На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Гарантії законності

Реферати > Правознавство > Гарантії законності

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: “Теорія держави і права”

На тему: «Гарантії законності»

План

Вступ

1. Забезпечення законності як головна мета правових гарантій

1.1 Поняття законності

1.2 Зміцнення законності ─ необхідна передумова побудови соціально-правової держави

1.3 Система гарантій законності

2. Види правових гарантій

2.1 Загальні гарантії законності

2.2 Спеціальні гарантії законності

2.2.1 Поняття спеціальних гарантій

2.2.2 Класифікація спеціальних правових гарантій

2.2.3 Правові умови

2.2.4 Правові засоби

2.2.5 Організаційно-правові заходи

2.2.6 Парламентський контроль - спеціальний спосіб забезпечення законності

2.2.7 Прокурорський нагляд як гарантія законності

2.2.8 Гарантії законності у взаємовідносинах громадянина та співробітника міліції

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Питання, пов'язані із застосуванням та реалізацією принципу законності у спеціальній літературі (А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, П.М. Рабінович, М.І. Хавронюк) розглядалися з різних позицій: як метод здійснення державної влади, політико-правовий режим, елемент демократії, соціальний стан, умови здійснення правопорядку, основний принцип діяльності державних органів і посадових осіб тощо. Водночас, у недавньому минулому вітчизняна юридична наука аналізувала законність, насамперед, з позиції вимоги загальної поваги до закону й обов'язкового його виконання всіма суб'єктами права. Забезпечення законності зводилося в основному до роботи контрольно-наглядових і правоохоронних органів: виявлення порушників правових приписів і їх наступного покарання. Суд же розглядався як правоохоронний орган, а не орган правосуддя, що гарантує захист прав і свобод громадян. У цьому випадку вимога законності поширювалася лише на громадян та їхні організації, органи, що безпосередньо реалізують свої права й обов'язки. Діяльність же органів, що забезпечують правове регулювання, знаходилася поза її змістом. Саме цим колом проблем і зумовлюється актуальність даної роботи.

Оскільки Україна взяла за мету вступ до ЄС, постає нагальна необхідність вирівнювання ступеня законності до європейського, а насамперед це стосується забезпечення конституційних прав і свобод громадян. Тому, актуальною є розробка вже чинних, мабуть, запровадження нових правових засобів, спрямованих на зміцнення законності в державному управлінні.

Метою даної курсової роботи є вироблення чіткого загального уявлення про принцип законності, основні способи його забезпечення, гарантування.

законність правова гарантія

1. Забезпечення законності як головна мета правових гарантій

1.1 Поняття законності

У юридичній науці законність вважається однією з фундаментальних категорій, тому в багатьох наукових працях, не присвячених безпосередньо законності, так чи інакше розглядаються різні аспекти цього явища. Застосовується більш як двадцять комплексних, найтиповіших підходів до визначення законності. Фактично законність є продуктом істинної правової науки, адже сама дія права в кінцевому підсумку спрямовується на забезпечення законності та правопорядку в державі.

В одній із останніх вітчизняних колективних монографій, присвячених проблемі законності, зазначається, що «на рівні теоретико-методологічного обґрунтування необхідності законності державного управління та її загальних характеристик і місця в системі держави серед науковців не виникає будь-яких суттєвих розбіжностей. Законність - це правовий режим у державі, за якого діяльність державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється відповідно до закону.

Законність - це комплексне політико-правове явище. Завдяки йому державне управління, яке за своїм змістом передбачає й примус, стає прийнятним у свідомості населення й легальним з позиції права. При дослідженні державного управління законність розглядають як принцип, метод і режим здійснення державного управління. Ці чинники внаслідок реалізації державної влади мають унеможливити порушення прав і свобод громадян та інше свавілля.

Реформування правової системи України, зокрема її законодавства, вимагає подальших теоретичних досліджень, ключових категорій у юридичній науці. Зокрема, це стосується дальшого аналізу проблеми співвідношення законності і правозастосовної діяльності. Цим проблемам у юридичній науці приділено досить значну увагу. Адже завдання демократизації Української держави, подальший розвиток ринкових відносин, формування правової держави передбачають інтенсивну роботу, пов'язану з вдосконаленням законодавства та практикою його застосування, де основним принципом цієї діяльності є законність. Законність належить до основних категорій юридичної науки, займає провідне місце у її понятійному апараті. Значення даного поняття у тому, що воно припускає і прямий, безпосередній вихід теоретичних досліджень на практичний рівень.

У сучасних уявленнях законність виступає як метод здійснення влади і управління, форма державного керівництва суспільством, конституційний принцип діяльності всіх органів держави, громадських організацій, посадовців і громадян, невід'ємний елемент демократії, політико-правовий режим, соціальний стан, основа нормативного життя суспільства, його функціонування, вимога суворо дотримуватись, виконувати, застосовувати закони; найважливіша ланка правової системи.

Аналізуючи питання про шляхи і засоби впровадження режиму законності у правозастосуванні, Н.Вопленко виділяє два поняття, що пояснюють суть цього процесу. Автор пропонує розрізняти соціальний механізм впровадження законності — сукупність юридичних засобів і способів, за допомогою яких «ідеологічні, психологічні і юридичні вимоги правомірної поведінки проникають і «втілюються» у практичній діяльності правозастосовців». Юридичний механізм впровадження режиму законності у правозастосовну діяльність включає суто правові засоби і способи перетворення вимог правомірної поведінки в ту ж діяльність. Законність правозастосовної діяльності припускає вимоги відповідності правозастосовного процесу існуючій системі законодавства, що обумовлює справедливість, обґрунтованість і доцільність вказаної діяльності. Але і тут законність, виступаючи складним правовим явищем, повинна мати і психологічний, й ідеологічний, і соціальний аспекти.

Для забезпечення необхідна належна правозастосовно-законодавча база, що у свою чергу, потребує швидкого подальшого оновлення всієї системи законодавства відповідно до принципів справедливості, дотримання і поваги прав та свобод громадян. В умовах демократичної правової держави законність передбачає єдність її зовнішнього боку (суворе виконання законів) і внутрішнього (наявність правових законів). Тому категорія «законність» повинна відображати не тільки процес застосування законів, а й забезпечення видання суто правових законів, тобто процес законотворчості. Цей шлях найбажаніший, але вимагає тривалого часу і постійного контролю за правильним віддзеркаленням у праві суспільних відносин.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат