Українські реферати

Музеї та пам’ятники Черкас
Сторінка: 3
Розділ: Українознавство

Суттєвим доповненням до історії розвитку сучасного образотворчого мистецтва України є велика колекція графіки, що представлена в чотирьох залах експозиції Черкаського обласного художнього музею.

Художній музей із перших днів свого життя став своєрідним центром відродження української національної культури. Постійно проводяться зустрічі з художниками, письменницькі поетичні вечори, виступи капели бандуристів, камерних оркестрів, ансамблю духовної музики “Канон”, артистів Черкаської обласної філармонії та Черкаського музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка, хору музичного училища та фольклорних ансамблів.

Музей є також методичним центром з питань образотворчого мистецтва по організації виставкової, експозиційної і фондової роботи музеїв обласного підпорядкування.[3]

РОЗДІЛ 2. ПАМ’ЯТНИКИ ЧЕРКАС

МОНУМЕНТАЛЬНІ ПАМ’ЯТНИКИ

Меморіальний комплекс «Пагорб слави»

Увічнює пам'ять черкасців, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. та воїнів, полеглих в боях за Черкаси. На Їх честь у 1967 р. споруджено пам'ятник, який в 1975 р. був реконструйований у меморіальний комплекс «Пагорб Слави». Автори комплексу - скульптори Г. Кальченко, Є. Кунцевич, В.Микитенко, архітектори А.Ігнащенко, О.Ренькас.

Композиція вирішена у великих монументальних формах. Широку ритуальну площу завершує курганоподібний напис із гранітними східцями, увінчаний скульптурою жінки-матері Батьківщини (висотою 10 м). У піднятій правій руці – чаша з Вічним вогнем, ліва рука звернена вперед, до ритуальної площі. На облицьованій гранітом підпірній стіні напівовальної форми змонтована горельєфна композиція (20,9x2,2 м) на батальну тему і висічені прізвища 904 воїнів-черкащан, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.

Праворуч від ритуальної площі розміщена братська могила 3619 воїнів із підрозділів 73-го стрілецького корпусу 52-ї армії 2-го Українського фронту, 3-ї і 5-ї повітрянодесантних бригад і 22 партизанів із загону ім. Сталіна які загинули у листопаді-грудні 1943 р., визволяючи Черкаси від фашистських загарбників. Їхні останки на Пагорб Слави були перенесені у 1967, 1975 і 1992рр. із братських та індивідуальних захоронень в різних частинах міста. Прізвища полеглих воїнів висічені на надмогильних плитах із сірого граніту.

Ліворуч від братської могили розміщені могили Героїв Радянського Союзу, які загинули в боях за Черкаси: В.М.Молоткова, I.О.Онопрієнка, Ф.Ф.Лазарєва, В.П.Поднєвича, С.А.Чалова, на яких встановлені лабрадоритові надмогильні плити (1,5х1,2 м) з меморіальними написами.

Висота земляного пагорба - 10 м, діаметр основи - 60 м.

Братська могила радянських воїнів і партизан

Поховано 3619 воїнів і 22 партизани, які загинули з 14 листопада по 14 грудня 1943 року в боях за визволення Черкас від німецько-фашистських зарбників. Відомі прізвища 905 воїнів і 2 партизан.

Із 1968 р. на могилі встановлено надгробок (37,0х4,6 м) із 35 гранітних блоків із висіченими прізвищами похованих. В лівій частині надгробка вмонтовано лабрадоритову плиту з написом: «Они отдали жизнь за освобождение города Черкассы. Куда б ни шел, ни ехал ты, но здесь остановись. Могиле этой дорогой всем сердцем поклонись».

Могила В.М. Молоткова

Володимир Михайлович Молотков (1922-1943) - лейтенант, командир взводу управління батареї 849-го артилерійського полку 294-ї стрілецької дивізії 52-ї армії Другого Українського фронту. Народився в Москві, росіянин. В 1941 р. добровольцем пішов у діючу армію.

