На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

\"Про судоустрій\"

Реферати > Правознавство > \"Про судоустрій\"

Розділ I ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Судова влада 1. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділуна законодавчу, виконавчу та судову. Органи судової владиздійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах тапорядку, передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) тазаконами. 2. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя уформі цивільного, господарського, адміністративного,кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинствоздійснюється Конституційним Судом України та судами загальноїюрисдикції. 3. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, щовиникають у державі. Стаття 2. Завдання суду Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства правазабезпечує захист гарантованих Конституцією України ( 254к/96-ВР )та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законнихінтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Стаття 3. Судова система України 1. Судову систему України складають суди загальної юрисдикціїта Конституційний Суд України. 2. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів.Конституційний Суд України є єдиним органом конституційноїюрисдикції в Україні. 3. Судова система забезпечує доступність правосуддя длякожної особи в порядку, встановленому Конституцією України( 254к/96-ВР ) та законами. 4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. 5. Порядок організації і діяльності Конституційного СудуУкраїни встановлюється Конституцією України ( 254к/96-ВР ) тазаконом про Конституційний Суд України ( 422/96-ВР ). Стаття 4. Законодавство про судоустрій України Судоустрій в Україні визначається Конституцією України( 254к/96-ВР ) та цим Законом. Глава 2 ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ В УКРАЇНІ Стаття 5. Здійснення правосуддя виключно судами 1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншимиорганами чи посадовими особами не допускаються. 2. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду,несуть передбачену законом відповідальність. 3. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддячерез народних засідателів і присяжних. Участь народнихзасідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнімгромадянським обов'язком. Стаття 6. Право на судовий захист 1. Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав,свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом,утвореним відповідно до закону. 2. Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивногорозгляду справ, законності судових рішень в Україні діють судипершої, апеляційної та касаційної інстанцій. 3. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд йогосправи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальнимзаконом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду єнедійсними. 4. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розглядісвоєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в судібудь-якого рівня. 5. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичніособи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні згромадянами та юридичними особами України. Стаття 7. Рівність перед законом і судом Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіхучасників судового процесу перед законом і судом незалежно відстаті, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та іншихпереконань, національного чи соціального походження, майновогостану, роду і характеру занять, місця проживання та іншихобставин. Стаття 8. Правова допомога при вирішенні справ у судах 1. Кожен має право користуватися правовою допомогою привирішенні його справи в суді. 2. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судахв Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом,правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умовинадання правової допомоги визначаються законом. У випадках,передбачених законом, правова допомога надається безоплатно. Стаття 9. Гласність судового процесу 1. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в судіусної або письмової інформації щодо результатів розгляду йогосудової справи. 2. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крімвипадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судовогорозгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні,мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судовогозасідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису іззастосуванням стаціонарної апаратури, а також транслюваннясудового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку,встановленому процесуальним законом. 3. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускаєтьсяза рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом. 4. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксуєтьсятехнічними засобами в порядку, встановленому процесуальнимзаконом. Стаття 10. Мова судочинства 1. Судочинство в Україні провадиться державною мовою. 2. Застосування інших мов у судочинстві здійснюється увипадках і порядку, визначених законом. 3. Особи, які не володіють або недостатньо володіютьдержавною мовою, мають право користуватися рідною мовою тапослугами перекладача у судовому процесі. У випадках, передбаченихпроцесуальним законом, це право забезпечується державою. Стаття 11. Обов'язковість судових рішень 1. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді,ухвалюється іменем України. 2. