Українські реферати

Облік, контроль і аналіз реалізації товарів в системі управління підприємствами роздрібної торгівлі
Сторінка: 4
Розділ: Бухгалтерський облік, оподаткування

- сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету;

- сума надходжень за договором комісії (доручення) на користь комітента (довірителя);

- сума попередньої оплати товарів;

- надходження, що належать іншим особам.

Величина доходу для підприємств роздрібної торгівлі визначається по сумі виручки, яка одержана від продажу товарів.

2. Податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” одним із об’єктів оподаткування є операції з поставки товарів на митній території України. При цьому база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості без урахування ПДВ, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

У разі продажу товарів без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах товарообмінних операцій, передачі товарів для невиробничого використання, для натуральної оплати праці, а також при поставці товарів пов’язаній особі або суб’єкту підприєм­ницької діяльності, який не зареєстрований платником ПДВ, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни [5].

3. Собівартість реалізованих товарів.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю товарів і сумою торгової націнки, віднесеної до реалізованих товарів.

4. Дохід від продажу товарів в податковому обліку.

Дохід від продажу товарів є складовою частиною валового доходу в Декларації з податку на прибуток підприємства. Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначені наступні правила формування цього показника:

§ доходи від продажу товарів визначаються виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів;

§ дохід, отриманий платником податку від продажу товарів пов’язаній особі, розраховується виходячи з договірних цін, але не нижче звичайних цін;

§ суми збитків, понесених у зв’язку з продажем товарів пов’язаним особам за цінами, що нижчі за звичайні, не підлягають віднесенню до складу валових витрат;

§ дохід, одержаний від продажу товарів особами, які звільнені від сплати податку на прибуток або сплачують цей податок по іншій ставці ніж основна, визначається виходячи з договірних цін, але не нижче звичайних цін;

§ датою збільшення валового доходу вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша з подій: або дата зарахування коштів від покупця на банківській рахунок підприємства в оплату товарів, що підлягають продажу, або дата відвантаження товарів [6].

Таким чином, значення і роль процесу реалізації суттєво зростають за умов ринкової економіки. Саме завоювання ринків, можливості реалізації товарів визначають відповідні обсяги їх закупівлі. Закуповують лише ті товари і в таких об’ємах, в яких їх можна реалізувати.

1.2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та спеціальної літератури

Як відомо, в ефективному і оперативному функціонуванні зацікавлене саме підприємство і велике коло інших осіб (акціонери, інвестори, кредитори, держава тощо). Їх інтереси найрізноманітніші, вони перебувають в постійному русі та взаємодії, але іноді носять суперечливий характер.

Для неупередженості облікових даних весь процес ведення обліку регулюється державою. Особливістю сучасного державного регулювання обліку є його непостійність, багаторазові зміни діючих законів та інших нормативно-правових актів, що призводить до невизначеності обліку деяких операцій. Бувають випадки, коли законодавство змінюється у зворотньому напрямі – не лише не адаптується до нових умов, а й перешкоджає формуванню та функціонуванню вже існуючих соціально-економічних інститутів позитивного характеру. Тому для правильної організації та здійснення обліку торговельної діяльності підприємствами роздрібної торгівлі необхідно систематизувати основну діючу нормативно-правову інформацію та вивчити спеціальну літературу, в якій розглядаються питання організації та обліку операцій реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі.

Перелік нормативної бази щодо обліку, аналізу та контролю реалізації товарів наведено в Додатку В.

На цей час облік, аналіз, контроль реалізації товарів на підприємствах торгівлі регулюють нормативні документи, які можна умовно поділити на три напрямки:

1. Законодавчі та нормативні документи, що регулюють в цілому підприємницьку діяльність підприємств торгівлі;

2. Законодавчі та нормативні документи, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку та контролю на торговельних підприємствах;

3. Законодавчі та нормативні документи, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку та контролю реалізації товарів в підприємствах торгівлі.

До першої вище зазначеної групи належать нормативно-правові документи, які в цілому регулюють порядок здійснення підприємницької діяльності підприємствами.

Зокрема в Законі України “Про господарські товариства” зазначено статус господарських товариств, як окремих господарських суб’єктів в Україні, порядок їх створення, права та обов’язки як юридичних осіб. Так, товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

У Законі зазначається, що прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання [11].

Господарський Кодекс України визначає основні напрямки та джерела формування майна підприємства за рахунок розміщення капіталу. Так, майно підприємства відповідно до Кодексу становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства [2].

Цивільним кодексом України регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи [3].

Таким чином, представлені вище нормативні документи регулюють здійснення операційної діяльності торговельних підприємств, що дає змогу юридично правильно здійснювати підприємницьку діяльність.

До другої вище зазначеної групи належать нормативно-правові документи, які в цілому регулюють порядок проведення контролю діяльності підприємств торгівлі та ведення бухгалтерського обліку.


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5710-4.html