Українські реферати

Бібліотека та її роль в системі наукових комунікацій
Сторінка: 5
Розділ: Діловодство

Бібліотека — одна з провідних установ, які займаються науковими дослідженнями у галузі книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства, пресознавства, джерелознавства, документознавства, біографістики, археографії, мистецтвознавства, історії культури, інформатизації бібліотек, збереження, консервації і реставрації документів.

2.3.2. Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка

Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка володіє потужним зібранням вітчизняних і зарубіжних документів. Фонд бібліотеки налічує 7 млн. прим., є національним надбанням і дозволяє задовольняти найрізноманітніші наукові, освітні, інформаційні та інші потреби користувачів, включаючи відпочинок та дозвілля. До послуг користувачів найрізноманітніші види документів: книги і брошури (2,5 млн. прим), журнали (1,9 млн. прим.), газети (21,5 тис. компл.), нотні видання (близько 104,6 тис. прим.), картографічні (4,5 тис. прим.), ізографічні видання (5,5 тис. прим.), описи винаходів (1,5 млн. прим.), нормативно-технічні документи, стандарти (35 тис. прим.), кінофонофотодокументи (9,2 тис. прим.), автореферати дисертацій (670 тис. прим.), електронні документи (2877 од.), документи на мікроносіях (133,8 тис. прим.), відеокасети (120 од.).

З метою збереження видань, що становлять історико-культурне надбання, та покращення доступу до них ХДНБ ім. В. Г. Короленка здійснює роботу по створенню електронного фонду документів. На даний час бібліотека має 49 оцифрованих книг, 8 журналів, 17 газет.

2.3.3. Волинська обласна універсальна наукова бібліотека

імені О. Пчілки

Провідний просвітницький, культурний, науково-інформаційний центр Волинської області; найбільша публічна книгозбірня регіону; депозитарій краєзнавчих видань; інформаційний та науково-методичний центр для бібліотек Волині.

Значна увага бібліотеки надається формуванню бібліотечного фонду, його належному збереженню, розкриттю та використанню. На 01.01.2011 р. бібліотечний фонд становить 665540 прим., з них книг – 484820 прим. Передплачувалося 436 назв періодичних видань: 321 журнал, 115 газет, у т.ч. 33 назви періодики іноземними мовами. На основі системи автоматизації ІРБІС здійснюється наукова обробка документів. В електронний каталог книг, на даний час, внесено 2946 записів на нові надходження документів, всього база складає 13835 записів. Поповнюються електронні бази даних: періодичних видань та статей із них; назв періодичних видань, передплачених бібліотеками м. Луцька; документів іноземними мовами; нот та аудіовізуальних матеріалів; «Краєзнавство»; «Історична Волинь». Загальний обсяг власних електронних бібліографічних баз даних на 01.01.2010 р. становить 106,38 тис. записів.

Обслуговування користувачів в мережі Інтернет забезпечує Інтернет-центр бібліотеки, створений за сприяння Посольства США в Україні. Протягом 2010 року було 3069 тематичних запитів. Для кращого орієнтування у всесвітній інформаційній мережі за 2010 р. підготовлено 50 вебліографічних списків ( у 2009 р. – 28).

Забезпечується інформаційна і технічна підтримка регіонального інформаційного порталу «Волинь», який акумулює веб-ресурси та документи краєзнавчої тематики. У на порталі розміщено всього – 1944 документів, 514 веб-ресурсів, 3134 новини. За 2010 рік портал відвідали 21952 віртуальні користувачі, які переглянули понад 80000 сторінок.

3. Засоби наукової комунікаціїу мережевому середовищі

Для визначення розвитку наукової комунікації і ролі бібліотеки в них доцільно спочатку визначити тенденції розвитку основного комунікаційного засобу – наукового документопотоку. Значна частина інформації, що виробляється та існує в електронному вигляді, надходить до бібліотек.

Бібліотеки стають виробниками власних електронних інформаційних ресурсів, у практику бібліотек поряд з видавничою діяльністю починає входити тиражування на компакт-дисках окремих інформаційних продуктів та електронних ресурсів. Вагомою складовою документно-інформаційного ресурсу сучасної бібліотеки стають електронні інформаційні ресурси, відомості про які мають бути включені до бібліотечних інформаційно-пошукових систем. Інформаційна діяльність бібліотек активно переміщується в нове інформаційно-комунікаційне середовище. За цих обставин електронні ресурси стають об’єктами бібліотечних технологій, а також продуктами бібліотечно-інформаційної діяльності, тому виникає необхідність адаптації до вимог електронного середовища бібліотечно-технологічних процесів.

З появою Інтернету, як єдиного комунікаційного середовища, змінюються звичні методи одержання інформації, видозмінюються засоби доступу людей до знань, прискорюється прогрес у всіх суспільних сферах, ініціюється поява нових цінностей, тенденцій і проблем.

Особливо це стосується наукової інформації. Електронна форма уможливлює сьогодні більш компактне зберігання інформації, її оперативне та широке розповсюдження і, крім того, надає можливості маніпулювати нею.

Значна кількість різних документів вже сьогодні існує лише в електронному вигляді. Наприкінці XX ст. в Інтернеті налічувалося більше 300 млн сайтів. Інтернет, на загальну думку, перетворюється у віртуальну державу зі своєю власною «кіберкультурою», територією й населенням, що не залежить від національних або політичних меж.

Дефініція Інтернет випливає із сутнісних функцій, що властиві глобальній комп’ютерній мережі, а саме:

1) Інтернет — загальнодоступне сховище інформації, всесвітня бібліотека, архів, інформаційне агентство;

2) Інтернет — глобальний комунікаційний канал, що забезпечує у всесвітньому масштабі передачу мультимедійних повідомлень;

3) Інтернет — допоміжний засіб соціалізації й самореалізації особистості та соціальної групи шляхом спілкування із зацікавленими партнерами, всепланетний клуб зацікавлених партнерів.

Виходячи з вищевикладеного, одержуємо дефініцію:

Інтернет — глобальна соціально-комунікаційна комп’ютерна мережа, що призначена для задоволення особистих і групових комунікаційних потреб за рахунок використання телекомунікаційних технологій.

Аналіз наукових публікацій показує, що з другої половини 1990-х років починається бурхливий розвиток веб-технологій. Нові можливості бібліотек широко обговорюються на сторінках професійної преси.

Для сучасного періоду характерна розробка ряду теоретичних обґрунтувань функціонування інформаційно-бібліотечної сфери в мережевому середовищі. Зовнішнє й внутрішнє середовище бібліотек формується швидкими темпами й теоретичне бібліотечне співтовариство не встигає за змінами практики, а практики не мають достатнього теоретико- методологічного інструментарію для повноцінного наукового аналізу.

Ускладнення виникають із визначеннями інтернет-технологій. Усталені й унормовані поняття цієї сфери в бібліотеко-, бібліографо-, книго-, документо- та архівознавстві відсутні.

Інтернет-ресурси — це нові комунікаційні канали. Інформаційний ресурс глобальної комп’ютерної мережі розглядається як сукупність документів, що існують в електронній формі та системно взаємопов’язані між собою як різновидові інформаційні джерела, що оприлюднюються через мережу Інтернет і використовуються для виконання їх функцій. Розглядаються й інформаційні ресурси локальної комп’ютерної мережі наукової бібліотеки .


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-5809-5.html