Фонд зарплати плановий = 5800 грн.

Кількість працюючих = 20 чоловік.

Загальне відхилення =-290 грн.

Фонд зарплати фактичний = 5510 грн.

Кількість працюючих = 19 чоловік.

Середня зарплата планова ==290 грн. Дорівнює середній зарплаті фактичній .

Продуктивність праці по пошиттю ковдр зросла в 1,6 рази , по пошиттю подушок – в 1,5 рази .

Тобто середня зарплата не зростає , а продуктивність праці зростає великими темпами .

Затрати на оплату праці на підприємстві зменьшились за рахунок того , що форма зекономила 280 грн., залишивши одного менеджера і підвищив йому платню ; замість механіка і електрика взяли одну компітентну людину також з підвищеною платнею (на цьому зекономили ще 210 грн. ) . З метою майбутніх прибутків взяли на роботу по трудовому договору художника-дизайнера , який розробляє вишивки для ковдр . На підприємстві відбулося скорочення трудозатрат в натуральній формі з значним скороченням передозатрат в вартісній формі , причому темпи скорочення затрат в грошовій формі відстають від темпів скорочення затрат в натуральній формі . Це раціоналізація виробництва [12 ] . Кожний підприємець намагається до скорочення трудомісткості одиниці продукції шляхом раціоналізації виробництва . В нашому випадку відбулося скорочення затрат на оплату праці з одночасним ростом випуску продукції , що призвело до значного зменьшення трудомісткості .

Трудомісткіть виробів .

Таблиця 10.

Розподілення комплексних затрат на оплату праці було пропорційно матеріаломісткості виробів .

Трудомісткість одиниці виробу значно зменьшилась .

При аналізі фонду оплати праці визначають вплив факторів на його зміну.

Вплив зміни середньооблікової чисельності : ( 19-20 ) * 290 = -290

Одночасно з зменьшенням кількості робітників на одного чоловіка , відбулося змен6ьшення фонду оплати праці на суму середньої заробітної плати.

На даному підприємстві ведеться політика заохочення працюючих . Це необхідно зробити , тим паче , що продуктивність праці за рішенням керівництва має зростати . Чи доцільно ввести іншу форму оплати праці ? Почасову оплату на цьому підприємстві не слід вводити , бо це може погано відбитися на продуктивності випуску продукції . Платити за кожний готовий виріб теж , я думаю , не слід , бо це може привести до надмінного випуску продукції , а на ринку стільки не потрібно . Проблема з реалізацією товарів можуть привести до збиртків , крім того надмірна пропорція часто приводить до зменьшення ціни товару . Тому я пропоную залишити робітників на ставці , яку треба підвищити . Чи (другий варіант ) ставку залишити без змін , але ввести у кадрову політику підприємства таке поняття як “ доплата у зв‘язку зі змінами умов праці “ . Ця доплата повинна бути дуже значною і давати її слід лише тим робітникам , які працюють з продуктивністю праці в ковдр за годину (48 подушок за годину ). Слід зауважити , що від затрат на оплату праці залежить обсяг відрахувань до бюджету в пенсійний фонд , фонд соціального страхування і фонд безробіття , які також включаються у собівартість продукції.

Відрахування планові = 37,5 % * 5800 = 2175 грн.ї

Відрахування практичні = 37,5 % * 5510 = 2066,25 грн.

Відхилення = 108,75 грн.

Витрати на обслуговування виробництва та управління включають три комплексні статті :[10]

1) Витрати на утримання і експлуатацію устаткування : 2842 грн.

2) Загальновиробничі витрати : 5040 грн.

3) Загальногосподарські витрати : 425 грн.

Аналіз цих затрат доцільно проводити лише у розрахунку на 1 грн. товарної продукції . [11] Показник затрати на гривню товарної продукції розраховується відношенням загальної суми затрат на виробництво і реалізацію продукції до вартості продукції в діючих цінах .[2] Так як об‘єктом досліджень цієї курсової роботи є тільки виробничі затрати , то такий аналіз можна зробити лише приблизно .

Якщо ціна на ковдру = 502 грн . , а на подушку = 156 грн. , то

ü на 1 грн. Ковдри по плану припадає : (1790 / ( 502 * 345 ) ) * 100 % = 1,03 % затрат (на утримання і експлуатацію устаткування ) ;

фактично : ( 1762 / (502 * 552 ) ) * 100 % = 0,6% .

ü на 1 грн подушки по плану : (1080 / ( 156 * 536 ) )*100 % = = 0,9 % затрат ;

фактично : (1080 / (156 * 1104 ) ) * 100 % = =0,6 % затрат .

Можна зробити два висновки : по-перше ці затрати зовсім незначні , по-друге , так як вони постійні , то в зв‘язку зі збільшенням обсягу виробництва вони зменшуються .

5. Аналіз затрат за елементами і статтями затрат .

Витрати на виробництво продукції планують і обліковують за двома напрямками : зап економічними елементами і за статтями калькуляції . Визначення і класифікацію витрат за цими озноками див. У пункті 1 кутсової роботи . Найбільш корисним для вивчення змін у структурі затрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами затрат .[11] Він дозволяє вивчити їх склад , визначити питому вагу кожного елементу , долю оплати праці у загальних витратах на виробництво . [10] Аналіз затрат за елементами затрат дозволяє не лише вивчити зміни у структурі собівартості , але й зрозуміти , якого характеру продукцію випускає підприємство ( матеріаломістку , енергомістку , фондомістку , тощо ).

Затрати на виробництво .

Таблиця 11.