На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Реферати > Державне регулювання > Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних факторів розвитку економіки кожної країни. Економічні та правові основи діяльності (ЗЕД) в Україні регламентовані Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 p. У цьому законі ЗЕД по трактована як діяльність суб'єктів господарської діяльності країни та відповідних іноземних суб'єктів, заснована на взаємовигідних відносинах між ними. ЗЕД передбачена як на території України, так і за її межами (ст. 1 Закону). Під господарською діяльністю розуміють «будь-яку діяль­ність, у тому числі підприємницьку, пов'язану з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що є у формі товару». До головних видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

експорт та імпорт товарів, науково-технічних досягнень, капіталу та робочої сили;

надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності і навпаки, у тому числі послуг: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультативних, маркетингових, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних та інших, які не заборонені законодавством

України;

наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами, передбачені законами України;

кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та інозем­ними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами ЗЕД банківських, кредитних та страхових установ за межами України;

створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначе­них установ на території України, якщо це передбачено її законами;

спільна підприємницька діяльність між суб'єктами ЗЕД та інозем­ними суб'єктами господарської діяльності, що передбачає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних гос­подарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

підприємницька діяльність на території України, пов'язана з на­данням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших не­матеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господар­ської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів ЗЕД за межами України;

організація виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, які проводять на комерційній основі за участю суб'єктів ЗЕД; організація та ведення оптової конси­гнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну ва­люту у передбачених законом випадках;

товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності;

операції з придбання, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

роботи за контрактами фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб за контрактами з суб'єктами ЗЕД як на території України, так і за її межами;

можуть бути й інші види ЗЕД, прямо й у винятковій формі не за­боронені законами України.

У сучасний період поряд з традиційними видами зовнішньоеко­номічної діяльності розвиваються і поширюються інші види співробіт­ництва, зокрема, техніко-економічне і науково-технічне.

Техніка-економічне співробітництво стосується насамперед рин­ку об'єктів капітального будівництва, надання технічних послуг та поставок комплектного устаткування. Його ведуть або на умовах технічного сприяння, або за договорами генерального підряду, коли під­рядник бере на себе зобов'язання здати готовий будівельний об'єкт в експлуатацію в обумовлені строки.

Науково-технічне співробітництво - це вид зовнішньоекономіч­ної діяльності, коли дві самостійні сторони об'єднують на відплатній основі свої науково-дослідницькі, проектно-конструкторські та інфо­рмаційні ресурси з метою одержання наукових та технічних результа­тів. Воно сприяє прискоренню науково-технічного прогресу і впрова­дженню інновацій у виробництво.

Майже усі види ЗЕД відображені в експорті та імпорті. Роль між­народної торгівлі в розвитку національної економіки полягає в тому, що вона є засобом розвитку спеціалізації і концентрації виробництва, підвищення продуктивності ресурсів, збільшення обсягів національно­го виробництва і добробуту населення. Міжнародна торгівля дає змогу:

одержувати природні, інвестиційні та інші ресурси, яких не ви­стачає в країні;

отримувати з інших країн сучасну техніку і нові технології;

урізноманітнювати асортимент споживчих товарів і краще задо­вольняти потреби населення.

Відповідно до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» Україна в галузі ЗЕД керується такими принципами:

дотримання суверенітету народу України у провадженні ЗЕД, що полягає у винятковому його праві самостійно та незалежно вести таку діяльність на території своєї держави, керуючись її законами, обов'я­зок України - неухильно виконувати всі договори і зобов'язання в галузі міжнародних економічних відносин:

свободи зовнішньоекономічного підприємництва, яка полягає у праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки, провадити цю діяльність в будь-яких формах, які не заборо­нені чинним законодавством держави; у зобов'язанні дотримуватись у разі ведення ЗЕД порядку, передбаченого законами України; у ви­нятковому праві власності суб'єктів ЗЕД на всі одержані ними ре­зультати зовнішньоекономічної діяльності;

юридичної рівності і недискримінації, які полягають у рівності перед законом усіх суб'єктів ЗЕД незалежно від форм власності, в тому числі держави, у разі провадження цієї діяльності; в забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів господарської ді­яльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за фор­мами власності, місцем розташування та іншими ознаками; недопус­тимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених Законом;

верховенства закону, який полягає у регулюванні ЗЕД тільки за­конами України, заборон і застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що в будь-який спосіб створюють для суб'єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які визначені законами України;

захисту інтересів ЗЕД, який полягає у тому, що Україна як держа­ва забезпечує однаковий захист інтересів усіх суб'єктів цієї діяльнос­ті та іноземних суб'єктів господарської діяльності на своїй території, а також захист своїх суб'єктів ЗЕД за межами держави, керуючись як своїм законодавством, так і підписаними міжнародними договорами та нормами міжнародного права;

еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу у разі ввезення та вивезення товарів.

Форми та методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначає зовнішньоекономічна політика держави на тому чи іншому етапі. Як звичайно та країна, яка провадить ЗЕД, дотримується або політики вільної торгівлі, або протекціоністської політики. Перша характери­зується мінімальним втручанням у процеси ЗЕД, у цьому випадку тор­гівля розвивається на засадах дії ринкових сил, попиту і пропозиції. Вважають, що за цих умов краще гарантовані ті вигоди, які забезпе­чує міжнародне економічне співробітництво.

У разі протекціоністської політики - внутрішній ринок захища­ють від іноземної конкуренції за допомогою митних бар'єрів та ін­ших економічних і політичних важелів.

У разі недосконалої конкуренції на світовому ринку вміло прове­дена протекціоністська політика є обґрунтованою. Протекціонізм у міжнародній торгівлі допомагає: дещо зменшити вплив на національ­ну економіку негативних тенденцій, що є на світовому ринку; захис­тити від іноземної конкуренції національні галузі економіки, які ще не зміцніли; сприяє збільшенню зайнятості населення; дає змогу реа­лізувати внутрішні програми економічного розвитку, збільшувати доходи уряду. Водночас, протекціонізм, створюючи різні перешкоди на шляху міжнародного товарообміну, може завдати значної шкоди національній економіці, зменшити її ефективність і конкурентоспро­можність. Тому уряди країн, регулюючи ЗЕД, найчастіше дотриму­ються політики поміркованої. Це дає змогу значно зменшити негатив­ний вплив протекціонізму. Порівняно відкритим вважають торговельний режим, якщо середній рівень митного оподаткування імпорту менше 25%. Зазначимо, що у разі високих, протекціоністських бар'є­рів партнери по торгівлі можуть застосувати такі самі заходи й ефек­тивність захисної політики може бути зведена нанівець.

Державне регулювання ЗЕД в Україні повинне забезпечувати та­ке: захист економічних інтересів країни та інтересів суб'єктів цієї ді­яльності; створення однакових можливостей для суб'єктів ЗЕД у роз­витку всіх видів підприємницької діяльності незалежно від форм влас­ності та самостійному визначенні напрямів використання доходів та вкладення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідацію монопо­лізму в сфері ЗЕД. У кінцевому результаті регулювання повинне під­порядковувати цю діяльність розвитку економіки України, насампе­ред забезпечити її збалансованість і рівновагу на внутрішньому рин­ку, сприяти структурним змінам у виробництві, створювати сприят­ливі умови для входження країни в міжнародний поділ праці.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат