Українські реферати

Чинний порядок оподаткування прибутку
Сторінка: 1
Розділ: Фінанси

З прийняттям Закону «Про внесення змін в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"» з другого півріччя 1997 p. від­булися істотні зміни в оподаткуванні підприємницької діяльності, спрямовані на підтримку виробника, активізацію інвестиційної дія­льності підприємства.

Принципово новим у прийнятому Законі с визначення об'єкта оподаткування. Схему визначення об'єкта оподаткування (опода­ткованого прибутку) зображено на рис. 1


Обчислення оподаткованого прибутку здійснюється виключен­ням із суми скоригованого валового доходу валових витрат вироб­ництва й обігу, а також нарахованих амортизаційних відрахувань.

Рис. 1 Схема визначення об'єкта оподаткування (оподаткованого прибутку)

Визначаючи валовий дохід, ураховують:

— загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу цінних паперів (окрім операцій з їх первинного випуску й остаточного погашення);

— доходи від здійснення банківських операцій, страхових та in ших операцій, пов'язаних із наданням фінансових послуг, від торгі­влі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зо­бов'язаннями та вимогами;

— доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отрима­них від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимо­гами, від здійснення операцій лізингу (оренди);

— доходи, не враховані під час обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді;

— доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій (сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді; сум невикористаної частини коштів, повернених із страхових резервів; сум страхового резерву, використаних не за призначенням; вартості матеріальних цінностей, переданих платни­ку податку згідно з договорами зберігання і використаних ним у власному виробничому й господарському обороті; сум отриманих штрафів, неустойок, пені; сум державного мита, раніше сплаченого і поверненого за рішенням суду).

Отже, визначення валового доходу для оподаткування значно відрізняється від класичного (різниця між виручкою від реалізації і матеріальними, а також прирівняними до них витратами). У валовни дохід запропоновано включити загальні доходи від реалізації това­рів (робіт, послуг), тобто всю виручку від реалізації.

У суму валового доходу, а отже і скоригованого валового доходу, не включаються суми акцизного збору та податку на додану вартість, отримані підприємством у складі ціни реалізації товару (робіт, послуг).

У Законі «Про оподаткування прибутку» дається перелік інших доходів, надходжень коштів до підприємств—платників податків, що не включаються до валового доходу, а отже, і до скоригованого валового доходу.

Слід звернути увагу, що датою збільшення валового доходу вва­жається дата, що припадає на податковий період, протягом якого першою сталася подія:

— зарахування коштів покупця або замовника на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що під­лягають реалізації (коли реалізація відбувається за готівку — дата її оприходування в касі платника податку);

— відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата фактично­го надання результатів робіт (послуг) платником податку.

За товарообмінних (бартерних) операцій датою збільшення ва­лового доходу вважають дату:

— відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дату фактично­го надання послуг платником податку;

—оприходування товарів, а для робіт (послуг) — дату оформ­лення документа, що засвідчує факт отримання результатів робіт (послуг) платником податку.

Для визначення сум оподаткованого прибутку важливе значення має розрахунок валових витрат виробництва та обігу.

До складу валових витрат виробництва та обігу слід вклю­чати:

1.Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду і пов'язаних з підготовкою, організацією, веден­ням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) та охоро­ною праці. Таким чином, у валові витрати будуть включені мате­ріальні витрати і витрати на оплату праці. Слід звернути увагу, що включення у валові витрати вартості матеріальних ресурсів пов'язане з їх придбанням, а не списанням на виробництво і реалі­зацію продукції.

2. Витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення ос­новних фондів, в сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

3. Суми плати за землю, податку з власників транспортних засо­бів, внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів (див. рис. 5.2).

4. Суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів терито­ріальних громад, до неприбуткових організацій (не більше 4% опо­даткованого прибутку попереднього звітного періоду).

5. Суми коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катаст­рофи, коли на цих підприємствах як на основному місці роботи пра­цює не менше 75% таких осіб, згаданим об'єднанням для проведен­ня благодійної діяльності (не більш 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду).

6. Суми коштів, унесених у страхові резерви (в порядку, перед­баченому Законом «Про оподаткування прибутку підприємств»).

7. Суми резервів, не включених до складу валових витрат мину­лих звітних податкових періодів у зв'язку із втратою або псуванням документів, чи допущенням помилок у розрахунках податкового зо­бов'язання, виявлених у звітному періоді.

8. Суми безнадійної заборгованості в разі, коли відповідні дії щодо стягнення таких боргів не дали позитивного результату, а також суми заборгованості, щодо яких минув термін позовної давності.

До складу валових витрат дозволяється включати також такі витрати платників податку на прибуток (витрати по­двійного призначення):

— на гарантійний ремонт (обслуговування) реалізованих товарів;

— на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів;

— на придбання науково-технічної літератури, передплату спе­ціалізованих періодичних видань, оплату участі в наукових семіна­рах з основної діяльності;

—на проведення передпродажних і рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що їх продає платник податку;

— на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;

— на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції, кредитних і комерційних ризиків; майна платника подат­ку, страхування громадянської відповідальності, зв'язаної з експлу­атацією транспортних засобів, що входять до складу основних фон­дів, можливих екологічних і ядерних ризиків;

— на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які ви­дають державні органи на відповідні види діяльності;

— на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям тощо;

— на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових від­носинах із платником податку;

— на експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури, що пере­бували на балансі підприємства та утримувалися за рахунок платника податку до прийняття Закону «Про оподаткування прибутку підпри­ємств» (окрім капітальних витрат, що підлягають амортизації).

Вивчення валових витрат виробництва й обігу, особливостей їх формування дає змогу зробити висновки, що за складом і обсягом вони перевищують витрати, які підприємство включає в собівар­тість, що зменшує суму оподаткованого прибутку.

Це досягається у зв 'язку з віднесенням до складу валових витрат: сплачених податків за землю та з власників транспортних засобів; використання прибутку на благодійну діяльність; використання при­бутку на фінансування соціальної інфраструктури підприємств.

Зменшення оподаткованого прибутку також досягається вна­слідок збільшення суми амортизаційних відрахувань, які виключаю­ться зі скоригованого валового доходу. Збільшення амортизаційних відрахувань зумовлено такими змінами щодо їх обчислення.

По-перше, амортизації підлягають витрати на придбання основ­них фондів і нематеріальних активів з моменту введення їх в експ­луатацію.

По-друге, амортизації підлягають витрати на проведення ремон­ту основних фондів, їх реконструкцію і модернізацію та інші витра­ти для поліпшення фондів, що перевищують 5% витрат щодо варто­сті основних фондів на початок року і які було включено до складу валових витрат виробництва та обігу.

По-третє, значно підвищено норми амортизаційних відраху­вань. Вони встановлені у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в таких розмірах (у розрахунку на календарний квартал): група 1 — 1,25%, група II — 6,25, група III — 3,75%.

По-четверте, припинено застосування з 1 січня 1999 року знижу­вального коефіцієнта щодо нарахування амортизаційних відрахувань.

По-п 'яте, платник податку може самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи III, придбаних після набуття чинності Законом «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до Закону «Про державний бюджет України на 1999 рік» підприємства й організації всіх форм власності незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності в 1999 році сплачу­ватимуть до державного бюджету 10 відсотків амортизаційних від­рахувань від нарахованої їх суми за звітний місяць.


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-4567-1.html