На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Природні ресурси і їх вплив на життя суспільства

Реферати > Географія > Природні ресурси і їх вплив на життя суспільства

Початок зими прийнято відраховувати від часу, коли середньодобові температури опускаються нижче 0оС. На рівнинній території цей період наступає в кінці листопада. Переважає хмарна погода із снігопадами, які приносять західні вітри. Часті відлиги з денними температурами 0о+6о. Східні вітри бувають досить сильними і приносять великі морози. Найхолодніший місяць – січень. Проте для останнього десятиліття характерна нестабільність зим, а саме надзвичайно холодна – тривалістю 5 місяців у 1996-1997 роках, з історичним мінімумом - 39оС, дуже тепла близько до історичного максимуму в 2000-2001 роках.

Весна починається в першій декаді березня. Середньодобові температури піднімаються вище 0о С, тане сніговий покрив. Погода дуже мінлива, з частими заморозками, які приносять північні або східні вітри. В третій декаді починається вегетаційний період, коли середньодобові температури переходять через +10о С. Для травня характерна велика ймовірність сухих днів.

Літній період настає в кінці травня, коли середньодобові температури перевищують +15о С. Велика тривалість дня і висота сонця зумовлюють високі температури і малі контрасти їх протягом сезону. Найтепліший місяц2ь липень, для якого ймовірні дні з середньодобовими температурами понад 25о С. Для літніх місяців характерна значна кількість опадів, які приносять вітри з Атлантичного океану. В червні часті зливові дощі. В другій половині літа спостерігаються посушливі періоди.

Осінь починається після 11-14 вересня, коли середні температури опускають нижче +15о С. Поступово знижується температура, одна к у 20-х числах вересня часто спостерігається так зване “бабине літо”, зумовлене південними вітрами, тобто діяльністю Азорського максимуму. У жовтні вже бувають перші приморозки. Поступово починає переважати хмарна, з незначними дощами і туманами, погода. Інколи випадає мокрий сніг, а в листопаді вже бувають морози, що знаменують кінець осені.

3.7. Внутрішні води

Достатнє, а в гірських районах надмірне зволоження території району, значне розчленування рельєфу визначили утворення в її межах густрої річкової сітки. Територія району лежить в басейні річки Прут та її приток. Більшість річок малі і течуть по території району середньою або нижньою течією. Рельєф визначає гірський характер течії річок Пруту та його правих гірських приток Пістиньки, Брустурки, Лючки, Сопівки і інших. Дно цих річок кам’янисте й порожисте, часто зустрічаються водоспади.

Виходячи в межі Передкарпаття, ці річки, легко розмиваючи пухкі гірські породи, виробляють широкі долини, розгалужуючись на численні рукави.

Ліві ж притоки Пруту – Коломийка, Турка, Козачівка, Товмачик, Чорнява, Добровідка і інші мають рівнинний характер, спокійну течію, але долини, як правило, глибокі і порівняно вузькі.

У живленні річок найбільша роль дощових вод, меншу частку становлять снігові і підземні. Для гірських (правобережних) приток Пруту дощове живлення становить приблизно 44%, підземна – 6%, а 50% припадає на снігове. Для лівобережних рівнинних річок 50% води дають дощі, 13% - підземні джерела, а решту 37% - снігове живлення.

За режимом річки району можна віднести до двох типів. Прут зі своїми правими притоками належать до річок з паводковим режимом, ліві притоки – до річок з весняною повінню. Для перших характерні весняні повені (квітень-травень), але час від часу повторюються катастрофічні літні паводки, викликані випаданням тривалих і сильних дощів у Карпатах. Для річок з весняною повінню характерні повені у березні-квітні, пов’язані з таненням снігу, а також значні підняття рівня під час літніх дощів чи зимових відлиг. У роки із сухим літом на цих річках спостерігається межень.

Загалом, на річках району 60-70% річного стоку припадає на весняно-літній період. Малий стік взимку зумовлений тим, що на більшості річок утворюється льодовий покрив. Як правило, він не стійкий і триває на рівнинних річках 2-2,5 місяця, а на гірських – 3-3,5 місяця. Формуватися льодостав починає в кінці листопада, стаючи порівняно стійким в третій декаді грудня. Скресають річки в кінці лютого – на початку березня. Льодохід триває 2-5 днів.

