На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Державність у Стародавній Греції

Реферати > Історія Всесвітня > Державність у Стародавній Греції

Афінська держава утворюється у результаті заміни потестарної організації державною. Цей процес завершується у VII-VI ст. до н. е. [11] 11] 1)

Першим кроком до утворення держави стали реформи легендарного героя і мудреця Тесея (VII ст. до н. е.). Тесей об'єднав чотири найбільші племена (філи) Аттіки в один народ з центром в Афінах. Поряд з племінними органами управління було утворено єдині народні збори, колегію архонтів та ареопаг. Створено культ богині Афіни — опікунки міста і народу. Кожне з чотирьох племен поділено на три фратрії (усього — 12), а кожна фратрія на ЗО родів. Усіх 7 вільних повнолітніх громадян чоловічої статі Тесей поділив на три розряди: благородних (евпатридів), землеробів (геомофів) і ремісників (деміургів).

До розрядів входили громадяни незалежно від приналежності до племені. Евпатріди — це родова знать, аристократія. Вони покликані були управляти суспільством. Землероби і ремісники повинні були працювати відповідно до роду занять. Отже, влада в суспільстві явно закріплялась знаттю.

Усі справи, що стосувалися всього народу, вирішували тепер центральні органи. Почало зароджуватись спільне для всіх і афінське право. Вихідців з інших племен, як це було раніше, а були рівноправними з місцевими громадянами.

Згодом, коли утворюється військовий флот для захисту Аттіки і охорони морської торгівлі, країна була поділена на невеликі територіальні райони — наукрарії. Кожен з яких мав збудувати і спорядкувати військовий корабель. Їх було 48 — по 12 на кожну філу. Очолювали такі райони пританами, які теж належали до евпатрид. Отже, розпочався поділ населення за територіальною ознакою і виникає ще одна посада.

Родовий устрій дедалі більше розпадається. Колегія архонтів, ареопаг — це вже не органи всього суспільства, що виражають волю широких мас населення, а органи родової аристократичної, землевласницької і рабовласницької знаті. Все інтенсивніший розвиток ремесла і торгівлі, зростання товарності сільського господарства, втрата ним замкнутого натурального характеру, розширення функцій грошей — усе це поступово, але невпинно розхитувало первіснообщинний лад, який був безсилим проти переможного наступу приватної власності, грошей.

Евпатриди на той час захопили майже всю найкращу землю, залишивши колишнім общинникам — геоморам — невеликі неродючі ділянки, в основному на схилах гір. Геомори, аби прожити до нового врожаю, часто змушені були брати позики натурою, або грішми під заставу своїх ділянок, або навіть під заставу особи самого боржника. За вчасне неповернення боргу у геоморів кредитори забирали частину ділянки, або й всю, а боржник ставав залежним орендарем, сплачуючи часто кредитору до 5/6 частини врожаю. Якщо ж позику зроблено під заставу особи чи дітей, дружини боржника, то вони ставали борговими рабами кредитора. Така ситуація ще більше загострювала відносини між родовою аристократією і демосом. До речі, серед демосу теж було немало багатих людей — власників торгових домів, ремісничих майстерень, кораблів, лихварів і купців, які політично були безправні і всіма засобами намагалися захистити себе від насилля знаті. Зрештою і серед самих евпатридів відбувається певне розшарування. Деякі з них починають організовувати торгівельні промисли, ремісничі майстерні, зближуються за своїми інтересами з багатими елементами міського демосу. Солон, як говорить Енгельс, “відкрив ряд так званих політичних революцій, відкрив його вторгненням у відношені до власності" [1]

Глибокі соціальні протиріччя афінського суспільства у будь-який момент могли призвести до вибуху, або політичного перевороту. Грецький історик Плутарх писав про тодішні Афіни: “ . різка нерівність між багатими і бідними дійшла до крайніх меж, суспільство було зовсім розхитане кризою, увесь народ був у боргу в багатих”. У 30-40-х роках VII ст. до н. е. зробив спробу вчинити переворот переможець олімпійських ігор Кілон. Але народ ще не був готовий до активних дій проти евпатридів, і Кілон був змушений утекти, а його прихильників перебили. Евпатриди одержали перемогу, але змушені були піти на деяки поступки. Зокрема, вони погодились на запис законів, проти чого довгий час заперечували, бо відсутність писаного права давала їм можливість судути населення на підставі вигідних їм звичаїв, ними ж придуманих правил та ін. У 621 р. до н. е. архонтові Драконові провести запис діючого права, що він і зробив.

Проте, запис законів не міг покласти край суперечностям політичного становища демосу і зовсім не торкався його політичного, як і раніше безправного стану. Арістотель зазначив, що народ, позбавлений усяких прав нарешті повстав проти своїх правителів, і ця боротьба була тривалою. На політичну арену вступив Солон. Солон був постом, людиною середнього достатку, багато подорожував, займався торгівлею. За своїми переконаннями він твердо стояв на боці демосу, зокрема його торговельно-промислових кіл. Він був першим, хто вступив на захист інтересів народу. Солон приступив до проведення реформ. Умовно їх можна поділити на економічні і політичні.

Головна економічна реформа Солона відома під назвою “сисахфія”, що означає “скидання тягара” у прямому і переносному розумінні. Вона полягає в анулюванні будь-яких боргів. З полів і заставлених земляних ділянок бідняків були прибрані боргові камені, а ділянки повернено їх попереднім володільцям. Також ліквідація боргового рабства. Був виданий закон про свободу заповітів, чого раніше не було. До Солона в обігу були різні місцеві гроші, родові міри та монети. Солон запровадив нову єдину монету, нову систему мір і ваги, запозичивши їх у Евбет, що розширило торговельні контакти Афін. Щоб розвивались ремесла і торгівля був виданий закон про обов'язок батька навчити сина будь-якого ремесла, а в іншому разісин мав право відмовитись допомагати батькові чи утримувати його в похилому віці. Видано закон проти неробства.

У політичній сфері він скасував генократію, тобто владу родової аристократії, що існувала до цього часу і замінив її тимократією — владою, яка базувалася на майновому цензі. Аристократію було позбавлено привілеїв, пов'язаних з пережитками родового ладу. Усіх вільних громадян чоловічої статі було поділено на чотири розряди за майновим цензом. До першого віднесено громадян, які одержували з землі не менше 500 медимпів сипучої або рідкої сільськогосподарської продукції на рік (медимп — у середньому 50 кг). До другого розряду належали громадяни, які одержували не менше 300 медимпів. До третього розряду належали громадяни, що мали прибуток не менше 200 медимпів, або тільки рухоме майно. Зберіг Солон колегію архонтів, яка була наділена виконавчою владою, здійснюючи також судові і релігійні функції. Солон заснував ще один новий орган — суд присяжних (геліею).

Реформи Солона мали надзвичайно велике значення. Він, по-перше, розпочав еру так званих політичних революцій, які давно назрівали в афінському суспільстві. По-друге, Солон завдав рішучого удару залишкам первісно-общинного ладу у цілій Аттіці. Але знать вважала реформи надмірними, а низи — замалими, неповними, всі разом вимагали їхнього удосконалення. Солон хотів зберегти дію своїх реформ тому зрікся своєї посади.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат