Українські реферати

Эффективное управление кредиторской задолженностью
Сторінка: 9
Розділ: Банківська справа

При досягненні даного "тимчасового балансу" дебіторської і кредиторської заборгованості, необхідно також досягти і "балансу їхньої вартості": тобто в даній ситуації процентні та інші витрати, зв'язані з обслуговуванням кредиторської заборгованості (як мінімум) не повинні перевищувати доходи, викликані вигодами, що зв'язані із самим фактом відстрочки власної дебіторської заборгованості (при цьому "нормальний" розмір націнки в розрахунок не приймається).

Для того, щоб визначити ступінь залежності компанії від кредиторської заборгованості необхідно розрахувати кілька наступних показників.

Коефіцієнт залежності підприємства від кредиторської заборгованості. Розраховується як відношення суми позикових засобів до загальної суми активів підприємства. Цей коефіцієнт дає представлення про тім, на скільки активів підприємства сформовані за рахунок кредиторів.

Коефіцієнт самофінансування підприємства. Розраховується, як відношення власного капіталу (частини статутного фонду) до притягнутого. Даний показник дозволяє відслідковувати не тільки відсоток власного капіталу, але і можливості керування всією компанією.

Баланс заборгованостей. Визначається як відношення суми кредиторської заборгованості до суми дебіторської заборгованості. Даний баланс варто складати з урахуванням термінів двох цих видів заборгованостей. При цьому бажаний рівень співвідношення багато в чому залежить від тієї стратегії, що прийнята на підприємстві (агресивна, консервативна чи помірна).

Описані вище економічні показники дають, в основному, кількісну оцінку кредиторської заборгованості. Для більш повного аналізу складаючись кредиторської заборгованості, варто дати і якісну характеристику даних пасивів.

Коефіцієнт часу. Визначається як відношення середньозваженого показника терміну погашення кредиторської заборгованості до середньозваженого показника терміну оплати по дебіторській заборгованості. При цьому середній термін погашення кредиторської заборгованості необхідно утримувати на рівні не нижче, ніж ті усереднені терміни, що повинні дотримувати дебітори підприємства.

Коефіцієнт рентабельності кредиторської заборгованості. Визначається як відношення суми прибули до суми кредиторської заборгованості, що відбиті в балансі. Даний показник характеризує ефективність притягнутих засобів і його особливо доцільно аналізувати по періодах. При цьому повинна бути визначена залежність динаміки змін цього коефіцієнта від тих основних факторів, що вплинули на його ріст чи зниження (зміни термінів повернення, структури кредиторів, середніх розмірів і вартості кредиторської заборгованості і т.і.).

Таблиця 3. Оптимальні "рамкові" значення основних коефіцієнтів, що характеризують стан кредиторської заборгованості на підприємстві.

 

Крупная промы- шленность  

Капи- тальное строи- тельство  

Оптовая торговля

Услуги (средние и крупные обороты)

Фина- нсовые учреждения (в т. ч. банки)  

Коэффициент ликвидности

2,0 - 3,0

1,5 - 2,5

1,0 - 2,0

1,0 - 1,5

0,8 - 1,0

Коэффициент "кислотного теста"

1,0 - 2,0

0,8 - 1,5

0,9 - 1,2

0,3 - 0,8

0,7 - 1,3

Коэффициент зависимости

0,1 - 0,3

0,2 - 0,5

0,7 - 1,0

0,6 - 0,9

2,0 - 3,0

Коэффициент самофинансирования (в %)

60 - 70

50 - 60

30 - 50

25 - 50

10 - 30

Коэффициент времени

2,0 - 3,0

1,5 - 2,0

1,0 - 1,2

1,0 - 1,3

1,0 - 1,1

Коэффициент рентабельности (в %)

10 - 20

5 - 10

20 - 30

15 - 20

2 - 6

6. Оптимізація кредиторської заборгованості.

Оскільки підприємця завжди цікавить рентабельність (віддача) власного капіталу, то можна написати: Сс=С-К, де

Сс - величина власного капіталу;

С - капітал, вкладений у даний бізнес. По суті, це актив балансу;

К - кредиторська заборгованість.

Для рентабельності власного капіталу можна записати r = I / (C - K), де I - прибуток за період часу Т.

Очевидно, що зменшення власного капіталу за рахунок кредиторської заборгованості збільшує рентабельність, якщо прибуток незмінний. Тобто будь-яка відстрочка платежів (за придбані товари, чи роботи послуги, платежі в бюджет, по оплаті праці і т.і.) збільшує рентабельність власного капіталу.

Однак часто за кредиторську заборгованість приходиться платити. Це можуть бути відсотки за банківські позички, збільшення вартості придбаних у кредит товарів, різного роду штрафи, пені, неустойки і т.і.

Розглянемо випадок узяття банківської позички. Відсотки по банківських позичках у межах дисконтної ставки Центрального Банку плюс маржа входять у витрати, відносні до собівартості. Тому можна записати ,

Эффективное управление кредиторской задолженностью, звідки Эффективное управление кредиторской задолженностью (3.1), де

I - прибуток за період часу Т без обліку витрат по оплаті відсотків по позичці;

Т - число днів, на яке видається позичка;

Тr - число днів у році;

rу - дисконтна ставка ЦБ плюс маржа;

rс - ставка, по якій видається позичка (передбачається, що rс>rу);

tI - ставка податку з прибутку.

З (3.1) ясно, що для того, щоб кредиторська заборгованість збільшувала рентабельність, необхідно, щоб I / C > (rc - ry*tI)*(T / Tr),

відкіля rc < ry*tІ + rr, де rr = (I / C)*(Tr / T) - річна рентабельність без обліку кредиторської заборгованості.

Отже, для того, щоб банківська позичка була вигідною, необхідно, щоб rc < ry*tІ + rr - коли rr > ry, чи rc < rr / (1 - t) - коли rc <= ry.


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-6309-9.html