Як вже сказано, територія району лежить у басейні Прута. В межах району Прут має довжину близько 32 км. Виходячи з передгір’я поблизу Делятина, він круто повертає на схід і тече в південно-східному напрямку по широкій терасованій долині, яка розділяє Передкарпаття і Покутську височину. На всьому протязі від Ланчина до Заболотова дно долини плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток. Є багато стариць. Правий берег ріки крутий, часто лісистий, лівий – довгий, пологий, покритий луками і полями. Швидкість течії сягає ще до 1 м/с.

На території району озер мало, зустрічаються заплавні (стариці), які часто в сухі періоди року висихають або перетворюються в болота. В районі 29 ставків загальною площею водного дзеркала ______ га.

3.8. Грунти. Рослинність і тваринний світ

На просторах Передкарпаття, утворених різновіковими терасами, найбільш поширеними є дерново-підзолисто-глейові і дернові грунти. Як правило, вони безструктурні, перенасичені вологою, вміст перегною 1-2.5%. На алювіальних відкладах заплав та нижніх терас, днищах балок усієї рівнинної частини переважають лучні і лучно-болотичні грунти. В перших вміст перегною становить 3,1%, а в другий – до 8%, тобто потенціальна родючість їх висока, але вони потребують осушення. В східній частині району зустрічаються чорноземи опідзолені з вмістом гумусу 3,4-4%.

В процентному відношенні грунти розподіляються так: дерново-підзолисті – 47%, буроземи опідзолені – 10%, опідзолені, в т.ч. опідзолені чорноземи – 33%, лучні – 10%.

Рослинний покрив різноманітний. В рівнинній частині чергуються плями степів і широколистяних лісів, переважно дубових з домішкою граба, рідше бука. В межах Прикарпаття степи поступово зникають, з’являються ділянки з лучною рослинністю у низовинах, а височини зайняті лісами, де переважає бук.

Широколистяні ліси Покутської частини району мають в основному два яруси. В першому найчастіше зустрічаються ясен, явір, клен польовий. В другому, крім лісоутворюючих дуба і граба, поширені також липа, берест, осика, черемха, береза, черешня, горобина. У підліску представлені брусниця, ліщина, калина, глід, крушина, терен, шипшина, кизил. Травяний покрив формують осоки лісна і волосиста, тонконіг, копитень, гребінник, фіалка лісова, анемона дібровна, маренка запашна та ін.

У лісах передгір’я значно рідше зустрічається дуб, частіше бук і смерека. Зберігся тут в окремих місцях зникаючий тис ягідний – релікт неогенового періоду (ботанічний заказник Княж двір та 9 заповідних урочищ).

На заболочених заплавах поширені вільхові ліси з переважанням чорної вільхи та вільхи сірої. Поруч з ними ростуть чорна бузина, верба, крушина, хміль, паслін.

У букових лісах Прикарпаття трав’яний покрив бідніший і представлений квасиницею, весняним білоцвітом, під сніжником, воронцем.

В цілому ліси на рівнині займають до 15%, а в передгір’ї – що 30%.

Луки поширені у заплавах рік, характеризуються трав’яним покривом, в якому домінують вівсяниця лугова і червона, тонконіг, конюшина.

Великі площі зайняті культурною рослинністю – сільськогосподарськими землями та після лісовими луками, що в значній мірі розорані.

До Червоної книги України занесені такі рослини, що зустрічаються в нашій місцевості і потребують повсюдної охорони: тис ягідний, підсніжник звичайний, Шафран Палласа, первоцвіт дрібний, латаття біле, дзвіночки карпатські, пізньоцвіт осінній, Венерині черевички звичайні, а також яловець високий, сосна кедрова європейська, первоцвіт весняний, купальниця, горицвіт весняний, роман карпатський, відкасник, хвощ великий тощо.

Він відноситься до Лісостепової зоогеографічної провінції та Карпатського зоогеографічного округу України (табл. ).

Тваринний світ різноманітний. На території району зустрічаємо понад 50 видів ссавців, біля 150 видів птахів, 9 видів плазунів, 15 видів земноводних, понад 40 видів риб.

Передкарпаття має видовий склад тварин, перехідний між Поділлям і Карпатами. Цікавими є рідкісні для району види тварин, такі як: ящірка лучна, полоз лісовий, веретінниця, черепаха грецька і черепаха болотна (з плазунів), пугач, лебеді дикі, сови, сичі, чаплі, яструби, жовна чорна, лунь болотний, сойка, одуд, кібчик, сокіл (з птахів), кажани, зубри, кутора мала, сліпаки, вовчки, лосі, борсуки, видри (ссавці), дуже рідко зустрічаються земноводні – тритон гірський та саламандра, які занесені до Червоної книги України; дуже рідкісні і потребують охорони деякі види риб, особливо лосось дунайський і вугор річковий.

