Українські реферати

Нотаріат і нотаріальна діяльність
Сторінка: 3
Розділ: Правознавство

Для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди він має укласти з органом страхування договір службового страхування або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу. Ст.28 «Для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди протягом строку, встановленого частиною четвертою ст 24 цього Закону, приватний нотаріус зобов’язаний укласти з органом страхування договір службового страхування або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу.

Страхова сума або страхова застава встановлюються у розмірі стократної мінімальної заробітної плати».

Існують так звані рентабельні та нерентабельні нотаріальні дії. При цьому дії, що вимагають більших витрат часу, але мають низьку вартість якби субсидіюються за рахунок інших дій з високою вартістю.

Кошти, що надходять до приватного нотаріуса, не є прибутком. У літературі справедливо робилися пропозиції надати цим коштам статус коштів на забезпечення майнової безпеки громадян та юридичних осіб.

Крім зазначеного, слід звернути увагу і на те, що в нотаріальній діяльності не може бути присутня конкуренція, яка є характерною для підприємницької діяльності.

II. Найширше коло нотаріальних дій вчиняється у державних нотаріальних конторах. Відповідно до ст.34 Закону то п.2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 3 березня 2004 (далі - Інструкція), у державних нотаріальних конторах вчиняються такі нотаріальні дії:

- посвідчуються угоди (договори, заповіти, довіреності, шлюбні договори тощо);

- вживаються заходи до охорони спадкового майна;

- установлюється опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме;

- видаються свідоцтва про право на спадщину;

- видаються свідоцтва про посвідчення та про прийняття на зберігання секретних заповітів;

- видаються свідоцтва виконання заповіту;

- оголошуються секретні заповіти;

- видаються свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);

- видаються дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори, приватного нотаріуса;

- накладається заборона відчуження жилого будинку, будівлі, садиби, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого та рухомого майна, майнових прав;

- засвідчується правильність копій(фотокопій) документів і виписок з них;

- засвідчується справжність підпису на документах;

- засвідчується факт, що фізична особа є живою;

- посвідчується факт перебування фізичної особи в певному місці;

- посвідчується тотожність фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці;

- посвідчується час пред’явлення документів;

- передаються заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним і юридичним особам;

- приймаються в депозит грошові суми та цінні папери;

- вчиняються виконавчі написи;

- вчиняються протести векселів;

- пред’являються чеки до платежу і посвідчується не оплата чеків;

- вчиняються морські протести;

- приймаються на зберігання документи;

- засвідчується справжність електронного цифрового підпису на документах (за наявності технічної можливості роботи з електронними документами).

Законодавством України на державних нотаріусів може бути покладено вчинення й інших нотаріальних дій.

Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів.

Компетенція приватного нотаріуса є дещо вужчою, аніж компетенція державного. Так, відповідно до ст.36 Закону він не має права накладати і знімати заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

- видавати свідоцтво про право власності на частину в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя;

- видавати свідоцтво про право на спадщину;

- вживати заходи щодо охорони спадкового майна;

- посвідчувати договори довічного утримання;

- засвідчувати справжність підпису на документах, призначених для дії за кордоном, та посвідчувати доручення для цієї мети, а також засвідчувати справжність підпису батьків або опікуна(піклувальника) на згоді про усиновлення дитини.

Указом Президента України від 23 серпня 1998р. «Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні» компетенцію приватних нотаріусів розширено. Відповідно до п.2 цього Указу приватні нотаріуси наділені правом посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, і вчиняти всі нотаріальні дії, підвідомчі державним нотаріусам, за виключенням видачі свідоцтва про право на спадщину і прийняття заходів щодо охорони спадкового майна.

Затвердження наказом міністерства юстиції 3 березня 2004р. нової Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України знов змінило врегулювання питання про компетенцію приватних нотаріусів п.3 Інструкції знову звужує компетенцію приватних нотаріусів. Так, згідно із зазначеним пунктом Інструкції, приватні нотаріуси не мають права:

- видавати свідоцтва виконавцю заповіту в разі, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець відмовився від виконання заповіту чи був усуненим від його виконання».

Ст.4 Закону наділяє нотаріуса такими правами:

- витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

- складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані і інші права.

Відповідно до ст.5, нотаріус зобов’язаний:

- здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до Закону і принесеної присяги;

- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав і захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

- зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;

- відмовити у вчиненні нотаріальних дій в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом про закінчення університету, академії, інституту, та пройшов стажування протягом шести місяців у державній нотаріальній конторі або в нотаріуса, який займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не має права бути нотаріусом особа, яка має судимість.

Основним завданням стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, є вивчення специфіки роботи та набуття необхідних для подальшої праці практичних навичок, опанування передового досвіду організації праці. Відповідно до ст.13 Закону, стажистом нотаріуса може бути особа, яка має вищу юридичну освіту. Умови праці стажиста визначаються трудовим контрактом між стажистом і приватним нотаріусом або державною нотаріальною конторою з дотриманням законодавства про працю. Нотаріус забезпечує підготовку стажиста до нотаріальної діяльності. Строк стажування незалежно від причин(робота за спеціальністю в минулому, достатня підготовка тощо) скороченню не підлягає.


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5484-3.html