Українські реферати

Молодіжні субкультури
Сторінка: 22
Розділ: Соціологія

Среди множества других субкультурных форм, основанных на музыкальных стилях, в России широкий размах получил рэп (англ. rap - легкий удар, стук).

Творчість реперів:

Многоточие «В жизни так бывает»

Зачем я помню те дни Когда с тобой мы окунались в море Солнечной любви? Тогда мы чувствами не игрались! Это было как в сказке. Вся жизнь перед глазами,казалось, Была заполнена сбывшимися мечтами! А ты сидела рядом, Меня гладила рукою, И тихо говорила:»Я всегда буду с тобою!» И тебе почему-то я верил, Хотя знал что всё проходит! Но влюблённые глаза, Не видят того, что происходит! Обманутые счастьем, Так боятся его потерять! Что в тряске над ним перестают его ощущать! И вскоре, я сидел один на краешке надежды, С мечтами о том что может будет Всё как прежде! Но ужасающая реальность Мою остудила кровь! И ,казалось, на веки я забыл, Что значит любовь! В жизни так бывает, Что любовь приходит вновь! Только, Пламя догорает, И не бьется в венах кровь! Да, так бывает! Любовь умирает! Но вроди бы манит опять! Манит! И непонятно, куда же ушло всё тепло! Холод в глазах, ветер в словах . Страх перед болью от старых потерь! Откровенной любви Захлопнута дверь! И теперь, когда в сердце нет больше огня, Теряется смысл каждого дня! Дрожь и озноб, поток лживых ветров, Сметающих доверие к теплу нежных слов! И голос, он вроде бы, и милый и родной, Почему нет любви?!. Ответ простой: В жизни так бывает, Что любовь приходит вновь! Только, Пламя догорает, И не льётся в венах кровь!

ХіпіОбсудить на форуме В наш час досить складно знайти прихильників «хіпізму», які б свідомо називали себе «хіпі». Натомість люди, які зараховують себе до цієї категорії, воліють називати себе «я патлатий», «піпл», «системна людина» і навіть «людина». При цьому вони усвідомлюють, що оточення сприймає їх саме як «хіпі», але самі не бажають потрапляти під це визначення. Найочевидніше, що це відбувається через старомодність самого слова «хіпі», та через усі асоціації, які пов'язалися з цим терміном, починаючи з його виникнення у другій половині 60-х років ХХ століття. Сьогодні чітко виділяються два прошарки цього руху: так звана «стара система» («олдові хіпі» від англійського old, тобто старий, «справжні хіпі», «мамонти») та «нова система». «Стара система» складається з людей старшого віку (навіть до 50-ти років), для яких «хіпізм» - це все їхнє життя. Найчастіше ці люди не мають ані постійної роботи, ані постійної сім'ї. Більшість із них деградували і стали наркоманами, бомжами чи психічно хворими особами. «Нова система» об'єднує в собі молодь віком від 14-ти до 20-ти років, які примудряються поєднувати свій «хіпізм» із навчанням у престижних закладах і не завжди дотримуються найважливішої заповіді, яку визначили ідеологи руху - незалежність від соціуму. Натомість молодь робить основний акцент на атрибутиці, перебираючи на себе сленг, манеру одягатися, прикраси та інше.

Через це існує непорозуміння між двома цими поколіннями, яке, щоправда, не заважає існувати жодній зі сторін. І обидва ці табори вірять, що саме вони є справжніми «хіпанами», які ведуть свій початок з 66-го року зі Штату Каліфорнія (США). Хоча особливо ревні історики починають відлік цього руху ще із початку минулого сторіччя. Справді, у 20-х роках у Німеччині з'явилося те, що нагадує «хіпі». Сотні молодих людей об'єдналися у в групи із назвою WANDERVOGEL. Вони мандрували країною, не визнавали дорослих авторитетів, носили довге волосся, читали індійських філософів і проголошували принципи вільної любові. Але не дивлячись на все це WANDERVOGEL так і не змогли зробити бодай мінімальний переворот у тогочасній культурі, через що і пішли в історичне забуття.

Стосовно ж руху, що веде своє коріння з 60-х, то тут все було значно серйозніше. Для його виникнення існував ряд соціальних та культурних причин, які не в останню чергу були викликані і другою світовою війною. Річ у тому, що після перемоги на Гітлером, західний світ опинився перед необхідністю якось перебудовуватися і підлаштовуватися під нові реалії геополітики. З середини 50-х почали міцнішати консервативні умонастрої, що у філософії вилилося у течію «структуралістів», які наполягали, що все життя - це певна структура. І кожна людина повинна виконувати відведену їй роль.

Але паралельно з цим у повітрі того часу уже незримо був присутній дух революції, вибух якої припав на студентські виступи 68-го року. І тут хіпі проявили себе цілком життєздатною силою у боротьбі з консерваторами і ретроградами. Основна частина цієї субкультури складалася із дітей цілком забезпечених батьків. Під впливом східних містиків, які проповідували пошуки гармонії і щастя за межами матеріального світу, тисячі хлопців і дівчат, тікали з дому, поселялися комунами і жили ні від кого незалежним життям, відрощуючи якомога довше волосся.

Волоссю хіпі надавали неабиякого значення. В одному з найвідоміших маніфестів хіпі - «Маніфесті Сталкера» написано: «Недаремно споконвіку бунтарі, які протестували проти надмірної раціоналізації суспільного життя, люди мистецтва - художники, музиканти, поети - не дуже поважали перукарів. Волосся - це наче антени, які дозволяють вловлювати найтонші коливання фізичних і біологічних полів».

Окрім розкішних патлів на голові, хіпі мали і інші форми відзнак, найвідомішою з яких є «фенічка», або «фенька», котра вважається вершиною хіповського самовираження. Фенька може бути якою завгодно. Саме слово походить від вільної інтерпретації англійського «thing», тобто «річ». Початково так називалися будь-які дрібнички, які дарувалися одне одному. Пізніше, так стали називати прикраси, причому виключно саморобні. Найчастіше «феньки» - це сплетені з бісеру браслети, які крім функції декору несуть і інше смислове навантаження. Для того, щоб зрозуміти приховане послання, зашифроване у ній, треба звернути увагу на кольори, розміри, стиль виробу. Крім того, у більшості «феньок» існує своє ім'я, яке придумує сам автор. Звісно, що існують і легендарні феньки, які переходять з рук в руки.

Окрім зовнішніх прикрас і яскравого одягу, дуже часто хіпі асоціюються у людей і з вживанням наркотиків. Починаючи з 60-х років, коли різні психотропні речовини почали активно використовуватися молоддю для «пробудження своєї духовної і творчої потенції», хіпі не стояли осторонь цього процесу. В історію вони потрапили з двома наркотиками - коноплею, та LSD. Відкидаючи всі звинувачення у наркоманії, вони завжди наводили цитату відомого дослідника Теренса Маккени: «Я виступаю на захист психоделіків не тому, що вважаю їхнє вживання справою простою і легкою, а тому, що часто це єдиний засіб. Все інше — неефективне. Якби слова були хоч трохи дієві, то людям би вистачило однієї Нагірної проповіді». Прикриваючись цим великомудрим філософствуванням, хіпі вживали наркотики, як вони це називали, для розширення власної свідомості та виштовхуванням за звичні межі тогочасного світу.


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5644-22.html