Українські реферати

Облік і аудит витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції рослинництва
Сторінка: 24
Розділ: Підприємництво

У разі перевірки відповідності складу інших прямих витрат ми маємо підтвердити включення до них всіх інших виробничих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість кінцевої продукції, витрати на виправлення браку та ін.

У ході перевірки витрат виробництва слід особливо уважно простежити законність та правильність їх включення до собівартості продукції (робіт, послуг).

Джерелом для перевірки правильності віднесення витрат на рахунки бухгалтерського обліку є первинні і зведені документи.

При проведенні аудиту слід враховувати нерівномірність та одночасне здійснення витрат під урожай двох суміжних років, що потребує чіткого й правильного розмежування в обліку витрат поточного року та витрат під урожай майбутніх років. Обов’язковим є також ведення аналітичного обліку за видами виробництв і культур.

Особливу увагу приділено перевірці дотримання строків та правильності списання витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного та майбутнього років. Маємо проаналізувати правильність списання цих витрат на аналітичні рахунки.

Згідно з Порядком обліку витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного року (озимі зернові) вони мають відноситися на аналітичні рахунки за кожною статтею. Аналогічно розподіляються витрати на ярі культури майбутнього року.

Витрати незавершеного виробництва мають бути розподілені до 1 липня на основі спеціального розрахунку, де визначається сума розподілу за об’єктами. Суму витрат, що підлягає розподілу, визначають на основі величини витрат на 1 га (в цілому і за статтями) та використаної площі під конкретну культуру.

Достовірність аналітичного обліку витрат і виходу продукції рослинництва перевіряється на основі даних Виробничих звітів, які щомісяця складає кожний структурний підрозділ досліджуваного сільськогосподарського підприємства.

Нами підтверджено правильність проведених коригувань та повноту оприбуткування продукції. Повнота і своєчасність оприбуткування вирощеного врожаю може бути найбільш достовірно встановлена в процесі здійснення внутрішньогосподарського контролю, який охоплює усі етапи – доставку вирощеного врожаю на токи і в комори, зважування, зберігання, сушіння, очищення, облік тощо. Особливо важливим є контроль достовірності даних про масу намолоченого й доставленого на тік зерна. З метою виявлення відхилень маси по господарству за той самий день доцільно буде перевірка кожного талону. Аналогічно для визначення врожаю зерна аналізують дані реєстрів.

При перевірці повноти оприбуткування зерна особливу увагу маємо звернути на правильність зважування тари при його перевезенні та списання на досушування і засміченість.

Для перевірки достовірності списання зерна на витрати потрібно визначити середній відсоток його вологості та засміченості до і після переробки. Різниця у вологості й засміченості зерна до і після переробки, визначена за середнім відсотком, є допустимою нормою списання його на усушку та непридатні для використання відходи. Середню норму множать на первинну бункерну масу загального вологого збору даної партії і розраховують обсяг зерна, яке підлягає списанню на витрати.

Розвитку рослинництва значною мірою сприяє обґрунтованість розробки виробничої програми та складання технологічних карток. Маємо ретельно перевірити правильність визначення обсягів робіт, норм і розцінок, закладених у плані.

У ході перевірки виробничої програми потрібно:

- встановити рівень її виконання по підприємству в цілому та в розрізі бригад, ланок, тощо;

- виявити кількісний вплив чинників на валове виробництво продукції;

- з’ясувати причини зниження врожайності, скорочення посівних площ під окремі культури тощо.

ВИСНОВКИ

Для написання дипломної роботи було обрано тему: «Облік і аудит витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції рослинництва».

Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці, а з іншого – одержання нової продукції (робіт чи послуг).

Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках.

Рослинництво як галузь господарства характеризується низкою особливостей. Воно визначається, з одного боку, впливом природних факторів, з другого – соціальних, які необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку. Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з’являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.

При написанні роботи було використано різні методологічні прийоми і способи, зокрема систематизація, групування, аналіз, підрахунки тощо.

Базою дослідження обрано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Вікторія».

Агрофірма створена на основі орендованих земель, загальна площа яких становить 3739,0 га.

Товариство створено з метою виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, наданням засновникам товариства та іншим громадянам послуг щодо ведення сільського господарства і здійснення інших пов’язаних з ним видів діяльності, а також отримання на цій основі прибутку.

Видами діяльності СТОВ Агрофірма «Вікторія» є:

- вирощування зернових та олійних культур;

- вирощування кормових культур;

- розведення великої рогатої худоби;

- оптова торгівля зерном та кормами для тварин.

Згідно проведеного аналізу на підприємстві можна сказати, що в основному переважає по товариству виробництво продукції рослинництва 5602,0 тис. грн у 2008 році; 4981,5 тис. грн – у 2009 році. Дані підтверджують рослинницький напрям діяльності базового сільськогосподарського товариства, а саме переважно – пшениця озима, ячмінь ярий та соняшник.

Так, у 2009 році було вирощено пшениці озимої на 927,7 тис. грн менше порівняно з 2008 роком на 442,6 тис. грн , виробництво соняшника збільшилося на 1027,0 тис. грн. та виробництво ячменя ярого також збільшилося на 155,7 тис. грн , у тому ж порівнянні. Ще однією культурою зернових у товаристві є кукурудза на зерно, обсяги вирощування яких в 2009 році збільшилися на 229,6 тис. грн


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5752-24.html