Українські реферати

Системи обліку і калькулювання за нормативними витратами
Сторінка: 7
Розділ: Бухгалтерський облік, оподаткування

В умовах існування незавершеного виробництва залишок незавершеного виробництва за нормами на початок періоду визначається як різниця залишку незавершеного виробництва на кінець місяця та зміни норм за місяць. Затрати за звітний період заповнюють на основі відповідних відомостей затрат. Затрати на брак і незавершене виробниц­тво відображають за нормами на підставі результатів інвентаризації або оперативного обліку. Нормативну собівартість готової продукції визна­чають на основі відповідних калькуляцій.

Складаючи відомість, використовують балансовий метод, згідно з яким справедливе рівняння:

Залишок незавершеного виробництва на початок періоду + Затрати за місяць за нормою = Затрати на брак + Результати інвентаризації незавершеного виробництва + Собівартість готової продукції за нормою + Залишок незавершеного виробництва на кінець місяця за нормою .

Отже фактична собівартість готової продукції визначається як:

Нормативна собівартість

±

Відхилення від норм

±

Зміна норм

Після визначення фактичної собівартості її співставляють з нормативною собівартістю,проводять аналіз собівартості за стандартними витратами ,дані аналізу передаються у вигляді доповідної записки керівникам на предмет виявлення напруженості нормативів і резервів зниження витрат і збільшення прибутку.

Можна використовувати два варіанти нормативного методу обліку затрат - калькулювання на основі повної та неповної собівартості залежно від поставленої мети. При обліку витрат за повною собівартістю

Для нормативного методу обліку затрат за неповною собівартістю характерні такі особливості:

- нормуванню підлягають лише змінні затрати;

- залишки незавершеного виробництва оцінюються за змінними затратами;

-нормативна собівартість включає лише змінні затрати за нормами;

-нормативна калькуляція включає лише змінні затрати за

нормами.

Враховуючи, що система обліку за нормативними затратами може базуватися на визначенні змінних затрат, у нормативній калькуляції необхідно передбачити групування затрат не лише на прямі та непрямі, а й на змінні та постійні.

2.4. Переваги системи обліку і калькулювання собівартості продукції за нормативними (стандартними) витратами.

За рубежем широко використовують систему «стандарт-кост», яку розглядають як один із важливих інструментів не лише контролю, а й управління затратами. Головне в цій системі - ще до початку виробництва визначити стандартні затрати. При цьому фактична величина прямих затрат обчислюється на основі стандартів, норм, тобто на основі розрахункових кошторисів, нормативів, визначених згідно з нормами обслуговування та чисельністю робітників. У процесі здійснення обліку затрат за методом «стандарт-кост» встановлюють відхилення від заданих параметрів.

Суть системи «стандарт-кост» полягає у відображенні в обліку того, що має бути, а не того, що відбулося. Характерною особливістю методу «стандарт-кост» є не документування виявлених відхилень від норм у процесі витрачання засобів, а відображення відхилень на спеціальних рахунках. Це сприяє здійсненню безпосереднього контро­лю за стандартами з боку відповідальних осіб. Перед ними стоїть завдання не документувати, а не допускати й оперативно усувати відхилення, що виникають в процесі діяльності.

Важливою перевагою системи «стандарт-кост» є цінність її даних для прийняття рішень. Особливо ефективні стандарти, розроблені окремо за змінними статтями затрат за умови, що ціни на ресурси і норми трудових затрат встановлено правильно. Важливе значення для прийняття управлінських рішень має використання її в поєднанні з методом «директ-костинг».

Отже система «стандарт-кост» має такі характерні переваги:

- використання спеціальних рахунків для відображення наявних відхилень;

- відсутність документування відхилень, оскільки основне її зав­ дання - не допускати їх;

-у разі виявлення відхилень завжди встановлюється, наскільки суттєві виявлені відхилення й для вирішення яких^проблем вони використовуються.

- попередній розрахунок очікуваних затрат на виробництво та реалізацію;

- визначення ціни на основі заздалегідь встановленої собівартості одиниці продукції;

- складання звітів про доходи та затрати з виділенням відхилень від нормативів та обов'язковим встановленням причин їх ви­никнення.

- на підставі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення ціни, а також скласти Звіт про прибутки.

- менш складна техніка ведення обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції, оскільки кожна господарська операція не документується, первинними документами оформлюють та обліковують лише ті витрати, які перевищують нормативні.

- система «стандарт-кост» корисна і при прийнятті управлінських рішень, особливо якщо стандарти розроблені окремо по змінних і постійних витратах, та розроблені стандарти є реальними. у

- облік витрат при цій системі ведеться за принципом виключення, тобто враховуються лише відхилення від стандартів, що дозволяє зменшити бухгалтерський штат.

Проте незважаючи на суттєві переваги, системі „стандарт-кост" притаманні певні недоліки:

- важко складати стандарти згідно з діючим технологічним процесом;

- постійна зміна цін , викликана інфляцією та конкурентною боротьбою значно ускладнює розрахунок стандартно собівартості;

- не на всі види виробничих витрат можна встановити стандарти;

- при виробництві великої кількості різних за характером і типом виробів обчислювати стандартну собівартість кожного виробу за короткий час досить складно, тому замість стандартів використовують середню вартість виробу.

- значні труднощі під час визначення в практичній діяльності ступеня напруженості стандартів (норм).

Незважаючи на ці недоліки, менеджери активно використовують цю систему.

Висновок.

Розглянувши систему обліку і калькулювання собівартість продукції за нормативними витратами, можна зробити такі висновки:

Сутність нормативного методу полягає в тім, що окремі види витрат на виробництво враховують по виробничих нормах, передбаченим нормативними калькуляціями. При цьому ведеться оперативний облік відхилень фактичних витрат від виробничих норм із вказівкою об'єкта виникненні відхилень, причин і винуватців їхнього утворення, а також враховуються зміни, внесені в діючі норми витрат у результаті впровадження організаційно-технічних заходів і визначається вплив цих змін на собівартість продукції. Крім цього, у процесі діяльності впровадження у виробництво організаційно-технічних засобів, більш удосконаленого устаткування, раціоналізаторських пропозицій приводять до зниження витрат матеріалів і заробітної плати на одиницю продукції, а відповідно, і до зміни встановлених по них нормативів.


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5530-7.html