Українські реферати

РПС Японії
Сторінка: 3
Розділ: Розміщення продуктивних сил

Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Японії.

Японія - єдина у світі «не біла» нація, що здійснила настільки стрімкий розвиток. Спочатку вона намагалася займатися територіальною експансією на зразок західного колоніалізму, але після війни стрімке зростання її експорту завдало сильного удару по промисловості США і Європи. Як же мілітаризована, досить відстала до війни країна, отримавши у ній поразку, змогла досягти такого успіху, стати однією з країн Великої Вісімки, досягти надзвичайно високого рівня життя, стати однією з найбільших експортерів у світі? Спробуємо це пояснити. Існує поняття „японська модель економіки”. Коли кажуть про неї мають на увазі те, що було побудоване в країні, починаючи з часів реставрації Мейцзи (1868). На протязі менш ніж 70-ти років до Другої світової війни Японія змогла створити свою важку індустрію, урбанізувати країну, сформувати чисельний „середній клас”. Під „японської моделлю” розуміють пожиттєвий найм, ріст заробітної плати незалежно від віку і стажу роботи, „сімейні відносини” між керівництвом компанії і робітниками, багатоступінчату систему санкціонування і жорсткий контроль над бізнесом з боку уряду. Важливу роль у післявоєнний період зіграли стрімке розширення внутрішнього попиту і сприятлива світова кон’юнктура. Післявоєнна відбудова Японії зумовлювалась кількома об’єктивними чинниками. По-перше у відбудові велику роль зіграли США. В складний післявоєнний період присутність окупаційних сил на початку перебудови економіки завадила розкраданню національного майна, силовому поділу влади, становленню криміналітету, зробило можливим впровадження реформ, планованих японським урядом ще до війни (саме відсутність цього фактору зіграла одну із найбільш значущих ролей у розвитку і становленні України і країн минулого СРСР). По-друге провадились постійні експерименти з економікою під егідою США та нового уряду, відбулось придушення інфляції, становлення податкової системи, реформи АПК, розпуск великих концернів - все це створило сприятливу основу для подальшого розвитку. По-третє, війна змусила перебудувати економіку, яка до цього періоду була мілітаризована. Це дозволило звільнити великі фінансові активи. По-четверте в цей період у світі відбувалися промислова та електронна революції, змінювались світові лідери . В сукупності з високим внутрішнім попитом, це дозволило успішно впровадити „нові галузі виробництва” всередині країни, замість експортувати цю продукцію, успішне впровадження забезпечило високий експорт, що сприяло небаченому економічному злету. По-п’яте в Японію прийшли великі іноземні інвестиції, які не приходили до цих пір, і хоч вона не отримувала гранта, який отримували європейські країни за „планом Маршала”, всеодно допомога ззовні у 1945-1952 роках становила 2,4 млрд. дол., що відповідало 4,5% ВВП Японії того часу, було отримано кредит від Всесвітнього банку в розмірі 900 млн. дол., проходило американо-корейська війна, і США розмістили в Японії замовлення на різні товари і озброєння на суму 1,1 млрд. дол., що складало 6,2% ВВП Японії того часу. По-шосте населення країни починаючи з 1945 по 1970 зросло на 45%, що стимулювало шалений внутрішній попит на вітчизняні товари. Залежність японської економіки від експорту після війни знаходилось на рівні 10%, що було нижче ніж, навіть, у Німеччині, яка отримувала допомогу за планом Маршала. Цей показник почав поступово зростати у зв’язку із закінченням періоду високих темпів росту десь у 70-х роках, проте зупинився у 1985 році у зв’язку із широкомасштабної ревальвацією йєни.

Взагалі за 1949-1951 роки промислове виробництво Японії зросло у 2 рази. Саме ці чинники зумовили спеціалізацію Японії на світових ринках у хімічній, автомобілебудівній, важкій металургії, аерокосмічній, напівпровідниковій галузі, В Японії розміщені найбільші світові компанії по виробництву комп’ютерів, офісної техніки, металопрокату, промислового сільськогосподарського обладнання, автомобілів, поліграфічної продукції, тощо. Ці чинники зумовили появу у другій половині ХХ століття багатьох промислових вузлів і районів, становлення мегаполісів Токіо і Осаки, як своєрідних центрів японської промисловості.

Корисних копалин, що можуть мати практичне застосування, небагато – кам’яне вугілля, мідні і свинцево-цинкові руди. Але і їх родовища дуже виснажені. Є порівняно великі запаси лише бітумінозного кам’яного вугілля, сірки, міді. Видобуваються також у незначних кількостях залізна руда, руди кольорових і рідкісних металів, кам’яна сіль. Тому країна має експортувати 80% необхідної їй сировини і палива. Японія, натомість, багата на ліс. Більше 2/3 території Японії займають ліси, чагарники, значна частина лісів, більш ніж 1/3 – штучні насадження. Японія дбає про свій екологічний стан, тому ліси виглядають доглянуто і вирубуються вкрай рідко, і то в об’ємах, що контролюються наукою.

По кількістю населення - 123,9 млн. чоловік – ця країна займає шосте місце в світі. Середня густота населення близько 334 чоловік на квадратний кілометр (також одне із перших місць в світі, для порівняння в США — 28 чоловіки на квадратний кілометр, у Великобританії 238). Японія - однонаціональна країна. Японці становлять більше 99% її населення. Найбільшу національну меншину називають „айни” - це корейці, що булі ввезені в часи другої світової війни в мілітаристську Японію в якості робочої сили, і розселені в Центральній і Північній частині країни. Їх нараховують близько 600 тис. чоловік. По расовому вигляду, досить однорідному, японці являють собою специфічний варіант тихоокеанської вітки монголоїдної раси. Близько 57% населення Японії концентрується у рівнинній частині, що виходить до Тихого океану, на площі, що складає всього 2,2% території країни. Тут густина досягає 7712 чол. на 1 кв. км.

Сільське населення постійно скорочується . Близько 60 % міського населення концентрується в чотирьох великих містах-агломераціях. Високий рівень урбанізації проявляється не тільки у великій кількості міських жителів але і в тому, що, основна частина їх зосереджена в величезних міських аломераціях. Агломерація міст „великої трійки” (Токіо, Йокогама, Кавасакі), яікі фактично зрослися один з одним утворюють японський мегаполіс Токайдо, що простягається південним узбережжям острова Хонсю приблизно на 600 - 700 км. В Токайдо, на території в 70 000 кв. км проживає більш ніж 70 000 000 міських і сільських жителів або 56% всього населення Японії. Друга за величиною агломерація Хансін, що утворилась навколо Осаки і включає в себе також міста Кобе та Кіото, її населення складає близько 15 млн. чол. Третя за величиною агломерація Тюне, що охоплює Нагою та її міста-супутники із загальною чисельністю населення 10.2 млн. чол.Містами в Японії називають поселення з населенням у 50 000 чол. і райони з высокою густотою населення, більшість жителів яких зайнято в міських видах діяльності.


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5431-3.html