В лісах району зустрічаються борсук, ласка, заєць, дикий кабан, козуля, білка і ін. Сільськогосподарські землі значно бідніші: кріт, лисиця, заєць-русак, миші, ящірка, вуж, жаби. Багато птахів: польовий горобець, ворони, синиці, сороки, дятли, одуд, пугач,шишкар ялиновий і інші типові осілі, а також багато перелітних і кочових: жайворонок польовий, зозуля звичайна, ластівка, лелека білий, соловейко, стриж, чапля сіра тощо.

В річках водяться щуки, коропові, в’юни, окуні, верховодка, головень (клень), лин, марена, окунь, а в гірських притоках Пруту зустрічаємо форель струмкову і райдужну. В ставках вирощують коропів (лускатого, дзеркального, голого) та акліматизованих білого ашура і товстолобика (Табл. )

З історії заселення району

Археологічні та історичні дослідження свідчать, що Прикарпаття було заселене ще в доісторичну епоху. Це підтверджують виявлені тут залишки стоянок давнього, середнього і нового кам’яного віку (палеоліту, мезоліту і неоліту). Найдавніші з них мають вік близько 100 тисяч років.

Населення в район Передкарпаття зайшло із південно-східного напрямку, рухаючись вверх за течією Дністра і Пруту. В кінці кам’яного віку на початку ІІІ тисячоліття до н.е. тут оформилася культура давніх землеробів, широко відома під назвою трипільської. Трипільські племена зайняли вигідні для землеробства рівнинні території. У передгір’ї основу господарської діяльності найдавніших племен складали мисливство і скотарство.

В кінці існування трипільської культури спостерігається перехід до перед скіфських, а пізніше слов’янських етнічних утворень, які поклали початок давньоукраїнській народності. Східонослов’янські племена, що жили в передгір’ях Карпат і прилеглих рівнинах, відомі під назвами дулібів і тиверців, а схили Карпат заселяли білі хорвати.

У IV-VIII століттях Прикарпаття було досить густо заселене, особливо у межиріччі Дністра і Пруту. В цей період починають зароджуватись перші державні утворення, масово будуються укріплені поселення. На теренах Прикарпаття до середини ІХ століття існувала така значна кількість міст, що цю територію у ряді скандинавських джерел називали Гардарікою, тобто країною міст. Але ці міста з часом зникли, або перетворилися у сільські поселення.

У кінці ІХ століття значна частина Прикарпаття мала настільки міцні зв’язки з Києвом, що сучасники вважали його складовою Київської Русі. Остаточно ж приєднані до цієї землі дулібів і карпатських хорватів були в 981 році в результаті походу князя Володимира Святославовича.

Отже, ці племена взяли участь у формуванні давньоукраїнської (давньоруської) народності. Мова князів і всього населення тодішньої Київської Русі, як довів у своїй праці М.Максимович, була українською і дуже мало відрізнялася від тієї, якою розмовляли селяни Київщини у ХІХ столітті.

2. Населення і трудові ресурси

За кількістю населення серед областей України Івано-Франківщина займає 16 місце. На Україні станом на 1.01.1996 року проживало 51334 тис. чол., з них в нашій області – 1467,1 тис. чол., що складає 2,86% населення України.

Населення Коломийського району (без м.Коломия) становить 103,6 тис. чол., у тому числі міського – 12,9 тисячі чоловік (на 1.01.1996 р.). Населення міста Коломия станом на 1.01.1996 р. становило 68,7 тис. чол.

Таблиця 5.

Середня густота населення, міське і сільське населення

на 1.01.1996 року

Кількість населення (тис. чол.)

Частка міського населення (в %)

Кількість міського населення (тис. чол.)

Кількість сільського населення (тис. чол.)

Середня густота населення (чол./км2)

Україна

51 334

67

3 4221

17 113

85,03

Івано-Франківська область

1 467,4

43,8

642,1

825,0

105,5

Коломийський район (без м.Коломия)

103,6

46,0

12,9

90,7

172,3

м.Коломия

68,7

100

68,7

-

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат