На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Джерела екологічної інформації, мотивації в тексті

Реферати > Журналістика > Джерела екологічної інформації, мотивації в тексті

Джерела екологічної інформації, мотивації в тексті

Що таке інформація, знає кожен журналіст. Це й сировина для роботи журналіста, і результат його роботи. Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі й навколишньому природному середовищі. Що стосується екологічної журналістики, то тут доводиться мати справу з інформацією особливого роду – екологічною інформацією. Поняття "екологічна інформація" міцно ввійшло в нашу мову, у лексикон працівників засобів масової інформації та різних організацій, що працюють у галузі екології. При цьому, мабуть, говорячи про екологічну інформацію, різні люди мають на увазі зовсім різні речі, і багато проблем і навіть конфлікти виникають саме через різне тлумачення цього поняття. Згідно з Конвенцією "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля", екологічна інформація означає будь-яку інформацію в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про: a) стан складових навколишнього середовища, таких як повітря й атмосфера, вода, ґрунт, земля, ландшафт і природні об"єкти, біологічні різноманіття та його компоненти, включаючи генетично змінені організми, та взаємодію між цими складовими; b) фактори, такі як речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні заходи, угоди в галузі навколишнього середовища, політику, законодавство, плани і програми, що впливають або можуть впливати на складові навколишнього середовища, зазначені вище в підпункті a) і аналіз затрат і результатів та інший економічний аналіз та припущення, використані в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища; c) стан здоров"я та безпеки людей, умови життя людей, стан об"єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через ці складові, фактори, діяльність або заходи, зазначені вище в підпункті b). Екологічною інформацією можна назвати й урядову доповідь про стан навколишнього середовища, і замітку в газеті, і виступ експерта на науковій конференції, чи навіть розповідь сусідки про будівництво гаражів на місці парку. Окрім того, до екологічної інформації відносяться і різного роду результати вимірів, і наукові праці, і навчальні посібники. Формами представлення екологічної інформації можуть бути – книги, статті, радіо- і телерепортажі, компакт-диски, відео, бази даних, сайти в Інтернет тощо. Стаття в газеті, протокол визначення якості води в річці, фільм просвітницького характеру, офіційна доповідь про стан здоров"я населення – усе це приклади екологічної інформації. Читача цікавлять насамперед відомості про те, наскільки те місце, у якому саме ця людина живе і працює, придатне, комфортне і безпечне. Доступ до інформації є одним із важливих чинників роботи журналіста. Проте отримавши наукову інформацію, варто замислитися, хто може бути її споживачем, у кого взяти коментар із приводу її практичного використання тощо. Кожен журналіст має власні джерела інформації. Їх необхідно постійно розширювати. Складемо певний перелік усіх наявних інформаційних ресурсів, обираючи з них найкращі для конкретного матеріалу. Урахування різних позицій та об"єктивне висвітлення проблем неможливі без залучення різноманітних, протилежних за оцінкою інформації джерел. Ними є, насамперед, редакційні та позаредакційні. Редакційні:

· Власні розслідування та ідеї журналіста.

· Інформація, завдання та пропозиції редактора та колег видання. Позаредакційні:

· Листи, дзвінки читачів та відвідувачів редакції.

· Інформація урядових та державних структур:

· звіти, доповіді, закони, документи та постанови, промови політиків, заяви урядовців, прес-релізи та інші повідомлення офіційних прес-служб.

· Статистичні звіти.

· Партійна інформація.

· Новини та бюлетені інформаційних агенцій.

· Повідомлення та періодичні видання міжнародних організацій.

· Матеріали журналістів інших ЗМІ.

· Організації охорони здоров"я.

· Організації захисту прав споживачів.

· Об"єднання за інтересами.

· Науковці вузів, дослідних інститутів тощо.

· Депутати та матеріали їх передвиборчої кампанії.

· Працівники сільського та інших галузей господарства.

· Туристичні організації.

· Поліція, працівники контролю дорожнього руху.

· Військові, громадська оборона та Служба безпеки України.

· Судові установи.

· Підприємства різних напрямів діяльності, атомні та інші станції.

· Неурядові організації.

· Фонди та організації, котрі займаються розподілом грошей на проекти або благодійницькою діяльністю.

· Церква.

· Дитячі установи та навчальні заклади.

· Наукова література та преса, довідники й спеціальні видання для журналістів з наукових проблем.

· Різноманітні заходи для журналістів:

· прес-конференції, брифінги, поїздки, зустрічі та "круглі столи", робота та засідання клубів спілок журналістів чи інших професійних об"єднань, семінари підвищення кваліфікації тощо.

· Інтернет та електронна пошта.

· Заходи для громадськості:

· науково-популярні доповіді, виступи, конференції та їх матеріали,

· свята та народні традиції тощо.

· Події – від катастроф і акцій протесту до організації виставок, ярмарок, концертів тощо.

· Населення (наприклад, думка пересічної людини "з вулиці").

· Особисті знайомства, сім"я тощо. На думку відомого канадського журналіста українського походження Віктора Маларека, "стосунки між журналістом та його джерелом можна розглядати, як емоційний та складний танок, вишуканий і напружений". Під час особистої зустрічі Віктор Маларек подарував авторові видання з власним досвідом. У контексті нашої теми особливо корисні такі приклади і рекомендації. "Починаючи роботу з потенційним джерелом, треба залишатись якомога більш розпливчастим. Перед тим, як вскочити в річку, перевіряють температуру води. Так можна дуже легко відвернути від себе потенційне інформативне джерело, заявивши одразу: "Як мені стало відомо, населення, що проживає в маленькому містечку у північній частині провінції Онтаріо, п"є радіаційно забруднену воду, про що ви знали протягом багатьох років. Чому така бездіяльність?" Такий підхід може перерізати всі нитки, що ведуть до справи й ускладнить ваше розслідування, якщо взагалі його не припинить. Підхід має бути спокійним і дружнім. Почніть фразою: "Я тут оце працюю над питанням якості води в північній частині Онтаріо, і сподіваюся, що ви мені допоможете". Це обеззброює. Це є правдиво. І це відкриває двері для подальшого діалогу. Я працював за екологічною тематикою в центральній канадській газеті "Глоуб енд Мейл". Якось улітку я полетів до уранового шахтарського містечка Елліот Лейк на півночі

Перейти на сторінку номер: 1  2 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат