На сайті 11893 реферати!

Усе доступно безкоштовно, тому ми не платимо винагороди за додавання.
Авторські права на реферати належать їх авторам.

Поняття та види призначення покарання

Реферати > Правознавство > Поняття та види призначення покарання

У літературі та в судовій практиці визнається доцільним застосування принципу поглинення покарання, коли призначені за окремі злочини покарання складанню з іншими видами покарань не підлягають (наприклад, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю)[141].

Франківський районний суд міста Львова, розглянув у судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення Особи1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.358, ч1.ст.366 КК України[142]. За результатами розгляду матеріалів справи, суд визнав Особу 1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України та призначив йому покарання у виді:- за ч.1 ст.366 КК України – 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік; - за ч.3 ст.358 КК України – 2 роки обмеження волі.

Згідно ст.70 КК України – шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд призначив Особі 1 покарання у виді 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік.

При призначенні покарання за сукупністю злочинів визначення остаточного покарання шляхом поглинення одного виду позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю іншим (за будь-якими критеріями) не допускається. У цьому випадку різні види такого покарання виконуються самостійно.

Відповідно до ч.5 п.22 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003р №7 зі змінами та доповненнями від 10.12.2004р., 12.06.2009р., 06.11.2009р.[143], при призначенні покарання за сукупністю злочинів однакові за розміром і видом позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (основні і додаткові) поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій норм КК.

Остаточне покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, одержане при складанні окремих покарань (частковому або повному), не може перевищувати максимальної межі санкції статті Особливої частини КК, що передбачає більший строк цього покарання. Якщо хоча б один зі злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання у зазначеному виді за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для цього виду покарання у ч. 1 ст. 55 КК, тобто при призначенні як основного покаранням – п’ять років, як додаткового – трьох років. Водночас, згідно з ч. 2 ст. 70 КК, якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю довічним позбавленням волі.

Додаткове покарання у даному виді за сукупністю вчинених злочинів може бути призначене лише тоді, коли воно було призначене хоча б за один із злочинів, що входять у сукупність. Як обов’язкове додаткове покарання призначене за один чи кілька злочинів, що входять у сукупність, воно повинно бути призначене і за сукупністю вчинених злочинів.

Отже, до основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, може бути приєднане додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначене судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.

За правилами, передбаченими в ч. ч. 1-3 ст. 70 КК, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі, буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується таке ж покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за передбаченими в ст. 72 КК правилами.

На практиці мають місце випадки, коли особа після засудження за вчинення злочину й винесення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчиняє злочин, при цьому ст. 71 КК передбачає порядок, що складається з двох етапів: по-перше, суд призначає покарання за новий злочин (злочини); по-друге, суд до цього покарання приєднує невідбуте покарання за попереднім вироком лише шляхом часткового або повного складання. Виняток з цього правила становить призначення остаточного покарання у випадку обрання покарання у виді довічного позбавлення волі та, наприклад, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, як менш суворого покарання; у цьому разі остаточне покарання призначене за сукупністю вироків визначається шляхом поглинення досліджуваного виду покарання довічним позбавленням волі.

Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути за своїм розміром більшим від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. При складанні покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати 5 років. Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання у досліджуваному виді або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.

У судовій практиці мають місце випадки, коли особою вчиняється новий злочин при відбуванні ним основного покарання за попереднім вироком, але при частково невідбутому додатковому покаранні у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. У цих випадках до покарання, призначеного за новим вироком приєднується лише невідбута частина такого додаткового покарання.

Згідно зі ст. 72 КК, і основне, і додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні його за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно. Досліджуване додаткове покарання при призначенні з додатковими покараннями у тому ж виді як покарання одних видів можуть підлягати складанню. Однак виникає питання про можливість складання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю основних або додаткових як покарань одного виду, що позбавляють різних прав винного. Видається, що у такому випадку вони складанню між собою не підлягають і виконуються самостійно, паралельно. При позбавленні однакових прав як основним та додатковим покаранням при призначенні його за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків, основне та додаткове покарання складанню між собою також не підлягають і виконуються самостійно, паралельно. Лише при позбавленні однакових прав досліджуваними основними або додатковими покараннями при призначенні їх за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, можливе часткове або повне складання цих основних покарань між собоюабо додаткових покарань між собою.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК, при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основного покарання особі, щодо якої обрано запобіжний захід тримання під вартою суд, враховуючи попереднє ув’язнення, може пом’якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37 
Версія для друкуВерсія для друку   Завантажити рефератЗавантажити реферат