Українські реферати

Облік, контроль і аналіз реалізації товарів в системі управління підприємствами роздрібної торгівлі
Сторінка: 15
Розділ: Бухгалтерський облік, оподаткування

Слід відмітити, що в бухгалтерському обліку ПДВ, включаючи податкові розрахунки на субрахунках 643 “З податкових зобов’язань” і 644 “З податкового кредиту”, надто багато нераціонального та незрозумілого. Тому необхідний пошук раціональних шляхів удосконалення обліку податку на додану вартість на державному рівні. Достатньо лише підкреслити, що в даний час для бухгалтерського обліку ПДВ застосовуються кілька субрахунків, кореспонденція яких Інструкцією в принципі не визначена.

Напрошується висновок, що до того часу, поки не буде чітко розмежовано бухгалтерський і податковий облік ПДВ, не буде детальної характеристики субрахунків 641, аналітичний рахунок "З податку на додану вартість", 643 "З податкових зобов’язань" і 644 "З податкового кредиту", плутанини в бухгалтерському обліку податку на додану вартість та негативних її наслідків не уникнути.

Введення до Плану рахунків бухгалтерського обліку відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» субрахунку 643 "З податкових зобов’язань", пов’язаного з податковим обліком ПДВ, викликало суттєве ускладнення бухгалтерського обліку реалізації товарів і розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість. Згідно з положеннями Закону та Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість субрахунок 643 "З податкових зобов’язань" повинен застосовуватись тільки у випадках, коли в зв’язку з врахуванням події, що відбулася раніше, нема законних підстав відобразити в обліку податкове зобов’язання з ПДВ безпосередньо на субрахунку 641, аналітичний рахунок "З податку на додану вартість" , тобто в разі надходження авансових платежів (передоплат) від покупців і відвантаження товарів в рахунок цих платежів в наступні місяці.

Правильне і раціональне відображення в бухгалтерському обліку реалізації товарів (доходу) і пов’язаних з нею податкових зобов’язань з ПДВ має важливе значення для забезпечення повних і своєчасних розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість, для недопущення сплати штрафних санкцій та пені у зв’язку з помилками в бухгалтерському обліку реалізації товарів та розрахунків з бюджетом з ПДВ [53].

Вивчення даного питання дає можливість зробити висновок про те, що на підприємствах роздрібної торгівлі основна діяльність з продажу товарів може здійснюватись у різних формах, що призводить до відмінності у синтетичному обліку відображення даних операцій та визначає різний порядок формування доходів підприємства, які є результатом реалізації товарів. Тому для повноти і достовірності даних обліку підприємства з врахуванням всіх його особливостей, базове підприємство розробляє власну облікову політику та дотримується діючого в державі чинного законодавства, постійно слідкуючи за всіма змінами та доповненнями до нього.

2.3. Облік реалізації товарів у системі прийняття управлінських рішень

Бухгалтерський облік в Україні поділяється на фінансовий і управлінський. В загальному вигляді структуру бухгалтерського обліку можна представити за допомогою наступної схеми (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Структура бухгалтерського обліку

Управлінський облік – процес у межах кожного підприємства, мета якого – забезпечення управлінського апарату інформацією, що використовується для планування, власне управління та контролю за діяльністю підприємства.

Управлінський облік передбачає виявлення, вимірювання, збирання, аналіз, підготовку, передачу та приймання інформації, необхідної управлінському апарату для виконання його функцій.

Кожне підприємство створює власну систему управлінського обліку, використовуючи різноманітні прийоми планування, обліку, контролю та аналізу.

Організація управлінського обліку має забезпечити ідентичність інформації та розрахунків, зроблених на основі фінансового обліку.

Управлінський вид обліку розвивається в зв’язку з переходом підприємств нашої країни до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи бухгалтерського обліку, який дозволяє суттєво доповнити облік фінансовий. Він являє собою систему обліку всіх необхідних показників, що формують інформаційну базу оперативних управлінських рішень і планування діяльності підприємства на майбутні періоди [46].

Управлінський (внутрішньогосподарський) облік не є якимось самостійним бухгалтерським обліком. Це є продовження, а точніше, подальше поглиблення, деталізація даних фінансового обліку в частині затрат і доходів діяльності, коли розкривається ефективність придбання ресурсів, їх реалізації чи переробки, організаційних рішень, їх мотивації тощо. Цей облік являється комерційною таємницею підприємства і складається для конкретного підприємства, виходячи з виду діяльності, характеру технологій, організаційних рішень.

Основними користувачами інформації з управлінського обліку є керівники, власники, засновники, менеджери. Отже, побудова управлінського обліку ґрунтується на даних фінансового обліку, тобто вихідними для управлінського обліку є дані фінансового обліку. Завдання управлінського обліку – розкрити на основі деталізації і предметно-цільової конкретизації відповідність або невідповідність витрат та доходів бізнес-плановим показникам, при відхиленні визначити, хто був ініціатором економії витрат і отриманні більшого доходу або винуватцем перевитрат і зменшення величини доходу. Це означає, що до управлінського обліку потрібно залучати дані (показники) бізнес-плану, тобто не облікову планову інформацію.

Нарешті, в побудові управлінського обліку бере участь також різна технологічна, маркетингова та інші інформація, яка може впливати на оптимізацію управлінських рішень щодо скорочення витрат, збільшення доходів, одержання додаткового прибутку або зменшення збитків.

“Внутрішньогосподарський облік” в різних країнах називають по-різному залежно від того, як він формувався: в англо-американській системі – управлінським, у французькій – виробничим, а у німецькій – контроллінгом.

Це ще раз підтверджує про те, що результати цього обліку являються комерційною таємницею підприємства і не повинні надаватися зовнішнім користувачам.

В процесі побудови системи інформаційного забезпечення управління реалізацією управлінський облік призваний формувати групи показників, що відображають обсяги діяльності, величину і склад витрат, а також величину і склад отримуваних доходів. Дані групи показників формуються в процесі управлінського обліку зазвичай по наступних блоках:

1) за видами діяльності підприємства, що пов’язані із формуванням прибутку (доходів) підприємства (операційна діяльність, інвестиційна діяльність, фінансова діяльність);

2) за видами товарів – по груповій номенклатурі, а при необхідності і в розрізі окремих найменувань товарів;

3) за центрами відповідальності (створеними на підприємстві центрами витрат, доходів, прибутку тощо).


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5710-15.html