Українські реферати

Мета створення та основні напрямки діяльності Всесвітньої торгової організації (ВТО)
Сторінка: 1
Розділ: Економічні теми

План

1. Мета створення та основні напрямки діяльності Всесвітньої торгової організації (ВТО) ………………………………………………………… . 3

2. Основні характеристики тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі …………………………………………………………………… . 8

3. Завдання ……………………………………………………………… . 12

Список використаної літератури ………………………………………… 15

1. Мета створення та основні напрямки діяльності Всесвітньої торгової організації (ВТО)

Світові торгівельні зв’язки регулюються спеціалізованими міжнародними економічними інститутами. Одним із найважливіших з цих інститутів – Всесвітня торгова організація або Світова організація торгівлі (СОТ).

Світова організація торгівлі (СОТ) перекладається на англійську мову як World Trade Organization (WTO) і є головним міжнародним регулятором світової торгівлі. СОТ- це законодавча та інституціональна основа міжнародної торгівельної системи, це механізм багатостороннього узгодження та регулювання політики країн – членів у сфері торгівлі товарами, послугами, інтелектуальною власністю, що займається також вирішенням торгівельних суперечок і розробкою стандартів зовнішньо – торгівельної документації (єдиних технічних стандартів).

СОТ перетворена з Генеральної угоди тарифів і торгівлі (ГАТТ) у 19995 році.

Ідея СОТ – це утворення міжнародної організації з регулюванням світової торгівлі, яка мала б дієвий характер, спромоглась, нарешті, подолати перешкоди, що муруються протекціоністською політикою держав. Ініціатором виступили США в середині 40-х років, оскільки по закінченню Другої світової війни вони стали наймогутнішою державою світу, обсяг їхньої промисловості становив 51 % всього виробництва несоціалістичних каїн. Але американські товари не легко просувались на закордонні ринки, бо скрізь наштовхувались на тарифні й нетарифні бар’єри. А також для США була конкуренція з боку колоніальних країн ( Велика Британія, Франція, Португалія та інші), які в торгівлі зі своїми колоніями застосували преференційну систему, тобто мали необмежені пільги, вільний доступ до ринків багатьох країн, чого були позбавлені Сполучені Штати. Тому, в листопаді 1945 р. американці розробили «Пропозиції по розширенню торгівлі й зайнятості», які передбачали скасування деяких обмежень у світовій торгівлі й забезпечення рівних для всіх країн можливостей щодо доступу до світових джерел сировини. На ґрунті цих пропозицій було розроблено статут Міжнародної організації торгівлі, головною метою якої була б лібералізація світової торгівлі.

Через деякі суперечності та неоднаковість підходів до вирішення проблеми серед 23 країн, що зібрались у Гавані на конференції ООН в 1948 р., утворення МТО не відбулося, проте лишився в силі документ – протокол про тимчасову угоду, що регулює міжнародні торгівельні відносини до ратифікації статуту. Цей документ називався Генеральна угода з тарифів і торгівлі (General Agreement on Tariffs and Trade) – ГАТТ.

ГАТТ визначала права та обов’язки країн - учасниць в галузі зовнішньої торгівлі товарами і послугами, валютної політики, міжнародних перевезень, субсидування експорту тощо. ГАТТ провела вісім багатосторонніх торгівельних переговорів (раундів), на яких обговорювались актуальні проблеми торговельної політики і визначались юридичні норми, правила й принципи світової торгівлі. На восьмому Уругвайському раунді (1986-1993 рр.) було прийнято рішення про перетворення ГАТТ у Світову організацію торгівлі.

СОТ налічує 133 держави – члени. Україна поки що не прийнята до цієї організації, хоч заявку до вступу подала. Штаб квартира СОТ знаходиться в Женеві.

Отже, головною метою СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини. Досягнення цієї мети забезпечить зміцнення світової економіки, зростання інвестицій, розширення торговельних зв’язків, підвищення рівня зайнятості й доходів в усьому світі.