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковимидо виконання усіма органами державної влади, органами місцевогосамоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян таіншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всійтериторії України. Обов'язковість урахування (преюдиціальність)судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства,дізнання визначається процесуальним законом. 3. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконанняна території України за умов, визначених законом Українивідповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість якихнадана Верховною Радою України. 4. Невиконання судових рішень тягне передбачену закономвідповідальність. Стаття 12. Право на оскарження судового рішення Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку,передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне такасаційне оскарження судового рішення. Стаття 13. Колегіальний та одноособовий розгляд справ 1. Справи у судах першої інстанції розглядаються суддеюодноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями,а у випадках, визначених процесуальним законом, - також судомприсяжних. 2. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. 3. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а такожв інших випадках, передбачених законом, здійснюється судомколегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповіднодо закону. Справи в порядку повторної касації розглядаютьсяскладом суддів відповідної судової палати (Військової судовоїколегії) Верховного Суду України згідно з вимогами процесуальногозакону. Стаття 14. Самостійність судів і незалежність суддів 1. Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді приздійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому непідзвітні і підкоряються лише закону. 2. Гарантії самостійності судів і незалежності суддіввизначаються Конституцією України ( 254к/96-ВР ), цим та іншимизаконами. 3. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевогосамоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, атакож юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і непосягати на неї. 4. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб,які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, зприводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщоінше не передбачено процесуальним законом. 5. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддіву будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання,зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово абов інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути нанеупередженість суду забороняється і тягне передбачену закономвідповідальність. 6. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішеннясудових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, щогрунтується на вимогах закону. 7. Гарантії самостійності судів і незалежності суддівзабезпечуються: особливим порядком призначення, обрання, притягнення довідповідальності та звільнення суддів; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальнимзаконом, таємницею постановлення судового рішення; забороною втручання у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленоюзаконом; особливим порядком фінансування та організаційногозабезпечення діяльності судів, встановленим законом; належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів; функціонуванням органів суддівського самоврядування; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпекисуддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правовогозахисту. 8. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чиннихзаконів не допускається звуження змісту та обсягу передбаченихзаконом гарантій самостійності судів, незалежності та правовоїзахищеності суддів. Стаття 15. Недоторканність суддів 1. Недоторканність суддів гарантується Конституцією України( 254к/96-ВР ), законом про статус суддів та іншими законами. 2. На народних засідателів і присяжних на час виконання нимиу суді обов'язків, пов'язаних із здійсненням правосуддя,поширюються гарантії недоторканності суддів. Стаття 16. Незмінюваність суддів 1. Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймаютьпосади безстроково, крім суддів, які призначаються на посаду суддівперше. 2. Судді, обрані безстроково, перебувають на посаді судді додосягнення ними шістдесяти п'яти років. До закінчення цього строкувони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених упунктах 3-9 частини п'ятої статті 126 Конституції України( 254к/96-ВР ). Стаття 17. Суддівське самоврядування Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів дієсуддівське самоврядування відповідно до цього Закону. Розділ II СУДИ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ Глава 3 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ Стаття 18. Види судів загальної юрисдикції 1. Система судів загальної юрисдикції відповідно доКонституції України ( 254к/96-ВР ) будується за принципамитериторіальності і спеціалізації. 2. Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди, Апеляційний суд України; ( Пункт 3 частини другої статті 18 втратив чинність, яктакий, що визнаний неконституційним, на підставі РішенняКонституційного Суду N 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 )3) Касаційний суд України; 4) вищі спеціалізовані суди; 5) Верховний Суд України. 3. Найвищим судовим органом у системі судів загальноїюрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органамиспеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди. 4. Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; обов'язковістю для всіх судів правил судочинства, визначенихзаконом; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосуваннязаконів судами загальної юрисдикції; обов'язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльностісудів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органамисуддівського самоврядування. Стаття 19. Спеціалізація судів загальної юрисдикції 1. Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) в системісудів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізованісуди окремих судових юрисдикцій. Військові суди належать дозагальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах Українита інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. 2. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні таінші суди, визначені як спеціалізовані суди. 3. У судах різних судових юрисдикцій може запроваджуватисяспеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даноїюрисдикції. Стаття 20. Порядок утворення судів 1. Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуютьсяПрезидентом України відповідно до цього Закону за поданнямМіністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного СудуУкраїни або головою відповідного вищого спеціалізованого суду. 2. Місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуваннямпринципів територіальності (адміністративно-територіальногоустрою) та спеціалізації. 3. Підставами для утворення чи ліквідації суду є змінаадміністративно-територіального устрою, передислокація військ абореорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної цим Закономсистеми судів, а також інші підстави, передбачені законом. 4. Кількість суддів у судах визначається Президентом Україниза поданням Голови Державної судової адміністрації України,погодженим із Головою Верховного Суду України чи головоювідповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягуроботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державномубюджеті України на утримання судів. 5. Голова суду, заступник голови суду призначаються на посадустроком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посадиПрезидентом України за поданням Голови Верховного Суду України (ащодо спеціалізованих судів - голови відповідного вищогоспеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддівУкраїни (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідноїради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах,а також призначення (обрання) на адміністративні посади уВерховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюється впорядку, встановленому цим Законом. Суддя може бути звільнений задміністративної посади (крім адміністративних посад у ВерховномуСуді України) в порядку, визначеному цією статтею, також заініціативою Вищої ради юстиції. Призначення судді на адміністративну посаду без додержаннявимог цієї статті не допускається. 6. Перебування судді на адміністративній посаді не звільняєйого від здійснення повноважень судді відповідного суду,передбачених цим Законом. 7. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняєйого повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняєздійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді. Глава 4 МІСЦЕВІ СУДИ Стаття 21. Види і склад місцевих судів 1. Місцевими загальними судами є районні, районні у містах,міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. 2. Місцевими господарськими судами є господарські судиАвтономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, амісцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюютьсяв округах відповідно до указу Президента України. 3. Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, головита заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількістьсуддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одногозаступника голови суду. Стаття 22. Повноваження місцевого суду 1. Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи,віднесені процесуальним законом до його підсудності. 2. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільнісправи, а також справи про адміністративні правопорушення. 3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникаютьз господарських правовідносин, а також інші справи, віднесеніпроцесуальним законом до їх підсудності. 4. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративнісправи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управліннята місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції),крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військовогоуправління, розгляд яких здійснюють військові суди. 5. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, атакож порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом. Стаття 23. Суддя місцевого суду Суддя місцевого суду здійснює: 1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; 2) процесуальні дії та організаційні заходи з метоюзабезпечення розгляду справи; 3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням довиконання судових рішень, постановлених під його головуванням; 4) інші передбачені законом повноваження. Стаття 24. Голова місцевого суду та його заступник (заступники) 1. Голова місцевого суду: 1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; 2) визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) головисуду; 3) на підставі акта про призначення на посаду судді чиобрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видаєвідповідний наказ; 4) приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду,присвоює їм ранги державного службовця у встановленому закономпорядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарністягнення; 5) здійснює заходи щодо забезпечення формування складународних засідателів; 6) організовує ведення судової статистики; 7) організовує роботу щодо підвищення кваліфікаціїпрацівників апарату суду; 8) представляє суд у зносинах з іншими органами державноївлади, органами місцевого самоврядування, громадянами таорганізаціями; 9) здійснює інші передбачені законом повноваження. Голова місцевого суду з питань, що належать до йогоповноважень, видає накази і розпорядження. 2. Голова місцевого суду має заступника (заступників).Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головоюсуду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У разівідсутності голови суду виконання його обов'язків здійснюєтьсявідповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодоорганізації діяльності суду. 3. Голова місцевого суду та його заступники призначаються напосаду і звільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20цього Закону. 4. Голова і заступники голови місцевого суду можуть бутипризначені на адміністративні посади повторно. Глава 5 АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ Стаття 25. Види і склад апеляційних судів 1. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діютьзагальні та спеціалізовані апеляційні суди. 2. Апеляційними загальними судами є: апеляційні судиобластей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційнийсуд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонівта апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а такожАпеляційний суд України. У разі необхідності замість апеляційногосуду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди,територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районівобласті. 3. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційнігосподарські суди та апеляційні адміністративні суди, якіутворюються в апеляційних округах відповідно до указу ПрезидентаУкраїни. 4. До складу апеляційного суду входять судді, як правило,обрані на посаду судді безстроково, голова суду та йогозаступники. 5. В апеляційних судах утворюються судові палати. У складізагального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільнихсправах та судова палата у кримінальних справах. У складіспеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судовіпалати з розгляду окремих категорій справ за встановленоюспеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. 6. Апеляційний суд України діє у складі: 1) судової палати у цивільних справах; 2) судової палати у кримінальних справах; 3) військової судової палати. 7. Судді апеляційного суду призначаються до складувідповідної судової палати розпорядженням голови апеляційногосуду. 8. В апеляційних судах для вирішення організаційних питаньдіє президія апеляційного суду відповідно до вимог цього Закону. Стаття 26. Повноваження апеляційних судів 1. Апеляційні суди: 1) розглядають справи в апеляційному порядку відповідно допроцесуального закону; 2) розглядають по першій інстанції справи, визначені законом(крім апеляційних господарських судів); 3) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають іузагальнюють судову практику; 4) надають методичну допомогу у застосуванні законодавствамісцевим судам; 5) здійснюють інші повноваження, передбачені законом. 2. Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені дойого підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимогпроцесуального закону. Стаття 27. Суддя апеляційного суду Суддя апеляційного суду здійснює: 1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; 2) процесуальні дії та організаційні заходи з метоюзабезпечення розгляду справи; 3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням довиконання постановлених за його участі судових рішень; 4) інші передбачені законом повноваження. Стаття 28. Голова апеляційного суду 1. Голова апеляційного суду: 1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; 2) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду; 3) на підставі акта про обрання (призначення) суддею чиприпинення повноважень судді видає відповідний наказ; утворюєсудові палати та вносить на затвердження президії суду їхперсональний склад; 4) організовує роботу президії суду, вносить на її розглядпитання і головує на засіданнях президії; 5) організовує ведення та аналіз судової статистики, вивченняй узагальнення судової практики, має право витребувати звідповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законноїсили; 6) приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду,присвоює їм ранги державного службовця у порядку, встановленомузаконом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарністягнення; 7) організовує підвищення кваліфікації суддів і працівниківапарату відповідного суду; 8) подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансуваннявитрат на утримання суду та організаційного забезпечення йогодіяльності; 9) представляє суд у зносинах з іншими органами державноївлади, органами місцевого самоврядування, громадянами таорганізаціями; 10) вносить пропозиції Голові Верховного Суду України чиголові відповідного вищого спеціалізованого суду щодо кандидатурдля призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників; 11) здійснює інші передбачені законом повноваження. Голова апеляційного суду з питань, що належать до йогоповноважень, видає накази і розпорядження. 2. Голова апеляційного суду має першого заступника тазаступників голови суду - голів судових палат. 3. Голова апеляційного суду призначається на посаду ізвільняється з посади в порядку, встановленому статтею 20 цьогоЗакону. Голова апеляційного суду може бути призначений на цюпосаду повторно. 4. У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'язкивиконує перший заступник голови, а за його відсутності - старшийза віком заступник голови апеляційного суду - голова судовоїпалати. Стаття 29. Заступники голови апеляційного суду 1. Перший заступник голови апеляційного суду відповідно дорозподілу обов'язків здійснює організаційне керівництво роботоюструктурних підрозділів суду та виконує інші обов'язки, визначеніголовою суду. 2. Заступник голови апеляційного суду - голова судовоїпалати: 1) організовує роботу відповідної судової палати; 2) формує колегії суддів для розгляду справ, головує всудових засіданнях або призначає для цього суддів; 3) організовує ведення судової статистики, аналіз таузагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенціїпалати; має право витребувати з відповідного суду справи, судовірішення в яких набрали законної сили; 4) інформує президію суду про діяльність судової палати; 5) здійснює інші передбачені законом повноваження. 3. Перший заступник та заступники голови апеляційного судупризначаються на посаду з числа суддів та звільняються з посади впорядку, встановленому статтею 20 цього Закону. Вони можуть бутипризначені на адміністративні посади повторно. 4. У разі необхідності голова апеляційного суду запогодженням з президією суду може з числа суддів цього судупризначити у складі судової палати заступника голови судовоїпалати. 5. Заступник голови судової палати апеляційного суду виконуєдоручення голови судової палати щодо організації її діяльності таздійснює обов'язки голови судової палати у разі його відсутності.За відсутності заступника голови судової палати обов'язки головисудової палати виконує старший за віком суддя палати. Стаття 30. Президія апеляційного суду 1. До президії апеляційного суду входять голова суду, йогозаступники, а також судді, кількісний склад яких визначаєтьсярішенням загальних зборів суддів цього суду. Судді обираються доскладу президії загальними зборами суддів цього суду шляхомтаємного голосування. 2. Президія апеляційного суду: 1) розглядає питання організації діяльності суду, судовихпалат та апарату суду; 2) за поданням голови апеляційного суду затверджуєперсональний склад судових палат, визначає кількість заступниківголів судових палат; 3) заслуховує інформацію голів судових палат щодо діяльностісудових палат; 4) розглядає матеріали узагальнення судової практики тааналізу судової статистики, приймає відповідні рекомендації; 5) розглядає питання організаційного забезпечення діяльностісуду та виробляє пропозиції щодо його поліпшення; 6) розглядає питання роботи з кадрами суддів і працівниківапарату суду та підвищення їх кваліфікації; 7) заслуховує інформацію голів місцевих судів щодоорганізації діяльності цих судів; 8) надає методичну допомогу місцевим судам з метоюзабезпечення правильного застосування ними законодавства; 9) забезпечує виконання рішень зборів суддів відповідногосуду; 10) здійснює інші передбачені законом повноваження. 3. Засідання президії апеляційного суду проводяться не рідшеодного разу на місяць. Засідання президії є повноважним, якщо назасіданні присутні не менше двох третин її складу. Постановипрезидії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістюголосів її членів, які брали участь у засіданні, і підписуютьсяголовою суду чи його заступником, який головував на засіданні. Стаття 31. Суд присяжних 1. Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, узагальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду України) діютьсуди присяжних. 2. Порядок формування складу присяжних встановлюється цимЗаконом, а порядок участі їх у здійсненні правосуддя -процесуальним законом. Глава 6 КАСАЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ ( Стаття 32 втратила чинність, як така, що визнананеконституційною, на підставі Рішення Конституційного СудуN 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 ) Стаття 32. Склад Касаційного суду України 1. Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних напосаду безстроково, голови суду та його заступників. 2. У складі Касаційного суду України діють: 1) судова палата у цивільних справах; 2) судова палата у кримінальних справах; 3) військова судова палата. 3. Склад судових палат формується за поданням голови суду впорядку, встановленому пунктом 2 частини другої статті 30 цьогоЗакону. 4. У Касаційному суді України для вирішення організаційнихпитань діє президія відповідно до вимог цього Закону. ( Стаття 33 втратила чинність, як така, що визнананеконституційною, на підставі Рішення Конституційного СудуN 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 ) Стаття 33. Повноваження Касаційного суду України 1. Касаційний суд України: 1) розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до йогопідсудності, а також інші справи у випадках, визначенихпроцесуальним законом; 2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнюєсудову практику; 3) надає методичну допомогу у застосуванні законодавствасудам нижчого рівня; 4) здійснює інші повноваження, передбачені законом. 2. Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюєтьсяколегіями у складі не менше трьох суддів. ( Стаття 34 втратила чинність, як така, що визнананеконституційною, на підставі Рішення Конституційного СудуN 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 ) Стаття 34. Суддя Касаційного суду України Суддя Касаційного суду України здійснює: 1) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; 2) процесуальні дії та організаційні заходи з метоюзабезпечення розгляду справи; 3) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням довиконання постановлених за його участі судових рішень; 4) інші передбачені законом повноваження. ( Стаття 35 втратила чинність, як така, що визнананеконституційною, на підставі Рішення Конституційного СудуN 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 ) Стаття 35. Голова Касаційного суду України 1. Голова Касаційного суду України здійснює повноваження,передбачені статтею 28 цього Закону. 2. Голова Касаційного суду України призначається на посаду ізвільняється з посади в порядку, встановленому статтею 20 цьогоЗакону. Голова Касаційного суду України може бути призначений нацю посаду повторно. 3. Голова Касаційного суду України має першого заступника тазаступників голови суду - голів судових палат. 4. У разі відсутності голови Касаційного суду України йогообов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності -старший за віком заступник голови суду - голова судової палати. ( Стаття 36 втратила чинність, як така, що визнананеконституційною, на підставі Рішення Конституційного СудуN 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 ) Стаття 36. Заступники голови Касаційного суду України 1. Перший заступник голови Касаційного суду Українивідповідно до розподілу обов'язків здійснює організаційнекерівництво роботою структурних підрозділів суду та іншіповноваження, визначені головою суду. 2. Заступник голови Касаційного суду України - голова судовоїпалати здійснює повноваження, передбачені статтею 29 цього Закону. 3. Перший заступник та заступники голови Касаційного судуУкраїни призначаються на посаду з числа суддів цього суду тазвільняються з посади в порядку, встановленому статтею 20 цьогоЗакону. Вони можуть бути призначені на адміністративні посадиповторно. 4. Голова Касаційного суду України за погодженням з президієюсуду може з числа суддів цього суду призначити у складі судовоїпалати заступника голови судової палати. 5. Заступник голови судової палати Касаційного суду Українивиконує доручення голови судової палати щодо організації їїдіяльності та за його відсутності здійснює обов'язки головисудової палати. За відсутності заступника голови судової палатиобов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддяпалати. ( Стаття 37 втратила чинність, як така, що визнананеконституційною, на підставі Рішення Конституційного СудуN 20-рп/2003 ( v020p710-03 ) від 11.12.2003 ) Стаття 37. Президія Касаційного суду України 1. До президії Касаційного суду України входять голова суду,його заступники, а також судді, кількісний та персональний складяких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. 2. Президія Касаційного суду України здійснює повноваження,передбачені статтею 30 цього Закону. 3. Засідання президії Касаційного суду України проводяться нерідше одного разу на місяць. Засідання президії є повноважним,якщо на засіданні присутні не менше двох третин її складу.Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуваннямбільшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні, іпідписуються головою суду чи його заступником, який головував назасіданні. Глава 7 ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ Стаття 38. Вищі судові органи спеціалізованих судів 1. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищийгосподарський суд України, Вищий адміністративний суд України, атакож інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюютьсяПрезидентом України в порядку, встановленому цим Законом. 2. Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних напосаду безстроково, голови суду та його заступників. 3. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судовіпалати з розгляду окремих категорій справ за визначеноюспеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. 4. Склад судових палат вищого спеціалізованого судуформується за поданням голови суду в порядку, передбаченомупунктом 2 частини другої статті 43 цього Закону. 5. У вищому спеціалізованому суді для вирішенняорганізаційних питань діє президія суду у складі голови суду, йогозаступників, заступників голів палат, а також суддів даного суду,обраних до складу президії відповідно до цього Закону. 6. Для вирішення загальних питань діяльності відповіднихспеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленумвищого спеціалізованого суду. 7. Вищі спеціалізовані суди можуть мати друковані органи. 8. При вищих спеціалізованих судах можуть утворюватисянауково-консультативні структури. 9. Вищі спеціалізовані суди знаходяться у місті Києві. Стаття 39. Повноваження вищого спеціалізованого суду 1. Вищий спеціалізований суд: 1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судовоїюрисдикції, а також інші справи у випадках, визначенихпроцесуальним законом; 2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнюєсудову практику; 3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метоюоднакового застосування норм Конституції України та законів усудовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судовоїстатистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційніроз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішеннясправ відповідної судової юрисдикції; 4) здійснює інші повноваження, передбачені законом. 2. Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійснюєтьсяколегіально.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат