Українські реферати

Роль світового ринку в формуванні світового господарства
Сторінка: 7
Розділ: Економічні теми

На регіональному рівні регулювання ринку послуг, як правило, здійснюється в рамках інтеграційних регіональних угод. У ЄС, наприклад, зняті обмеження на взаємну торгівлю товарами і послугами.

У глобальному плані регулюванням торгівлі послугами донедавна займалося Генеральне угода з тарифів і торгівлі, створене спочатку для регулювання світової зовнішньої торгівлі. Однак у другій половині 80-х років сфера діяльності цієї організації була розширена з ініціативи США, що є найбільшим постачальником послуг на світовий ринок; з 70-х років питання торгівлі послугами стали офіційним предметом переговорів у рамках ГАТТ.

Основна ідея пропозиції США полягала у тому, щоб у регулюванні послуг використовувати того ж правила, що вироблені стосовно товарів: не дискримінація, національний режим, транспарентность (гласність і єдність прочитання законів), незастосування національних законів на шкоду іноземним виробникам. На шляху здійснення цієї програми, однак, стоять серйозні проблеми, пов'язані насамперед з тим, що оскільки споживання послуги і її виробництво здійснюються практично одночасно, те регулювання умов виробництва послуг означає регулювання умов інвестування.

В галузі інвестування ГАТТ використовує національний режим стосовно іноземних фірм, тобто надає їм того ж права, що і національним виробникам. На практиці це означає, що США, проводячи дерегулювання свого ринку послуг, зобов'язані не пред'являти аналогічних вимог до своїх партнерів, що зберігають пільговий режим для власних національних (як правило, державних) фірм. Таке положення, наприклад, склалося в канадсько-американських відносинах в області транспорту. Провівши на початку 80-х років дерегулювання в галузі транспорту, США зштовхнулися з такою ситуацією, коли американські компанії виявилися змушеними конкурувати з іноземними на

своєму ринку, практично не маючи виходу на канадський, де існувала державна монополія.

Країни, що розвиваються, зі своєї сторони, прагнуть зберегти за собою право контролювати діяльність іноземних фірм і насамперед філій ТНК, тобто орієнтуються на режим найбільшого сприяння.

На відкрившейся у 1986 р. нараді в Пунта дель Эсте (Уругвай) була досягнута домовленість про створення спеціальної групи і початок обговорення питань торгівлі послугами на глобальному рівні. Переговори про послуги були винесені за офіційні рамки ГАТТ і стали проводитись паралельно з обговоренням питання про торгівлю товарами. Результатом тривалих переговорів з'явилося прийняття спеціальної угоди, що получили найменування ГАТТ (Генеральна угода по торгівлі послугами) і складавшейся з трьох частин: рамкової угоди, що визначає загальні принципи і правила регулювання торгівлі послугами; спеціальних угод, прийнятних для окремих сервісних галузей; списку зобов'язань національних урядів по ліквідації обмежень у сервісних галузях.

Результатом переговорів у рамках Уругвайського раунду було досягнення угоди про лібералізацію торгівлі послугами. Регулюванню піддалися послуги в галузі телекомунікацій, фінансів і транспорту. На настійну вимогу Європи і насамперед Франції, що турбувалася за збереження самобутності своєї національної культури, зі сфери дії угоди були виключені питання експортного продажу кінофільмів і телепрограм.

З 1 січня 1995 р. Угода про регулювання торгівлі послугами ввійшло в якості невід'ємної і складової частини в пакет документів про створення Всесвітньої торгової організації. ГАТТ функціонує в рамках ВТО.

4.4 Ринок наукових досліджень і ліцензійної торгівлі.

У середині XX сторіччя під впливом науково-технічної революції, інтеграційних процесів і структурних зрушень у світовій економіці тривалий період розвитку міжнародного обміну ліцензіями змінився революційним етапом, що характеризується різкою інтенсифікацією і ростом обсягів торгівлі винаходами, науковими знаннями і секретами виробництва і залученням у її орбіту практично усіх країн світу. Якщо за весь еволюційний період розвитку міжнародної торгівлі ліцензіями (кінець XVIII – середина XX сторіччя) обсяг валютних надходжень до початку 50-х рр. досягав 350-400 млн. дол. у рік, то до початку 90-х рр. поточного сторіччя він збільшився більш ніж у 80 разів і склав 30 млрд. дол. у рік. На сучасному етапі варто говорити про якісно новий стан міжнародної торгівлі ліцензіями, розвиток якого призвело до освіти у світовому капіталістичному господарстві нового, самостійного ринку світової торгівлі, що робить зростаюче вплив на всю систему світогосподарських зв'язків сучасного суспільства.

Представлені в таблиці 4 дані характеризують географічну структуру міжнародної торгівлі ліцензіями, її головні центри і зміни, що пройшли в них, у 1960-1989 р. Вони дають можливість не тільки оцінити розміщення сил у сфері міжнародної ліцензійної торгівлі, але і простежити зміни по найважливіших економічних районах світу на протязі останніх 30 років. Очевидно, що динаміка міжнародної торгівлі ліцензіями в цих регіонах відбиває не тільки зміну ролі і місця окремих держав у світовому капіталістичному господарстві, вона свідчить про зростаючі ролі ліцензійної торгівлі в зовнішньоекономічній діяльності.

Найбільші держави-експортери в 1994 р.

Табл. 4(/стор.52/МЕВ/Авдокушкін Є.Ф./)

Країни

Експорт, млрд. дол.

Частка у світовій торгівлі, %

США

512

12,3

Німеччина

421

10,1

Японія

397

9,5

Франція

236

5,7

Великобританія

205

4,9

Італія

189

4,5

Канада

165

4,0

Гонконг

152

3,7

Голландія

148

3,6

Бельгія/Люксембург

131

3,1

Китай

121

2,9

Сінгапур

96

2,3

Південна Корея

96

2,3

Тайвань

93

2,2

Іспанія

73

1,7


Ця сторінка опублікована на сайті: http://www.refine.org.ua
Лінк на реферат: http://www.refine.org.ua/pageid-9730-7.html