Українські реферати

Професійне та народне мистецтво
Сторінка: 2
Розділ: Культура

Етнічне, національне та загальнолюдське в мистецтві співвідносяться між собою і в тому, як використовуються художньо-мовні засоби. Адже кожне нове художнє відкриття, для того щоб стати справжнім надбанням, повинне виявитися саме тим, яке несе в собі суттєвий елемент загальнолюдського. Є закони в мистецтві, вихід за які порушує саму його сутність і структуру. Навіть загальна технологія побудови твору, маючи абстраговані спільні властивості, може використовуватись творцем чітко вираженими етнічною і національною ознаками щодо змісту, стильових особливостей, традицій світосприйняття культурних цінностей. Зароджуючись на власній етнічно-базисній основі, мистецтво як єдине і цілісне явище у структурі духовного поступу людства незмінно зазнавало впливу міжетнічних зв’язків і міграційного руху. В своїй парагенетичній передумові, еволюційності розвитку художньо-метафоричного світосприймання мистецтво незмінно зберігає в собі елемент загальнолюдського.

2 Професійне мистецтво

2.1 Архітектура

Архітектура, чи зодчество, - мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини.

Водночас зведення будівель має відповідати духовним потребам людства, впливати на його естетичний смак.

Слід зазначити, що архітектура формує ансамблі будинків, проспекти, вулиці, майдани міст, садово-паркові комплекси. В мистецтві архітектури виділяють три основні роди:

- об’ємних споруд (житлові, громадські та промислові будівлі);

- ландшафтна (пов’язані із створенням садово-паркового комплексу);

- містобудівництво (планування нових міст, а також реставрація та оновлення старих районів).

В архітектурному образі виявляються як індивідуальні особливості стилю митця, його світосприйняття та світовідчуття, так і специфіка розвитку конкретного історичного періоду.

Визначаючи особливості архітектури, М.В. Ломоносов підкреслював, що цей вид мистецтва споруджує будівлі для мешкання зручні, для зору прекрасні, для довгочасу міцні.

Перші свідчення про витоки мистецтва архітектури доходять до нас з глибини століть. У доісторичний період починають виникати примітивні житлові будівлі – землянки, курені, общинні та пальові будівлі, культові споруди, які згодом удосконалювалися. Так поступово розпочинається процес накопичення досвіду будівництва і водночас активізується художнє начало.

Як вид мистецтва архітектура починає формуватися у давніх культурах Месопотамії, Єгипту, Вавилону, Персії, Індії, Китаю. Вона безпосередньо була пов’язана з розвитком рабовласництва. Майже всі споруди цих країн – піраміди, храми, зик урати, ступи, палаци – були збудовані для того, щоб славити могутність богів та правителів, і вражали своєю величність, розмірами та масштабністю.

Саме архітектура давнього світу заклала фундамент для подальшого розвитку цього виду мистецтва і зумовила виникнення архітектурного напряму – історично сформованої сукупності художніх засобів та прийомів, - що був тісно пов'язаний із своїм часом, соціально-політичною ситуацією і визначив об’ємно-просторову організацію споруд, пропозицій, форми, декору.

Візантійська архітектура виникла після 330 р. н.е. значний вплив на її розвиток мала культура античності, основні принципи якої знайшли своє втілення у найяскравіших взірцях архітектурного мистецтва Візантії. Це храм св. Софії (532-537) у Константинополі, при споруджені якого використовували різнокольоровий мармур і майоліку; Сан-Вітале (526-547); значна кількість соборів-базилік і палаців.

Яскравою сторінкою у мистецтві архітектури є історія давньоруського зодчества ХІ ст., яке цікаве передусім своїм культовими спорудами: храмами та монастирями, серед яких особливої уваги заслуговує всесвітньовідомий Софійський собор. Багато прикрашений всередині мозаїчним панно Марії Оранти та фресковим живописом, він є пам’яткою візантійської архітектурної традиції. У цей саме період йде спорудження Печерського монастиря, а згодом Михайлівського золото верхового собору (1108-1113), які мали значний вплив на подальший розвиток архітектурного мистецтва в Київській Русі.

Середньовічна архітектура пов’язана з розвитком феодального ладу утвердженням влади релігії. Готичний стиль (варварський) виникає у ХХІ ст. готичний стиль поширений у багатьох країнах Західної Європи, а його яскравим взірцем вважається Рейнський собор (Франція).

Ренесанс (відродження) – новий напрям у розвитку мистецтва архітектури. Архітектурний Ренесанс був репрезентований передусім такими видатними митцями, як Філіппов Брунеллескі (капела Пацці), Мікеланджело Буонарроті (гробниця папи Юлія ІІ) та Андре Палладіо.

Бароко (перлина чудернацької форми)сприяв установленню і підтримці абсолютизму (Версальський палац у передмісті Парижа) та влади католицької релігії.

Яскравим представником бароко у російській архітектурі був В. Растреллі – автор Зимового палацу у Петербурзі, Єкатерининського палацу в Царському Селі та ін. Цей напрям виявився у культурі і мистецтві України і стимулював виникнення явища «українського бароко». Його блискучими взірцями стали Андріївська церква у Києві, собор Різдва у Козельці, собор Юра, костьол домініканців – обидва у Львові, а також Маріїнський (Царський) та Кловський палаци у Києві, палац К. Розумовського в Батурині.

У другій половині ХVІІ ст. розпочинається класицизм, якому притаманні раціоналізм, тяжіння до завершених гармонійних форм, монументальність, зрівноваженість композицій. Успішно працював у межах класицизму архітектури А. Мезенський, який створив церкву-ротонду на Аскольдовій могилі, та В. Беретті, за проектами якого були зведені університет та інститут шляхетних дівчат у Києві.

Модерн (сучасний, новий) виникає як архітектурний напрям на зламі ХІХ-ХХ ст. яскравим взірцем модерну вважаються школа мистецтв у Глазго, особняк Рябушинського та Ярославський вокзал у Москві, будинок Міла у Барселоні. У Києві у стилі модерн створені будинок Держбанку (О.Кобелєв, О.Вербицький), «будинок Городецького», Бессарабський критик ринок

Архітектурне мистецтво ХХ ст. у країнах СНД представлено університетом на Воробйових горах та Київським вокзалом у Москві, Палацом спорту у Санки-Петербурзі, Будинком торгівлі у Ташкенті, сучасними житловими будинками та офісами тощо. Сучасна українська архітектура асоціюється з палацом «Україна», Палацом спорту, Українським Домом, Будинком художника, Будинком кіно, аеропортом «Бориспіль» та ін.

2.2 Скульптура

Скульптура, чи ваяння (висікання, вирізання), - вид мистецтва, пов'язаний зі створенням об'ємних художніх форм у реальному просторі. Саме тому скульптор спирається на практику пластики та моделювання, які необхідні йому для відтворення об’ємності фігури чи предмета. Мистецтво скульптури вибирає своїм об’єктом переважно людину, іноді – тварину (тоді виникає анімалістичний жанр) і значно рідше – натюрморт чи пейзаж. Виділяють два основних роди скульптурного мистецтва:

1. Кругла скульптура – це тривимірний об’ємний витвір, що зумовлює необхідність дотримання реальних пропорцій зображуваного і містить такі різновиди: статую, групу статуй, бюст тощо;

2. рельєф – рід скульптурного мистецтва, що розташовує об’ємне зображення на лінії, перпендикулярній до площини (барельєф, горельєф, заглиблений рельєф).

За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну (пам’ятники, статуї, рельєфи), станкову, декоративну (оформлення будівель, парків, вулиць, майданів).

Під час створення скульптурного образу необхідно враховувати матеріал і техніку виконання, освітлення, яке підкреслювало б пластичні якості скульптури, а також ритмічну композицію твору, що може бути статичною і динамічною. Отже, скульптуру слід дотримуватися всіх цих моментів для досягнення художньої виразності та емоційної насиченості свого творіння.

Всесвітньо відомі шедеври давньоєгипетської скульптури – статуя переписувача Каї і портрет цариці Нефертіті, а також рельєфні зображення скульптурного мистецтва Вавилону та Ассирії. Скульптури Стародавньої Греції, серед яких передусім слід згадати роблять як героїв міфів – статуї Афіни та Зевса, Афродіти, так і звичайних людей – статуя Дискобола, «Дорифор» та «Діадумен».


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5127-2.html