В боях за Черкаси 29 листопада 1943 р. його батарея знищила 5 кулеметних гнізд і близько 30 фашистських автоматників, 3 грудня артилеристи підбили 4 ворожих танки. У вуличних боях, командуючи гарматою, В.М.Молотков підбив ще 4 танки, знищив мінометну батарею, декілька кулеметів і близько сотні фашистів. 12 грудня 1943 р. В.М.Молотков поліг смертю хоробрих.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 р. В.М.Молоткову присвоєно звання (посмертно) Героя Paдянського Союзу.

На Пагорб Слави останки героя були перенесені із скверу на розі вулиці Комсомольської (нині - Смілянської) і бульвару Шевченка в 1967 р.

Могила І.О.Онопрієнка

Іван Олексійович Онопрієнко (1920-1943) - старший сержант, навідник гармати 130-го окремого винищувального протитанкового артилерійського дивізіону 254-ї стрілецької дивізії 52-ї армії Другого Українського фронту. Народився в с.Шахворостівці Миргородського району на Полтавщині, українець. В діючій армії з 1941 р.

У складі наступаючих військ одним із перших 14 листопада 1943 року форсував Дніпро в районі Свидівка. В боях за Черкаси І.О.Онопрієнко разом з обслугою гармати 18 листопада знищив 4 танки ворога. Поліг смертю героя 1 грудня в районі цукрорафінадного заводу.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 р. І.О.Онопрієнку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

На Пагорб Слави останки героя були перенесені з братської могили біля цукрорафінадного заводу в 1967 р.

Могила Ф.Ф. Лазарєва

Федір Федорович Лазарєв (1922-1943) - молодший лейтенант, командир танка 378-го танкового батальйону 173-ї танкової бригади 52-ї армії Другого Українського фронту. Народився в с.Филипкове Удомельського району Калінінської області, росіянин. В діючій армії з 1941 р.

У боях за Черкаси танковий екіпаж Ф.Ф.Лазарєва знищив 17 кулеметних гнізд, 3 гармати, танк і значну кількість гітлерівців. 11 грудня, під час бою в районі залізничного вокзалу танк Ф.Ф.Лазарєва був підпалений, але екіпаж не покинув його, а повів палаючу машину на ворожі позиції, знищивши гармату противника з обслугою. У цьому бою Ф.Ф.Лазарєв і водій-механік С.А.Чалов загинули смертю хоробрих.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 р. Ф.Ф.Лазарєву посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

На Пагорб Слави останки героя були перенесені із скверу на розі вулиці Комсомольської (нині - Смілянської) і бульвару Шевченка в 1 967 р.

Могила В.П. Поднєвича

Валентин Панасович Поднєвич (1923-1943) - старший лейтенант, командир батареї 849-го артилерійського полку 294-ї стрілецької дивізії 52-ї армій Другого Українського фронту. Народився в с.Судженка Кемеровської обл., росіянин. У діючій армії з липня 1942 р.

У боях за Черкаси 2 грудня 1943 р. батарея В.П.Поднєвича потрапила в оточення. Завдяки умілим і рішучим діям командира артилеристи прорвали кільце, знищивши при цьому 2 самохідні гармати, танк і багато живої сили ворога. 4 грудня батарея знищила 3 ворожі танки і самохідну гармату. Поранений командир особисто підбив фашистського танка гранатою. 5 грудня 1943 р. В.П.Поднєвич поліг смертю хоробрих на південно-східній околиці міста.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1944 р. В.П.Поднєвичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

На Пагорб Слави останки героя були перенесені із скверу на розі вулиці Комсомольської (нині - Смілянської) і бульвару Шевченка в 1967 р.

Могила С.А. Чалова

Степан Андрійович Чалов (1919-1943) - старший сержант механік-водій танка 173-ї танкової бригади 52-ї армії Другого Українського фронту.


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5661-3.html