Основні функції СОТ:

· нагляд за станом торгівлі й надання консультацій з питань управління в галузі міжнародної торгівлі;

· вирішення міжнародних торговельних суперечок;

· розробка й прийняття світових стандартів торгівлі;

· співробітництво з іншими організаціями з питань міжнародної торгівлі і політики;

· обговорення нагальних проблем міжнародної торгівлі.

Основні принципи діяльності СОТ:

Принцип найбільшого сприяння (принцип недискримінації) полягає в тому, що країна мусить надати своєму партнерові по СОТ такі ж самі привілеї, які вона надає будь-якій іншій державі.

Принцип національного режиму базується на тому, що країни – учасниці для своїх партнерів по СОТ повинні встановлювати для товарів такий самий режим, як і для своїх товарів, на власному ринку.

Принцип захисту національної промисловості полягає в тому, що узгоджені в рамках СОТ тарифні рівні не можуть переглядатись окремою державою – членом в односторонньому порядку.

Принцип сприяння справедливій конкуренції має відношення до субсидій і демпінгу. Якщо країна ці заходи застосовує, то її торговельний партнер має право використати компенсаційні заходи, які нівелювали б ці дії. Ці заходи СОТ засуджує.

Принцип дій у надзвичайних ситуаціях має місце, якщо країна потерпає від непередбачуваного лиха (стихійного, соціальних заворушень), то з дозволу СОТ вона може тимчасово вийти за межі взятих на себе торговельних обов’язків (наприклад, може підвищити тариф або ввести квоти).

Принцип регіональних торговельних домовленостей означає, що для регіональних інтеграційних угрупувань може встановлюватись особливий режим, виняток з узгоджених правил. Наприклад, в ЄС країни – члени встановили між собою найсприятливіший торговельний режим без усяких обмежень. Такі надзвичайні пільги жодна країна ЄС не надає іншим партнерам по СОТ, що є порушенням принципу найбільшого сприяння. Вирішення цієї суперечливості вбачається у створенні міжрегіональних зон вільної торгівлі. Де всі торгівельні бар’єри будуть усунені. Наприклад, ЄС і ЄАВТ утворили в 1994 р. Європейський економічний простір ( по суті, зону вільної торгівлі).

Організаційна структура СОТ:

· Конференція міністрів

· Генеральна рада

· Рада з торгівлі товарами

· Рада з торгівлі послугами

· Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності

· Галузеві комітети, робочі групи

· Секретаріат

Конференція міністрів є вищим органом, складається з міністерств, скликається раз на два роки, усі члени мають один голос, а рішення приймається консенсусом. Найактуальніше питання для розгляду – підтягування країн, що розвиваються до рівня трудових й екологічних стандартів розвинених країн.

Генеральна рада – виконавчий орган, здійснює поточну роботу, складається з представниць країн-членів.

Раді з торгівлі товарами підпорядковано 14 комітетів, які компетентні щодо питань доступу до ринків, сільського господарства, заходами щодо санітарії й фітосанітарії, інвестицій, субсидій і компенсацій, мита, технічних перешкод у торгівлі, антидемпінгової практики, ліцензування імпорту тощо.

Рада з торгівлі послугами надає допомогу групам переговорів з таких питань: базові телекомунікації, рух фізичних осіб, послуги з морських перевезень. Їм підпорядковані Комітет з торгівлі фінансовими послугами й Робоча група з професійних послуг.

Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРІПС) здійснює контроль за дотриманням інтелектуальної власності (права на літературні твори, твори мистецтва, винаходи тощо), а також бореться з міжнародною торгівлею підробленими товарами.

Секретаріат виконує поточну адміністративну роботу; очолюється генеральним директором. Сюди входить відділ технічного співробітництва й професійно підготовки; він надає допомогу країнам, що розвиваються, в формі інформації, довідкової документації, посилання місій, організації семінарів. Діють курси підготовки кадрів в галузі торговельної політики.


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-4947-1.html