На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Дієвість та ефективність журналістської діяльності. Позитивна і негативна дійовість. Ефективність як міра задоволення потреб аудиторії в ма¬совій інформації.

Реферати > Журналістика > Дієвість та ефективність журналістської діяльності. Позитивна і негативна дійовість. Ефективність як міра задоволення потреб аудиторії в ма¬совій інформації.

Журналістика бере активну участь у формуванні моральної позиції своїх читачів, запліднює їх уявленнями про добро і зло, вчить розрізняти й шанувати перше й протистояти другому. Роль соціального педагога, що роз'яснює й переконує, на живих і свіжих прикладах показує цінність моральної активності, завжди відзначала вітчизняний тип журналістики.

Провідним критерієм духовної ефективності ОМІ є переконання. У цьому понятті органічно з'єднані наслідки раціонального пізнання об'єктивної дійсності та емоційного ставлення до неї. Переконання — це стрижень особистості, серцевина світогляду людей. Виявляється пе­реконання як непорушна впевненість у непохитності певних поглядів, засад, ідеалів. Переконання реалізуються як у сфері політики, ідеології, суспільної дійсності, так і в приватному житті, моралі, художніх уподо­баннях. Із переконання вже безпосередньо виростає характер поведінки людини та формуються її вчинки.

Роль журналістики у спонуканні людини до безпосередньої діяль­ності значна й безсумнівна. ОМІ допомагають людині 1) прийняти пра­вильне рішення; 2) зробити важливий крок в особистому житті; 3) переконати кого-небудь у власній правоті; 4) визнати свою помилку; 5) по­долати сумнів, змінити свої погляди.

Критеріями практичної ефективності є 1) суспільно-політична та 2) трудова активність; 3) побутові вчинки; 4) культура спілкування.

Завдання ОМІ полягає в тому, щоб роз'яснювати людям спільність їх індивідуальних, особистих інтересів з інтересами суспільства в цілому, адже добробут кожного в ньому залежний від до­бробуту всіх. Від гармонійності співіснування особи й суспільства, індивіда й держави залежить загальний стан світу. Має ця проблема і зворотний бік: журналістика повинна й у державних службовців і суспільних інститутів виховувати почуття єдності з громадянами, усвідомлення того, що держава — це вони, ті, хто складає величне по­няття "народ". Суспільно-політична активність виявляється в тому, що здібна зробити особистість на користь суспільства, який позитивний внесок зробити в його розвиток.

Трудова активність є найважливішою сферою реалізації сил, та­лантів і здібностей працездатної частини населення і в цьому відно­шенні вона є важливою складовою соціальної поведінки людини. Спи­раючись на журналістику, читач формує уявлення про трудові пріори­тети, орієнтується в запитах працедавців, переймає продуктивний досвід інших співгромадян.

На рівні побутових вчинків також є важливою для людини орієнтація на журналістику, сформульовані в ній засади співжиття в ро­дині й суспільстві, поведінки в громадських місцях. Тут найбільше зна­чення мають моральні установки, виховані журналістикою, уміння розрізняти добро і зло і у своїх вчинках примножувати добро у світі й протистояти поширенню зла.

Культура спілкування також залежить від того, що людина читає в газеті чи сприймає через ефір з програм електронних ОМІ. Авторитет автора друкованого слова й образу диктора радіо й телебачення над­звичайно великий. З передач і статей людина черпає не тільки аргумен­ти на доказ своєї правоти, але й правила ведення дискусій, постановки питань, зрівноваженого тону в розгляді суперечливих проблем чи конфліктних ситуацій.

Кожне видання зацікавлене в проведенні досліджень власної ефек­тивності, оскільки тираж не завжди є прямим показником цього явища і не дає безпосередніх уявлень про вплив тих чи інших матеріалів чи шля­хи піднесення дійовості газети. З метою знайти відповідь на це запитання сучасні ОМІ все більше вдаються до соціологічних досліджень, які про­водять власними силами. Найголовніші завдання, які ставляться при цьому, можуть бути окреслені так: 1) з'ясувати обсяг і характер первинної ре­альної читацької аудиторії; 2) з'ясувати мотиви звертання читача до ва­шої газети; 3) розкрити ступені активності читацького інтересу до тема­тичних напрямків, рубрик, конкретних матеріалів, що з'являлися на сто­рінках газети; 4) встановити рейтинг штатних (і позаштатних) журналіс­тів, що працюють у ній; 5) встановити залежність читацьких інтересів від соціально-демографічних характеристик; 6) визначити шляхи піднесення авторитету вашого ОМІ і пріоритетні напрямки подальшої діяльності.

Як правило, опитується 33% дорослого населення даної місцевості з дотриманням пропорційності представництва груп, що відрізняються за статтю, віком, освітою, соціальними ознаками та іншими характерис­тиками. Отриманий середній індекс (число відповідей, поділене на кіль­кість опитаних) дає уявлення про стан вашого видання, його конкуренто­спроможність, шляхи поліпшення діяльності редакційного колективу.

Серед чинників впливовості найважливіше значення мають такі:

1) суспільна актуальність журналістських матеріалів; близькість, прямий зв'язок творів з проблемами, що хвилюють і цікавлять аудиторію;

2) ситуативність, під якою розуміється, що авторська ідея по­дається не у вигляді абстрактної вимоги, а як висновок з роздумів над ситуаціями людського життя, з якими автор знайомить аудиторію;

3) драматизм, що складається з таких компонентів:

а) драматизму самого життя, предмета відображення, драматиз­му як змісту твору;

б) драматизму розповіді, побудови сюжету, у якому треба шука­ти цікавих епізодів, нетрадиційного їх поєднання;

в) драматизму як демонстрації "пошуку істини" самим автором, зображення "пригод" його думки в ході розслідування проблем життя;

г) драматизму як діалогічного викладу теми через запитання — відповідь;

4) оригінальність, небанальність свідчень, новизна повідом лень;

5) доступність, зрозумілість "мови" журналіста для читача, про­стота викладу;

6) оперативність, швидкість подачі новин;

7) уміння надавати виданню привабливого зовнішнього вигляду, використовувати кольори, поєднувати ілюстративні й текстові ма­теріали, різноманітні шрифти, формулювати захоплюючі, заголовки, складати змістовні ліди.

Журналіст мусить постійно працювати над поліпшенням свого видання чи програми, не зупинятися на досягнутому, вдосконалювати свою майстерність.

СЛОВНИК МОЛОДОГО ЖУРНАЛІСТА

ПРЕС-РЕЛІЗ (англ, press-release — випуск для преси) — документ, спеціально розповсюджуваний для співробітників ОМІ, що містить ма­теріали для термінової публікації.

Сьогодні термін "прес-реліз" вживається для позначення двох типів документів: 1) "публікаціїв пресі" і 2) "для опублікування в персі".

У першому значенні терміном "прес-реліз" позачають усі ма­теріали, що виготовлені не журналістами, а такі, що створені поза ре­дакцією і надійшли до органу масової інформації в готовому текстовому вигляді. У цьому значенні "прес-релізом" може називатися й лист читачі, що публікується в газеті.

Останнім часом термін "нерідко вживається і в другому розумін­ні — для позначення самостійного типу (ж:анру) текстів, однією з відмінних ознак яких є їхня рекламна спрямованість "".

Прес-релізи випускають урядові установи, штаб-квартири міжнарод­них організацій, прес-бюро з "іздів і конференцій та інші організації й заклади, зацікавлені у висвітленні своєї роботи, у зв 'язках з громадськістю через ОМІ.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат