нахилу до 60 тому згідно з таблицею 1 вище вказаної „Інструкції” висоту перерізу рельєфу слід взяти 1 м у зв'язку з тим, що об’єкт знаходиться на відкритій місцевості, тому знімання території проектування виконати стереотопографічним методом.


1.4. Картосхема об’єкту.

Об’єкт знаходиться на трапеції з масштабом 1:1000000 номенклатурою М-35, знайду координати рамок трапеції:

j північ = l західна =

j південь = l східна =

Тепер знайду координати рамок трапеції листів карти масштабу 1:2000 враховуючи, що кожен лист масштабу 1:5000 містить 9 листів масштабу 1:2000.


1.5. Проектування планово-геодезичної основи.

1.5.1. Основні вимоги до планово-геодезичної основи топографічної зйомки.

Основні вимоги до планово-геодезичної основи топографічного знімання, визначені „Інструкцією у масштабах 1:5000, 1:1000, 1:500”.

Середня щільність пунктів державної геодезичної мережі для створення знімальної геодезичної основи топографічних знімань повинна бути доведена:

на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:5000, до одного пункту тріангуляції, трилатерації або полігонометрії на 20-30 км2 і одного репера нівелювання на 10-15 км;

на територіях, що підлягають зніманню в масштабі 1:2000 і більшому до одного пункту тріангуляції, трилатерації або полігонометрії на 5-15 км2, одного репера нівелювання на 5-7 км2;

на забудованих територіях міст, щільність пунктів державної геодезичної мережі повинна бути не меншу 1 пункту на 5 км2.

Подальше збільшення щільності геодезичної основи великомасштабних знімань досягаються побудовою розрядних геодезичних мереж згущення і знімання основи щільності геодезичної основи повинна бути доведена побудовою геодезичних мереж згущень в містах, селищах та інших населених пунктах і на промислових майданчиках не менше ніж до чотирьох пунктів на 1 км, у збудованій частині на одного пункту на 1 км2 на незабудованих територіях. Для забезпечення інженерних вишукувань і будівництва в містах на промислових об’єктах теж щільність геодезичних мереж може бути доведена до восьми пунктів на 1 км2.

Щільність геодезичної основи для знімання у масштабі 1:5000 територія поза населеними пунктами повинна бути доведена не менше ніж до одного пункту на 7-10 км2, для знімань у масштабі 1:2000 до одного пункту на 2 км2. Розвитком зйомочних геодезичних мереж досягаються, густота, що забезпечується досконалим виконанням знімання. Виходячи з вище описаних положень, встановлено, що для одного об’єкта густота планової основи, необхідно довести до одного пункту на два квадратні кілометри. Виходячи з того, що площа одного об’єкта робіт складає 18,5 км2, тому потрібно створити планову основу, яка мала не менше 21 геодезичного пункту. У даному проекті проектується закласти пункт тріангуляції 4 класу, як вставку у трикутник 3 класу. Подальше згущення проектується провести прокладання полігонометрії 4 класу і 1 розряду. Згущення висотної мережі запроектовано нівелюванням ІV класу.


1.5.2. Проектування тріангуляції 4 класу.

Пункт державної мережі 4 класу визначається відносно пунктів вищих класів вставкою жорстких систем або окремих пунктів. Довжина сторін в мережах тріангуляціях 2-5 км. У всіх випадках відстань між пунктами не зв’язаними вимірюваними напрямками, що належать суміжним системам повинні бути у мережі 4 класу не менше 3 км. Вимірювання кутів 4 класу повинно використовуватися середньоквадратичною помилкою не більше 2//. Для основи топографічних зйомок становляться норми густоти пунктів державної геодезичної мережі при зйомці масштабу 1:2000 один пункт 5-15 км.

При проектуванні пунктів тріангуляції 4 класу потрібно керуватися:

В геодез.мережах повинна забезпечуватися належна жорсткість.

Враховувати топовимоги до геодезичної мережі у визначенні приблизної розміщуванності пунктів.

Повинна забезпечуватися взаємна видимість по лінії.

Передбачити можливість подальшого розвитку геодезичних мереж.

Назва пункту повинна співпадати назвою найбільшого населеного пункту.

Висоти кожного пункту геод. мережі 4 класу повинні бути визначені з полігонометичного та тригонометричного нівелювання.

На кожному пункті повинна встановлюватися по два орієнтирних пункти з підземними центрами на відстані від 500 до 1000 метрів.

На даному районі роботи я запроектував пункти тріангуляції 4 класу. пункт тріангуляції 4 класу Дубасово, цей пункт знаходиться на південному заході від Дуба сово на відстані 875 м на висоті 170 метрів.


Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат