На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Виключення учасника з господарського товариства

Реферати > Правознавство > Виключення учасника з господарського товариства

Тільки після дотримання таких умов рішення загальних зборів про виключення учасника з товариства може вважатися правомірним [13].

Відповідно до статей 54, 64 Закону «Про господарські товариства» правові наслідки виходу та виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю ідентичні та полягають у наступному:

· учаснику виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі, а також належна йому частка прибутку, одержаного товариством у поточному році до моменту виходу чи виключення учасника з товариства. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.;

· на вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі, а майно, передане учасником товариству у користування, повертається у натуральній формі без винагороди [2].

Частина прибутку, що виплачується учаснику, – не що інше, як дивіденди, які оподатковуються в порядку, встановленому Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» і Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» при отриманні дивідендів фізичними та юридичними особами відповідно [4;5]. Виключення зі складу учасників товариства є підставою для припинення участі в товаристві й не залежить від волевиявлення учасника, якого виключають [11].

3. Особливості процедури виключення учасника з господарських товариств різних організаційно-правових форм

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників [1;2]. Статтею 128 Цивільного кодексу України, статтями 64, 72 Закону України «Про господарські товариства» передбачено можливість виключення учасника повного товариства, учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства [1;2]. В силу статей 135, 151 Цивільного кодексу України, статей 65 і 77 Закону України «Про господарські товариства» дія наведених норм поширюються на повних учасників командитних товариств та учасників товариств з додатковою відповідальністю [1;2].

Статею 72 Закону України «Про господарські товариства» передбачена можливість виключення учасника з повного товариства за наявності тих самих підстав, що необхідні для виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю [10].

Питання про виключення учасника з повного товариства ставиться іншими учасниками товариства в порядку, встановленому установчим договором. Рішення про виключення учасника з повного товариства оформляється внесенням відповідних змін в установчий договір товариства й може бути оскаржене в судовому порядку.

Виключення учасника з повного товариства призводить до наслідків, передбачених статтею 71 Закону України «Про господарські товариства». При виключенні з учасників повного товариства учасникові виплачується грошовий еквівалент вартості частки в складеному капіталі товариства. Установчим договором може бути встановлена можливість виділення частки в натурі [2].

Слід зазначити, що одного бажання інших учасників повного товариства про виключення учасника з повного товариства недостатньо. Виключити можна тільки того учасника, який систематично не виконує належним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або виконує неналежним чином ці обов'язки, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства. Так як у відповідності зі ст. 119 Цивільного кодексу України діяльність повного товариства здійснюється через його учасників, для виключення одного з них іншим варто довести, що цей учасник не виконував покладені на нього функції. На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, з огляду на специфіку повного товариства, довести неналежне виконання учасником своїх обов'язків набагато простіше [10].

Частина 3 ст. 100 Цивільного кодексу України визначає, що установчими документами та законом може бути передбачена можливість виключення учасника товариства [1]. Хоча зазначена норма не встановлює можливостей щодо виключень з цього загального правила, але не можна виключити акціонера з товариства, оскільки це не позбавляє його права власності на акцію. Тому навіть у тому випадку, коли статут акціонерного товариства передбачає можливість виключення акціонерів з товариства, це суперечить законодавству [10].

4. Аналіз судової практики щодо виключення учасника з господарського товариства

Судова практика не є джерелом права України, адже наша держава належить до континентальної (романо-германської) системи права. Однак, судова практика дає можливість вирішити багато спірних питань і надає узагальнені висновки, які можуть використовуватись правовою доктриною.

Як уже було становлено, вирішення питання про виключення учасника відбувається шляхом проведення загальних зборів, однак, у випадку неможливості прийняття такого рішення на загальних зборах виключення учасника з товариства можливе тільки в судовому порядку.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов’язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди мають дослідити всі обставини, пов’язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв’язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо [6].

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно установити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди мають враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів [12].

При цьому Президія Вищого господарського суду України в своїх рекомендаціях №04-5/14 від 28.12.2007 року «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» зазначає, що у рішенні про виключення учасника з товариства повинні бути обґрунтовані причини такого виключення, зазначено, які саме факти невиконання статутних обов’язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов’язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства [7].

Водночас відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат