На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ

Реферати > Економічні теми > УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ

Зміст:

Вступ 3

Природа конфлікту в організації 3

Що таке конфлікт 3

Типи конфлікту 5

Внутріособистий конфлікт . 5

Межособистий конфлікт 5

Конфлікт між особистістю і групою 6

Межгруповой конфлікт 6

Причини конфлікту . 6

Розподіл ресурсів 6

Взаємозалежність задач . 7

Відмінності в меті . 7

Відмінності вуявленнях і цінностях . 7

Відмінності в манері поведінки і життєвому досвіді . 8

Незадовільні комунікації . 8

Наслідки конфлікту . 9

Функціональні наслідки . 9

Дисфункціональні наслідки . 9

Управління конфліктною ситуацією 10

Структурні засоби . 10

Роз'яснення вимог до роботи 10

Координаційні та інтеграційні механізми 11

Загальноорганізаційна комплексна мета . 11

Структура системи винагород . 12

Межособисті стилі дозволу конфліктів . 12

Ухилення 12

Зглажування . 13

Примушення 13

Компроміс . 13

Рішення проблеми . 14

Вживання різноманітних стилів дозволу конфлікту . 14

Список літератури . 16

Вступ.

В ранніх працях по управлінню, як правило, підкреслюється важливість гармонійного функціонування організації. На Думку їхніх авторів, якщо знайти правильну формулу, то організація буде діяти як добре змащений механізм. Конфлікти, що виникають всередині організації, розглядалися як надто негативні явища. Сьогодняшні теоретики управління визнають, що повна відсутність всередині організації конфлікту- умова не тільки неможлива, але і небажана. В даному рефераті автор спробує розкрити природу конфліктів в організаціях, а також описати засоби управління їми.

Природа конфлікту в організації.

Що таке конфлікт.

Як і безліч інших понять, у конфлікту є безліч тлумачень і визначень. Одним з них є таке: конфлікт- це відсутність згоди між двома більше сторонами, що можуть бути конкретними особами або групами осіб. Кожна сторона робить все, щоб була прийнята її точка зору або мета, і заважає іншій стороні робити те ж саме.

Коли люди думають про конфлікт, вони найчастіше асоціюють його з агресією, загрозами, суперечками, ворожістю, війною і т. п. В результаті, існує думка, що конфлікт- явище завжди небажане, що його необхідно уникати, якщо є можливість, і що його слідує негайно дозволяти, як тільки він виникає.

Сучасна точка зору полягає в тому, що навіть в організаціях з ефективним управлінням деякі конфлікти не тільки можливі, але і бажані. Звичайно, конфлікт не завжди має позитивний характер. В деяких випадках він може заважати задоволенню потреб окремої особистості і досягненню мети організації в цілому. Наприклад, людина, що на засіданні комітету сперечається тільки тому, що не сперечатися він не може, певно знизить ступінь задоволення потреби в приналежності і повазі і, можливо, зменшить спроможність групи приймати ефективні рішення. Члени групи можуть прийняти точку зору сперичальника тільки для того, щоб уникнути конфлікту і всіх зв'язаних з ним неприємностей навіть не будучи впевненими, що роблять правильно. Але в багатьох випадках конфлікт допомагає виявити різноманітність точок зору, дасть додаткову інформацію, допомагає виявити більше число альтернатив або проблем і т. п. Це робить процес прийняття рішень групою більш ефективним, а також дає людям можливість висловити свої думки і завдяки цьому задовольнити особисті потреби в повазі і злагоді. Це також може призвести до більш ефективному виконанню планів, стратегій і проектів, оскільки обговорення різноманітних точок зору на них відбувається до їхнього фактичного виконання.

Таким чином, конфлікт може бути функціональним і вести до підвищення ефективності організації. Або він може бути дисфункціональним і призводить до зниження особистої задоволеності, групового співробітництва і ефективності організації. Роль конфлікту, в основному, залежить від того, наскільки ефективно їм управляють. Щоб управляти конфліктом, необхідно знати причини його виникнення, тип, можливі наслідки для того, щоб вибрати найбільш ефективний засіб його дозволу.

Типи конфлікту.

Нижче наведені чотири основні типи конфлікту. Нерідко зустрічаються конфлікти змішаного типу.

Внутріособистий конфлікт.

Цей тип конфлікту не відповідає визначенню, даному вище. Однак, його можливі дисфункціональні наслідки аналогічним наслідкам інших типів конфлікту. Він може приймати різноманітні форми, і з них найбільш розповсюджена форма рольового конфлікту, коли одній людині подаються суперечливі вимоги з приводу того, яким повинен бути результат його роботи або, наприклад, коли виробничі вимоги не погодяться з особистими потребами або цінностями. Дослідження показують, що такий конфлікт може виникнути при низькій задоволеності роботою, малою певністю в собі і організації, а також зі стресом.

Межособистий конфлікт.

Це най розповсюджений тип конфлікту. В організаціях він виявляється по-різному. Найчастіше, це боротьба керівників за обмежені ресурси, капітал або робітничу силу, час використання обладнання або схвалення проекту. Кожний з них вважає, що оскільки ресурси обмежені, він повинен переконати вищестояче керівництво виділити ці ресурси йому, а не іншому керівнику.

Межособистий конфлікт також може виявлятися і як зіткнення особистостей. Люди з різноманітними рисами характеру, поглядами і цінностями інколи просто не в стані розумітися з іншими. Як правило, погляди і мета таких людей розрізняються в корні.

Конфлікт між особистістю і групою.

Між окремою особистістю і групою може виникнути конфлікт, якщо ця особистість займе позицію, що відрізняється від позицій групи. Наприклад, обговорюючи на зібранн шляху збільшення обсягу продажів, більшість буде вважати, що цього можна добитися шляхом зниження цін. А хтось один буде впевнен, що така тактика призведе до зменшення прибутку. Хоча ця людина, думка якої відрізняється від думки гурту, може приймати близько до серця інтереси компанії, його все рівно можна розглядати як джерело конфлікту, тому що він йде проти думки групи.

Межгруповой конфлікт.

Організації складаються з безлічі формальних і неформальних груп. Навіть в найкращих організаціях між такими групам можуть виникнути конфлікти. Неформальні групи, що вважают, що керівник відноситься до них несправедливо, можуть міцніше з’єднатися і спробувати «розрахуватися» »з' цим зниженням продуктивності. Яскравий прикладмежгрупового конфлікту- конфлікт між профспілкою і адміністрацією.

Причини конфлікту.

У всіх конфліктів є декілька причин, основними з яких є обмеженість ресурсів, що треба ділити, відмінності в меті, відмінності в уявах і цінностях, відмінності в поведінці, рівні утворення і т. п.

Розподіл ресурсів.

Навіть внайбільш великих організаціях ресурси завжди обмежені. Керівництво може вирішити, як розподілити матеріали, людей, фінанси, щоб найбільш ефективним образом досягнути мети організації. Не має значення, чого конкретно стосується це рішення- люди завжди хочуть одержувати більше, а не менше. Таким чином, необхідність ділити ресурси майже неминучо веде до різноманітних видів конфлікту.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат