На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Організація діяльності центральних банків

Реферати > Гроші і кредит > Організація діяльності центральних банків

Окрім кредитування й розрахунків, на центральний банк як банк банків досить часто покладаються обов¢язки з ліцензування й контролю за діяльністю інших кредитних установ країни. Центральний банк встановлює обов¢язкові для комерційних бюанків правила здійснення операцій, ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, пред¢являє необхідні кваліфікаційні вимоги до керівництва банківських установ. Ця діяльність центрального банку має на меті запобігання зловживанням у банківській сфері, забезпечення стабільної роботи кредитних інститутів, безпеки вкладів юридичних і фізичних осіб, зниження ризику банкрутств в економіці в цілому.

Функція банку уряду. Центральний банк виконує роль фіскального агента уряду, забезпечуючи касове виконання державного бюджету та здійснюючи операції, пов¢язані з обслуговуванням державного боргу. З цією метою міністерством фінансів відкриваються в центральному банку спеціальні рахунки, на яких акумулюються усі надходження до бюджету (податки, збори, інші платежі) та здійснюються необхідні витрати згідно рішень урядових органів. Таким чином, центральний банк забезпечує для міністерства фінансів посередництво у всіх його розрахунках і платежах. Щоправда у деяких країнах операції з касового виконання державного бюджету нарівні з центральним банком виконуються також окремими комерційними банками. Наприклад, у США казначейство має відкриті на своє ім¢я рахунки у федеральних резервних банках, а в тих місцях, де таких банків немає, або там, де казначейству потрібна централізація фондів, рахунки відкриті в крупних комерційних банках, що мають назву генеральних депозитаріїв.

У якості банку уряду центральний банк виступає також його кредитором, здійснюючи коротко- і довгострокове кредитування держави у формі прямих позик або купівлі чи посередництва у розміщенні на ринку державних цінних паперів. Пряме кредитування дерави центральним банком є характерним здебільшого для країн з низьким рівнем розвитку ринкових відносин, а у розвинутих країнах застосовується рідко ¾ як правило, у вигляді невеликих сум позик, що видаються на короткі строки авансом під майбутні надходження в бюджет. Кредитування уряду здійснюється переважно шляхом придбання державних цінних паперів, вкладенням у які може належати досить значна питома вага в активі балансу центрального банку. Крім того, на центральний банк можуть покладатись всі обо¢язки з обслуговування державного боргу, що виражається не лише у придбанні цінних паперів держави, але й їх розміщенні на фондовому ринку від імені і за дорученням уряду, погашенню цінних паперів, виплаті доходів за ними та інших посередницьких операціях з державними борговими зобов¢язаннями.

Операції центрального банку з розрахунково-кредитного обслуговування держави включають також надання консультаційних послуг урядові у питаннях макроекономічного регулювання.

Як банк уряду центральний банк зберігає офіційні золотовалютні резерви країни, що виконують роль гарантійно-страхового фонду в міжнародних розрахунках та використовуються для підтрмання курсу національної грошової одиниці відносно інших валют.

Реалізація грошово-кредитної політики. Основою розвитку й стабільного функціонування економіки є наявність гнучкого механізму грошово-кредитного регулювання макроекономічних процесів, яке здійснюється центральним банком з метою ефективного впливу на господарську активність, темпи економічного росту, стримування інфляції та забезпечення зайнятості робочої сили.

Основним об¢єктом грошово-кредитного регулювання зі сторони центрального банку виступає сукупна грошова маса, від величини якої залежить динаміка основних показників розвитку економіки. У зв¢язку з цим залежно від стану господарскої кон¢юнктури центральним банком можуть реалізовуватись два основні типи грошово-кредитної політики, що взаємно протилежний вплив на динаміку грошової маси. Перший тип являє собою рестрикційну грошово-кредитну політику (політику “дорогих грошей”), спрямовану на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок і гальмування тампів росту грошової маси в обігу. Така політика застосовується як з метою зглажування різких коливань фаз економічного циклу, так і з метою боротьби з інфляцією та стабілізації грошової системи.


Грошово-кредитна політика:

- втручання центрального банку

в забезпечення економіки

грошовою масою


Цілі


 внутрішня Вартість (курс)

вартість грошей Забезпечення грошей на зовнішньому

грошового ринку

- стабілізація обігу - стабілізація купівельної

рівня цін спроможності на

зовнішньому ринку


Процентна Регулювання Заходи по забезпеченню

політика грошової ліквідності

маси

- процентна ставка - надлишкові резерви

- попит на гроші з - пропозиція грошей

боку небанківського з боку комерційних

сектора банків

Обмежувальний Розширення

вплив на Інструменти грошового обігу

грошовий обіг

 


- підвищення ставки Політика - зниження ставки

процента і ломбард- рефінансування процента і ломбард-

ної ставки ної ставки

- зниження обмежень - ослаблення обмежень

на рефінансування на рефінансування


Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат